СТАРІСТЬ БЕЗ СТИМУЛУ?

Державних службовців пропонують перевести на загальні засади пенсійного забезпечення

Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюватиметься  на загальних засадах, згідно зі статтею 87 законопроекту «Про державну службу». До того ж пенсії держслужбовцям, нараховані згідно з чинним законодавством (70% від зарплати), нараховуватимуться й надалі в такому ж обсязі. Про це на прес-конференції в Укрінформі заявив координатор проектної групи «Реформа державної служби в Україні» громадянської платформи «Нова країна» Сергій Сорока.

За його словами, було прийнято компромісне рішення, що перехід держслужбовців на загальні засади пенсійного забезпечення громадян відбуватиметься не відразу із набуттям чинності відповідного законопроекту, а через певний  перехідний період — 3-5 років (з 1 січня 2018-го або 2020 року). Це залежатиме від того, з якого терміну закон набуде чинності. Завдяки компромісу, ті  держслужбовці, що не мають необхідного стажу до 10 років, за новими рівнями зарплат зможуть заробити на загальноприйняту пенсію.

Крім того, документ, який депутати найближчим часом винесуть на розгляд Верховної Ради, передбачає принципово нові підходи до заробітних плат фахівців, зайнятих у сфері державного управління. На сьогодні діє така  система: 30% оплати праці становлять посадові оклади, а 70% — надбавки. «У цьому законопроекті змінюємо систему з точністю до навпаки. Заробітна плата становитиме  70% посадового окладу, а 30% — преміальні», — уточнив Сергій Сорока.

Посадові оклади держслужбовців прив’язуватимуться до мінімальної зарплати в країні. Тобто їхня заробітна плата може збільшуватися тільки з підвищенням загального добробуту громадян України. Розроблений законопроект покликаний стандартизувати зарплати, які різняться в міністерствах і відомствах у рази.

Експерти зазначають, що в європейських країнах законодавство про держслужбу є специфічним, але там дотримуються певних принципів. Зокрема політичної нейтральності держслужби, захищення держслужбовців від політичних впливів завдяки розробленим інституційним механізмам. У країнах Європи по-різному вирішується питання зарплати і пенсійного забезпечення, але тенденція така: під тиском суспільства там відмовляються від стимулювання за перебування на держслужбі заради вищої пенсії (як практикувалося в 90-х роках, наприклад у Польщі). «Основний аргумент — коли є особливе пенсійне забезпечення, тоді з’являється стимул на останні роки перед виходом на пенсію обов’язково влаштуватися на державну службу, щоб йти на пенсію з неї. Цей негатив у систему приносить таке законодавство. Тому держслужбовці в багатьох країнах вирівнюються за зарплатами з приватним сектором, щоб заробляти на рівних і на рівних мати пенсійне забезпечення», — каже голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

Утім, чи зможуть потенційні українські пенсіонери стати «рівними» за зарплатами та пенсіями з приватниками у наших умовах, ще питання. Сподіватимемося, що розробники закону врахують вітчизняні реалії.

Безперечно, Закон «Про державну службу», ухвалений Верховною Радою у грудні 1993 року, застарів. Спроба реформувати його була у 2011 році, але документ не набув чинності, оскільки був не менш консервативний за попередній. У разі, якщо Верховна Рада не ухвалить проект закону від 24 листопада цього року, матимемо правову колізію. З 1 січня 2015 року має набути чинності відповідний закон від 2011 року.

 

Share Button