«Час свободи»: повторна прем’єра бориспільського документально-історичного фільму

Історія – це те, що має жити у серці кожного. Про це нагадує і безсмертний вислів Максима Рильського: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього». Упевнені, що не кожен бориспілець знає про трагічну дату в історії міста – антибільшовицьке повстання 1920 року, факт якого за радянської влади намагалися приховати, замовчували і тільки в 90-ті роки, в роки незалежності, про це заговорили на повний голос.

І ось рік тому, минулого травня 2020-го, однодумців і затятих патріотів – учасників Театру Військової Історичної реконструкції «Криївка» (м. Київ), Просвітянського Руху ОУН на чолі з Андрієм Бондарем (Чернівським), громадського активіста Ярослава Годунка, авторку книг Валентину Стрілько-Тютюн, кінознавицю Олену Шкребтієнко об’єднала спільна ідея: за матеріалами книг пані Валентини «Грона українських повстань. Антибільшовицький спротив на Бориспільщині в 1917-1932 роках», «Червоний терор» та «Ангели України» зняти документальний фільм. Оператором, монтажером, режисером-постановником виступив Богдан Рак. Ідею вдалося втілити в життя, тобто на екрані.

9 червня у міській центральній бібліотеці відбулася творча зустріч з учасниками фільму та перегляд документальної стрічки «Час свободи», знятого до 100-ої річниці антибільшовицького повстання 1920 року в Борисполі (прем`єра відбулася 31 травня в актовій залі міської ради).

За словами О. Шкребтієнко, фільм знято на громадських ініціативах. Родзинкою є те, що акторами були нинішні бориспільці – Ярослав Годунок, Володимир Синявський, Михайло Личман, Юрій Слюсар, Андрій Поляниця з родиною; також в епізодах фільму зафільмовані сім’я Кравчунів, Володимир Чекулай, Тетяна Рахуба та ін.: «Цікаво, що люди, яких ми знаємо, грають персонажів, які жили сто років тому».

Підготовка до зйомки 11 сцен історичних реконструкцій тривала більше місяця, а відзняли їх за три дні. З них два дні знімали на локаціях у Борисполі й один – у Рогозові. Найскладнішим етапом був монтаж, адже до 45 хвилин дикторського тексту, де розповідається про всі особливості повстання, треба було підібрати тогочасну хроніку.

Сподіваємося, що фільм стане в нагоді як школярам, так і пересічним бориспільцям, адже варто не лише знати історію нашого краю, а й пишатися нею.

Фільм дивилася Марина ГРИЦЮК, «ТС»

 

ЦЕ БУЛО 101 РІК ТОМУ

…Бориспільців більшовицька влада грабувала нещадно. «Продотряди» налітали на садиби і забирали все, що потрапляло під руку: майно, хліб, фураж, а ще вимагали, аби їх частували, напували і годували коней. Це обурило жителів тодішнього містечка. І в Борисполі було створено підпільний комітет самооборони. Метою комітету була підготовка до організованого опору окупантам. Члени комітету збирали зброю і чекали сприятливого часу для початку повстання

Було вирішено, що повстання розпочнеться в момент наближення до Борисполя українсько-польського війська.

У травні 1920 року об’єднане українсько-польське військо, очистивши від більшовиків усю Правобережну Україну, зайняло Київ і рушило далі на схід. До Борисполя залишалося якихось два десятки кілометрів. Тому було вирішено, що повстання розпочнеться в момент наближення до Борисполя українсько-польського війська. Повстанці не хотіли кровопролиття, тому відправили до червоних на переговори своїх представників, щоб по-доброму попросити їх не входити в Бориспіль, не займати людей. У відповідь – більшовики розстріляли парламентарів. Після цього повстанці під керівництвом комітету оборони вирішили до останнього захищати від ворогів своє місто, свої родини і майно. Під час придушення повстання було спалено до 500 дворів. Близько трьохсот повстанців розстріляли, решту — арештували. Відомі факти 1920 року, коли відразу після придушення повстання всіх чоловіків зігнали на Броварську дорогу і кожного п’ятого розстріляли на місці

(За архівними документами Бориспільського державного історичного музею).

Share Button