Багатство краси і любові

У Бориспільській дитячій музичній школі відбувся вечір пам’яті талановитої української співачки народної артистки України Лариси Остапенко. Мистецькому вечору «Великі митці, що родом з Борисполя» передував прийом доньки відомої співачки Лесі Білаш  у виконавчому комітеті міської ради, на якому вона спілкувалася із заступником міського голови Людмилою Пасенко, депутатом міськради, поетом і композитором Валерієм Мартишком, відомим поетом-ронделістом Миколою Боровком та бориспільською інтелігенцією.

Не всі бориспільці знають, що ця непересічна особистість є нашою землячкою. Народилася Л. Остапенко 1 січня 1935 року в родині Івана й Ольги Остапенків. Їхня хатина знаходилася у районі нинішнього центрального ринку, неподалік від школи № 1. Уже через п’ять років після народження доньки сім’я переїхала до столиці. Та родинні зв’язки залишалися міцними, продовжували підтримувати стосунки з родичами, яких чимало залишалося в Борисполі, а бориспільці приїздили на гостини до Києва у затишну господу на вулиці Шовковичній. Та й Лариса, уже ставши дорослою і вийшовши заміж за відомого українського композитора Олександра Білаша, продовжувала спілкування з бориспільською ріднею – численними тітками, дядьками, двоюрідними сестрами і братами. Тож по праву можемо пишатися нашою землячкою, її талантом і піснями, які назавжди увійшли до скарбниці духовності України.

На мистецький вечір запросили доньку відомої співачки заслуженого журналіста України, ведучу радіопрограм Українського радіо Лесю Білаш, яка щиро і тепло розповідала про своїх батьків. Адже згадуючи матір, не могла не згадати і батька: чимало років подружжя прожило в парі, показуючи приклад лебединої вірності, і лише смерть змогла розлучити їх. Символічно, що Олександр, уродженець Полтавщини, відійшов у інші світи в Києві, а Лариса – на його малій батьківщині. Цікаві факти їхніх стосунків, творчого спілкування повідала педагогам і учням донька, яка добре пам’ятала їх з розповідей батьків. Лариса володіла унікальним гнучким і глибоким мецо-сопрано з діапазоном дві з половиною октави. Та унікальність її співу не лише в цьому, в кожну пісню вона вкладала душу, наповнюючи серця слухачів любов’ю.

Тож зійшлися дві яскраві зірки, засяявши на небосхилі України. А виконуючи класику і твори сучасних композиторів, Лариса Остапенко із особливим задоволенням співала пісні на музику коханого чоловіка. «Важко їй було зі мною. А мені, нехай вона мене зрозуміє, було б набагато важче без неї», — напише згодом Олександр Білаш. І хоча деколи міг поскаржитися на те, що дружині ніколи варити борщі, та як же пишався, коли її хвалили за красу і талант.

Про все це говорила ведуча вечора викладач музичної школи Майя Самойленко. А гості, серед яких відомий поет Микола Боровко і видавець Володимир Литвин висували пропозиції стосовно присвоєння музичній школі імені Лариси Остапенко, проведення конкурсів її імені на базі школи, не лише обласного, а й всеукраїнського рівнів. Ще запропонували створити музей нашої землячки при школі. Водночас В. Литвин наголосив, що у створеній ним галереї видатних особистостей Бориспільщини обов’язково буде ім’я співачки Лариси Остапенко.

Організатори вечора на чолі з директором закладу Надією Ганудельовою вдало поєднали виконання творів Л. Остапенко в записах, яких у фондах Українського радіо зберігається понад 250, зі звучанням молодих голосів учнів музшколи, які виконували твори з її репертуару та на музику О. Білаша. Серед юних виконавців  Валерія Наумович (клас викладача-методиста Любові Пісковець), Геннадій Юденко (клас заслуженого працівника культури України Сергія Сокура). Родзинкою вечора стала пісня «Над моїм Борисполем» на слова нашого земляка, заслуженого журналіста України Івана Чумака, музику до якої написав Олександр Білаш, у виконанні Єлизавети Кирилюк, концертмейстер Олена Поліщук (клас викладача Любові Пісковець).

Серед виконавців приємно було побачити юну родичку Л. Остапенко – її праправнучку Марину Палагешу (клас викладача Тамари Корсун), яка виконала на фортепіано п’єсу «Роздуми» з «Тетянчиного альбому» О. Білаша. Спогадами про спілкування з родиною Білашів поділилася двоюрідна племінниця Л. Остапенко, Маринина бабуся,  бориспілька Лідія Шапошникова. Лунали молоді голоси, спогади, пропозиції, плани на майбутнє. Вечір був надзвичайно щирим і перетворився на незаангажоване спілкування між людьми, які бережуть пам’ять нашої видатної землячки.

І здавалося: вона з небес благословляє проведення цього чудового заходу. І вірилося: це лише початок.

Наталія МОЖАЙКІНА, «ТС»  

Share Button