Тетяна Скрипка про роботу старости, великі плани і подарунок до Дня села

Люди і досі думають, що староста – це як сільський голова, але все не так. Староста – лише ланка у ланцюжку між громадою та міською владою, наголошує Тетяна Скрипка.

Кілька місяців тому успішний економіст у сфері фермерського господарства, мама трьох дітей і учасниця колективу «Оріяна» отримала посаду старости у Рогозівському старостинському окрузі. І хоча нюансів у роботі вистачає, це не заважає жінці вирішувати завдання із зірочками, гуртувати громаду, а також будувати великі й маленькі плани. У селі її називають просто – «Миколаївна», а в ОТГ знають, як одну з найактивніших старост, яка незліченну кількість разів збирала суботники і здобула перемогу в боротьбі зі стихійною торгівлею.

«У мене просто є ціль – зробити Рогозів найкращим у Бориспільській ОТГ», – каже Тетяна Скрипка.

Журналістам «ТС» староста розповіла про перші місяці роботи, великі плани, співпрацю з міською владою, а також підготовку до Дня села.

– Пані Тетяно, що привело вас, професійного економіста, на посаду сільського старости?

– Я з діда-прадіда рогозівська і в мене душа болить за своє село. Ми можемо і маємо жити краще. Хочу, щоб Рогозів був одним із найкращих у Бориспільській ОТГ, тому й взяла на себе цю ношу.

Справляєтесь?

– Мені дуже допомагають наші підприємці, наші активісти. Нехай їх не так багато і, може, хтось щось говорить за спиною, але я ж не закордонна банкнота, щоб усім подобатися. За ці три місяці ми встигли чимало, і все завдяки людям.

На своїй посаді намагаюся допомагати всім. Але зараз все по-новому, і часто доводиться роз’яснювати, що я не сільський голова, а лише староста – ланка у ланцюжку між громадою та виконавчим комітетом.

З якими питаннями звертаються?

– Питань багато… Свою роботу почали з того, що внесли в реєстри наших громадян. Тепер це база, з якою працюватимемо.

Дуже часто звертаються щодо прописки, а також щодо отримання землі. Якщо прописувати можемо без жодних проблем, то із землею дуже складно. Люди самі шукають вільні ділянки. Така ситуація виникла через те, що інші понабирали собі земель, а зараз навіть не обробляють їх.

Як вас прийняв колектив?

– У вже колишній сільраді залишилися реєстратор, землевпорядник, представники соцзахисту і Пенсійного фонду, а ще двірник. Нікого не міняла, «шашкою не махала». Я така людина, яка домовлятиметься і шукатиме компроміс. Ми чудово спрацювались, усіма задоволена. Колектив –  це, взагалі, найважливіша ланка.

А як щодо зарплати? Чи покриває платня виклики, з якими стикаєтесь?

– Я йшла сюди не за зарплатою. Переживаю за інше – набрала працівників для ВУКГ, щоб дбали про благоустрій. Але коли вони отримали зарплату, то прийшли до мене: «Миколаївно, ми звільнятимемося».

Уже мала розмову з цього приводу і сказала, що так не буде. Своїх людей завжди відстоюватиму. І найперше прошу – дайте нормальні зарплати. Я знаю цю сферу, знаю, що таке трактор, що таке поле і як працювати у дві зміни. Космосу не прошу. До того ж ми взяли не абикого, а дійсно толкових людей. Якщо напишуть заяви, то тут все знову заросте бур’янами. Я зі своїми людьми до кінця, й упевнена, що це питання теж вирішимо.

Що встигли за три місяці на посаді старости?

– Як тільки прийшла на посаду – взялася за стихійну торгівлю. У центрі села є ринок, але всі комерсанти стояли обабіч дороги і залишали за собою купи сміття.

Мене підтримав керівник управління з питань благоустрою Рустам Хамракулов, а також наші правоохоронці. Разом змогли загнати продавців на ринок. Звісно, це нікому не подобалося, були й образи, і різні жести… Але ми це зробили і тепер усі торгують на ринку, як у всьому цивілізованому світі.

Довелося попрацювати і з молоддю. У Рогозові немає облаштованого місця для відпочинку, тож облюбували ринок. Після себе молодь залишала розбиті прилавки та паркани, а також купи сміття. Тоді я вирішила, що нам потрібно знайти спільну мову. Кілька разів виїздила до них о першій і о другій ночі. Проводили бесіди, збирали суботники, а також створили групу в Telegram. І зараз маємо виховану молодь, яка красиво живе, відпочиває і прибирає за собою.

Нині також завершуємо облаштування спортивної зали. Все почалося з того, що взимку нашим спортсменам не було де тренуватися. Якщо до карантину можна було піти у шкільну залу, то коронавірус закрив до неї доступ. Вирішити цю проблему допомогла директорка місцевої школи Тамара Мисловська, а також один із наших активістів Олександр. Спортзалу вирішили облаштувати у шкільному підвалі, де раніше була котельня. Уявіть, скільки там брикету було, скільки гару? І все це вони вже вивезли, а я знайшла меценатів, які погодилася вкласти туди кошти. Сьогодні роботи вже завершуємо. Лишилося пофарбувати стіни і встановити двері. У новенькій спортзалі навіть буде переносний ринг, також плануємо відкрити там гуртки.

Ще одна перемога – вивезення сміття. Ми досить плідно попрацювали з КП «ВУКГ», обговоривши все з селянами. Вже почали укладати договори на вивезення сміття, у графік нас поставили на суботу. Встановлено тариф – 21,6 грн, але у подальшому вартість зміниться, коли точно виміряють об’єми.

Які великі й не дуже справи запланували в Рогозові?

– Асфальтуватимемо вулицю Набережну, а також центральний тротуар. Ще у планах будівництво амбулаторії. І варто наголосити, що у нас чудова співпраця з керівником Бориспільської «первинки» Євгенієм Черенком. Упевнена, що в цій сфері буде повний порядок.

Серед великих справ – завершення робіт із водовідведення. Нині стічні води прямують просто під озеро Біле. Через це наша водойма висихає, риба гине, а в центрі села стоїть нестерпний сморід. Понад 30 років тому проєкт не завершили, і зараз цим займаємось, але це дуже великі кошти.

Також Рогозову потрібен новий будинок культури, оскільки той, що є, – в аварійному стані.

У планах також розчищення центрального парку, який весь у хащах та смітті.

Під час об’єднання громад багато сіл побоювалися, що Бориспіль обділятиме їх увагою та коштами. Що скажете, не ображають Рогозів?

– У жодному разі. Міський голова Володимир Борисенко – людина слова, з ним приємно працювати. Ні на одне моє звернення відмови не було.

Часто доводиться бувати у міській раді?

– Щопонеділка на засіданні виконкому, іноді збираємося виключно на наради старост. А якщо потрібно, сама за кермо –  поїхала і все вирішила.

– А є співпраця із заступниками?

– Коли виникають питання – нас ніхто не футболить, нас приймають. Якщо є проблеми, розглядають, нічого не відкладають «на завтра», вирішують «тут і відразу». У команді всі працюють конструктивно. Зустрічають завжди позитивно – жодних перешкод. Тому хочу подякувати за співпрацю Тамарі Матяш, Віталію Горкуну і Людмилі Бистрій, які допомагають зі своїх профільних питань, адже для мене все це абсолютно нове.

Чат старост є? Які питання найчастіше обговорюєте?

– Чат є. Питання там суто ділові. Якщо у когось є якесь напрацювання, то телефонуємо і розпитуємо. Ми дуже дружні між собою. Якщо Рогозів щось зробив перший – розповідаю про досвід, про помилки. Ділюся всім, нічого не замовчую, щоб потім не спотикалися інші. Але якщо дізнаюся, що Любарці чи Іванків подолали певний шлях, то телефоную їм. Навіть приклади скидаємо один одному, щоб швидше роботу налагодити. Ми настільки згуртовані, що навіть інвентар однаковий замовляємо – відра, лопати, возики.

– «Ковдру» на себе ніхто не тягне?

– Ні, але це моя особиста думка.

За кілька днів у Рогозові – День села. Готуєтесь?

– Так, готуємось і готуємось змінювати концепцію свята. Раніше були безкоштовні пригощання, але відмовлятимемося від цього. Краще ці кошти витратити на подарунок для села, який слугуватиме нам довгі роки. І маю надію, що односельці його берегтимуть.

Святкуватимемо на території ринку – там будуть столики і торгові точки. Буде й концертна програма. Оскільки наш будинок культури в аварійному стані, то міська рада надасть нам сцену, а також запросить кілька колективів. Зараз цим займається Анастасія Гаспарян.

А що ж за подарунок селу підготували?

– Це буде стела «Я люблю Рогозів» на кшталт «Я люблю Бориспіль». Проєктів переглянула чимало, дізналася, що орієнтовна вартість такої конструкції 199 тис. грн. Це дуже дорого, тож виготовили її за 35 тис. грн. Реалізувати задум допоміг коваль Максим Тітінков, який є великим майстром своєї справи. Ми закупили матеріали і покликали його до співпраці. Такими кроками хочу донести селянам, що за бюджетні кошти готуєш кошторис, подаєш у міську раду і хай там думають – зробити може кожен, а без бюджету? Це набагато складніше.

Завдання із зірочкою…

– Із трьома. Таких завдань у нас дуже багато, але разом з ними впораємося.

Оскільки ви є учасницею «Оріяни», то не можу не запитати: ваш колектив також виступить на Дні села у Рогозові?

– Аякже! І готуємо ще один подарунок. Виявляється, що є пісня про Рогозів. Слова написала вчитель української мови Наталія Малишевська, а музику – вчитель музики Василь Самойленко. От її і виконаємо, а в майбутньому, можливо, ще й кліп знімемо.

Бесіду вела Тоня ТУМАНОВА, «ТС»

Share Button