Анастасія Гаспарян: «У Борисполі зараз відбувається глобальне перезавантаження місцевої влади»

Молода депутатка про депутатський корпус зсередини, роботу на окрузі та причини затримки традиційних для Борисполя сезонних ремонтних робіт.

Анастасія Гаспарян цієї каденції стала депутатом уперше і є однією з наймолодших у нинішньому депутатському корпусі. У Бориспільській міській раді вона разом з іншими своїми колегами по фракції представляє політичну партію «Голос» та опікується округом № 3 (вулиці Броварська, Георгія Тороповського, Миру, Одеська, Полтавська, Сергія Камінського, Толстого, провулки Соборний, Толстого). Молода жінка сміливо говорить про свою «солоденьку тридцяточку», разом із чоловіком виховують двох діток, у теці з документами має диплом еколога і не поспішає шукати професійного щастя в столиці.

У політиці – не початківець

Незважаючи на молодий вік, Анастасія Гаспарян вже встигла спробувати себе у різних професіях. Також, серед усього іншого, займалася молодіжною політикою, була помічником депутата. І вже тоді зрозуміла, що громадська діяльність – це її. Відтак, робота народного обранця для неї не нова.

– Традиційне для всіх молодих політиків запитання: Анастасіє, чому вирішили піти в політику?

– Мене це завжди цікавило. Інколи трапляється такий поворот на життєвій стежині, звернувши в який, ти розумієш, що знаходишся на правильному шляху, адже тобі подобається те, що робиш, а отже, робиш це із задоволенням. Розумію, що зараз я – на своєму шляху, бо на ньому почуваюся комфортно.

Ще працюючи помічником депутата, подобалося бути дотичною до життя міста. Я люблю Бориспіль і ставлюся до нього досить патріотично. Тому спокійно прийняла рішення спробувати свої сили в політиці. Єдине, було важко, коли вирішила балотуватись. Саме тоді меншій доньці виповнилося три місяці. Молоді матусі розуміють, як то, йти працювати, коли маєш мале дитя. Ось за таких умов розпочалася мої політичні перегони. Але ні про що не шкодую, бо було цікаво. Легко щось робити, коли маєш удома свою команду, яка тобі допомагає, як може, і підтримує; а вийшовши за поріг дому, на тебе чекає інша команда, з якою ти працюєш. Я дуже вірю у збіги, які час від часу відбуваються в житті. Саме у період передвиборчої боротьби у мого чоловіка з’явилася можливість бути вдома, і він мені дуже допоміг із дітьми. А час, коли йому потрібно було вже приступати до роботи після відпустки, припав саме на наступний день після виборів.

– І як воно, бути депутатом уперше?

– Звісно, як і в будь-якій роботі, є свої нюанси: виникають труднощі, відкриті питання, непорозуміння з людьми. Згадую, як після виборів ми, представники «Голосу», зібралися разом, сіли і якусь мить дивилися одне на одного із запитанням в очах: «А що далі?» Ми не знали, з чого розпочати свою роботу, адже ніхто із нас ще ніколи не був депутатом. Щоправда, коли я працювала помічником, дещо знала стосовно суті цієї роботи, орієнтувалася приблизно, де і хто може відповісти на певні питання. І мене знали у міській раді. Ось це і рятувало. Іншими словами, вчилися на пальцях, зверталися за допомогою до старших колег та працівників міської ради. А що робити? Адже кожен із великих нині політиків колись теж проходив цей шлях. Для всіх щось колись було вперше. Без цього, зауважу, досвіду не наберешся.

Навіть зараз я ще не до кінця зорієнтувалася, хто за що відповідає. Днями, приміром, нарешті дізналася, хто відповідає за завезення піску на дитячі майданчики – планую в себе на окрузі поновити його у пісочницях. Чекаємо, поки той пісок пройде необхідну експертизу. Адже як мама розумію всіх мам, які хвилюються за стан піску, в якому граються їхні діти. Діти для мене завжди в пріоритеті. Навіть у депутатській роботі.

Коли людина заходить у якусь нову для неї сферу і хоче там щось змінити, потрібно чітко усвідомлювати, що завтра все не зміниться так, як вона хоче. Не станеться це і післязавтра. Усі зміни відбуваються поступово. Так відбувається для того, щоб вони були найменш болючими.

 

Скрізь – своя

Моя співрозмовниця зараз працює художнім керівником Центру культури і мистецтв Бориспільської міської ради. Депутатство – то, як відомо, робота на добровільних засадах. Тож і посада, і статус депутата передбачають бути в гущі як подій, так і людей.

– З людьми легко спілкуватися?

– Взагалі, так. Ніколи не відчувала дискомфорту під час спілкування з різними категоріями людей. Люблю завжди перебувати у центрі подій, знаходитись там, де гамір і «двіж», серед людей почуваюся комфортно. Завдяки цьому можна сказати, що я – скрізь своя. Так, мені подобається, коли люди самі організовують зустрічі з депутатом свого округу. Такі мешканці вселяють надію і віру в те, що моя робота їм потрібна, що є двосторонній зв’язок. Тоді легко розв’язувати будь-яку проблему.

В якому форматі проходять зустрічі з мешканцями вашого округу?

– Для зустрічей обираємо зручний для обох сторін час. Про проблеми намагаюся дізнатися заздалегідь, щоб уже під час зустрічі хоч частину з них вирішити. А буває й так, що, знаючи про проблему, пропоную перенести зустріч, поки не вивчу її і не знайду шляхи розв’язання, тобто коли вже є про що сказати. Зараз вчуся проводити зустрічі максимально швидко й ефективно.

У людях, взагалі, розбираєтесь?

– Гадаю, ні. Справа в тому, що до останнього не вірю, що людина збрехала чи зробила підлість. І поки не переконаюся чи не відчую цю підлість на собі, доти віритиму в краще. Вірю в людську порядність. А її сьогодні, на жаль, бракує…

 

На окрузі планує створити комфорт

Молода жінка познайомила «ТС» зі своїм життєвим кредо: завжди все робити по совісті і викладатися по максимуму. До будь-чого, розповіла, її надихає віра в краще. А під час розмови зрозуміла, що Анастасія Гаспарян – великий оптиміст. Загалом, запал до будь-чого у неї невичерпний.

Щось уже встигли зробити для свого округу?

– Найпроблемніші питання, як відомо, потребують чималого фінансування. Так вийшло, що цього разу фінансування дещо затягнулося. Чекаю на найближчу сесію, щоб виділили кошти для початку проведення масштабних робіт на окрузі. Поясню, про що йдеться. На ввіреному мені окрузі є такі місця, де єдина проблема – встановлення лавок. А є такі вулиці, де до мене, мабуть, не ступала нога депутата.

Якщо назвати одним словом те, що хотіла б втілити в життя на своєму окрузі, ‒ це «комфорт». Мрію, щоб на моєму окрузі було комфортно жити всім: і велосипедистам, і молодим мамам, і молоді, і людям пенсійного віку, і маломобільним мешканцям та ін. Якщо діти граються у пісочнику, то це має бути в тіні. Якщо встановимо гірку на майданчику, то вона має бути зручною і безпечною. Якщо бабуся виходить у справах, то щоб мала змогу дійти до магазину рівним тротуаром. Якщо їде автомобіль, то щоб не залишав колеса на дорозі, потрапляючи в ями.

На що плануєте використати свій депутатський мільйон?

– Саме на створення такого комфорту. Але коли почала вивчати проблеми і потреби округу, зрозуміла, що мільйона дуже мало. Цих коштів вистачить на дуже малий обсяг робіт. А що робити з тими вулицями округу, де також є проблеми? От, наприклад, на вул. Камінського є майданчик для гри у футбол, що потребує штучного покриття. Тому стою перед вибором: або роблю серйозний благоустрій чималої території свого округу, або просто робимо на цьому майданчику штучне покриття. Оце і все, на що вистачить того депутатського мільйона. Вартість цих двох пунктів однакова.

 

Разом із колегами перезавантажує місцеву владу

Важко уявити, як ця тендітна депутатка вдень «розрулює» всі міські культурно-розважальні заходи, паралельно думаючи, як вирішити певні питання на своєму окрузі, а увечері повертається додому до своєї малечі. Втомлена, але щаслива…

Важко справлятися з такими чоловічими питаннями, як, наприклад, встановлення лавок, облаштування тротуарів та вирішення питань із покрівлями будинків на окрузі?

– Не погоджуся, бо це абсолютно не чоловічі питання. Вважаю, якщо людина хоче вирішити ту чи іншу проблему, то гендерного розмежування бути не повинно.

А які враження склалися від відносин «депутат мешканець округу»?

– Помітила, що люди через неповну обізнаність з функціями міських обранців наділяють депутатів такими повноваженнями, яких вони не мають. Ледь не «рівень: Бог». То їдь яму викачай, бо вода прибула; то сніг біжи розчисти; то терміново фарбу дай лавку пофарбувати. При цьому ніхто не хоче чекати виділення на це коштів. Люди гадають, що депутат, коли захоче, йде, знімає необхідну суму на щось і одразу ж витрачає її на свій округ. Тож хотілося б, щоб мешканці більше цікавилися повноваженнями депутатів і принципом їхньої роботи. Як це не дивно звучить, але люди і досі вважають: якщо ти депутат, то в тебе є зарплатня точно у декілька десятків тисяч, кабінет, секретар, група помічників. Насправді, це не так. Ми працюємо на добровільних засадах. Мені часто мешканці округу телефонують: «Я у міській раді. Ви де?» Хочу наголосити: депутати не працюють у міській раді, не мають заробітної плати і більшість із них не має помічників.

Які глобальні проблеми на рівні міста виокремили б?

– Дуже хотіла б, щоб у місті було побільше рекреаційних зон, де мали б місця для відпочинку люди різного віку. І, звичайно, одним з найболючіших питань залишається вивезення побутового сміття з Борисполя і сіл, що приєдналися. Хочеться, щоб у нашому місті було багато зелених насаджень.

За освітою ви – еколог. Що скажете про місцеву екологію?

– Нас ще в інституті вчили: екологія – нормальна, а от стан навколишнього середовища – не дуже. Більшість із нас відпочивали в інших містах та країнах і знають, як може бути краще. У першу чергу, проблему бачу не в стані навколишнього середовища, а в людському менталітеті. Для прикладу: коли на одній із зупинок, згідно з програмою Громадського бюджету участі, була встановлена USB-зарядка, то вона пропрацювала там від сили пів години. Люди міст тих країн, де ми побували, і гадки не мали, що її можна із зупинки виколупати. Нашим же людям це перше, що спало на думку. Те ж саме й з облаштуванням зелених зон та висаджуванням зелених рослин. Якщо все це не охоронятиметься, то сплюндрують, зламають і викопають. А потім нарікатимуть, що умови для відпочинку в місті відсутні.

Анастасіє, якою бачите Бориспільську ОТГ через п’ять років?

– Зміненою, однозначно. Місто, наприклад, вже зараз поступово змінюється. Воно, в принципі, змінювалося і до цього часу. Однак нині є певна затримка в часі, що абсолютно виправдано: оскільки в усіх управліннях відбуваються зміни. З’являються нові обличчя, кардинально нові представники усіх рівнів місцевої влади роблять перші кроки, досягаючи успіхів з першого разу чи після декількох поразок. Відбувається глобальне перезавантаження місцевої влади. І це нормально, що механізм працює не так швидко й злагоджено, як багатьом хотілося б. Зараз існують певні фінансові затримки, тому й маємо прогалини в роботі деяких галузей.

Юлія ЛИСИЦЯ

Share Button