Володимир Шалімов: «Ми чекаємо від міського голови та його команди великих і конкретних справ»

Керівник фракції «НАШ КРАЙ» Володимир Шалімов – одна з ключових фігур бориспільської політики. Після повторних виборів міського голови міг сформувати потужну опозицію, але навіть не розглядав такої можливості.

«Ми є патріотами громади, тож і працювати маємо в одному руслі – на громаду», – каже Володимир Ілліч.

Команді міського голови готовий допомагати і чекає від них «великих і конкретних справ».

Поза політикою Володимир Шалімов керує ПрАТ «Агробудмеханізація». У своїй роботі дотримується принципів ЧПП – чесність, порядність, професіоналізм. Будує в Борисполі, Одесі, Львові – по всій Україні.

Читачам «ТС» розповів про пріоритетні напрями роботи міської ради та «НАШОГО КРАЮ», співпрацю з командою міського голови та секретарем, святий обов’язок депутата, долю закинутої їдальні в УМБ-17 та будівництво нового заводу «Roshen».

– Новий депутатський склад міської ради працює вже більш ніж пів року. Про здобутки, мабуть, говорити зарано, але хотілося б дізнатися, чи вже визначено пріоритетні напрями роботи, чи виставлено так звані маяки і дороговкази?

– Коли депутати і міський голова йшли на вибори, то представляли свої програми. І сьогодні всі працюють на виконання цих програм. У програмі «НАШОГО КРАЮ» була медицина, адже наша лікарня в «критичному стані»; була освіта, бо, незважаючи на появу нового ліцею, який нині носить ім’я Анатолія Федорчука, діти ходять у другу зміну, а це означає – потрібні нові школи та дитсадки; було й налагодження роботи з селами, розширення інфраструктури. Якщо узагальнити, це покращення комфортності життя наших людей, яке ми декларуємо на кожних виборах.

Тобто ось ці питання і будуть найважливішими орієнтирами в роботі міської ради?

– Так. І найперше, за що потрібно братися, – новий лікувально-діагностичний корпус. Я наголошував на цьому останні п’ять чи шість років і досить активно виступав проти самого лише ремонту. Нашу лікарню будували, коли в Борисполі було 40 тисяч населення, а зараз – майже 100 тисяч. І якщо залишити все, як є, у тих самих стінах, то заклад просто не витримає напливу людей.

Окрім того, вже з’явилася нова діагностична апаратура – МРТ, КТ, ангіограф, що займає багато місця, її теж потрібно десь розмістити. До того ж багато людей мають проблеми через ниркову недостатність, тож нам необхідні палати гемодіалізу. А отже, без нового лікувально-діагностичного корпусу нам не обійтися.

Зараз, окрім будівництва нового корпусу лікарні та сміттєпереробного заводу, дедалі частіше зринає питання аквапарку. Ваша позиція – потрібен цей об’єкт місту?

– Аквапарк у Борисполі працюватиме з червня по серпень або ж його потрібно робити закритим, таким, як у Броварах. Державний чи комунальний аквапарк – не варіант, потрібно шукати інвестора. Можливо, міському голові варто вийти на власника броварського «Терміналу». Вхід туди 200-300 гривень. Гадаю, що це не буде проблемою для наших жителів. Потрібен чи ні? Звісно, потрібен, як і кіноконцертна зала.

Нещодавно міський голова відзвітував про перші 100 днів на посаді. Хотілося б почути вашу оцінку роботи нової команди – «відмінно», «добре» чи «задовільно»?

– За кілька днів після оголошення результатів фракції «Слуга народу» та «НАШ КРАЙ» провели зустріч із міським головою. Говорили і про команду. Наша позиція була такою – обирайте, кого вважаєте за потрібне, а за рік ми подивимося на результат.

100 днів – це дуже мало. Але сесії проходять нормально, питання людей вирішуються. Для команди, яка тільки приступила до роботи, – «задовільно». Будуть результати – будуть інші оцінки. Чекаємо від міського голови та його команди конкретних і великих справ.

– Можете сказати, що спрацювалися з новою командою?

– Скажу більше – під час тієї, першої, зустрічі наших фракцій з Володимиром Борисенком ми сказали: «Володимире Костянтиновичу, ми вітаємо вас, що ви легітимно і чесно виграли вибори. І оскільки всі ми є патріотами громади, то маємо працювати в одному руслі – на громаду, незалежно від кольорів та уподобань. Наші фракції ніколи не блокуватимуть бюджет, якщо він спрямований на громаду, а він спрямований на громаду, не зважатимуть на ту чи іншу людину у вашій команді – заступників чи начальників відділів, адже за роботу міськвиконкому відповідає голова. Жодних мітингів чи протестів. Люди вас обрали і вам довірили, а отже, протистоянь не буде».

Тож від самого початку навіть думки не було ставати в якусь опозицію. Звісно, коли виникають певні земельні питання – ми обговорюємо їх на сесії. Але ні «Батьківщина», ні «ОПЗЖ», ні «НАШ КРАЙ», ні «Слуга народу» в жодному разі не позиціонують протистояння замість розвитку нашого міста. Ми працюємо разом із міським головою. Чи є якась координація між фракціями? Та немає ніякої! Приходимо до міського голови і все вирішуємо.

У соцмережах починають порівнювати минулу і нинішню влади. Оцінки розходяться. Ви для себе наводите паралелі? Які думки маєте з цього приводу?

– Попередня влада працювала професійно і був розвиток міста, нова влада має показати роботу ще кращу. Якщо щось потрібно – ми готові допомагати.

Останнім часом дедалі частіше лунає, що у Бориспільській міській раді немає опозиції. З одного боку, це певна перемога. З іншого – наявність сильної і конструктивної опозиції контролює владу і стежить за її ефективністю. Чи готові ви і ваша фракція протистояти тим рішенням, які йтимуть врозріз з інтересами громади?

– Якщо якісь рішення йтимуть врозріз з інтересами громади – звісно, ми будемо проти, бо не зможемо інакше. Погляньте, хто у «НАШОМУ КРАЇ»? Два директори школи, два колишні сільські голови, заступник голови ветеранів АТО Роман Вікторович (Заєць – ред.), колишній перший заступник міського голови, отець Микола і я. Всі – люди з великим життєвим досвідом.

Що б там не кричали про Дженжебіра, його можна любити або ні, але в нього були найкращі школа та дитсадок. Його тричі обирали люди, так само, як і Тура.

Тож якщо щось піде врозріз – не мовчатимемо, але не робитимемо це на сесії. Для цього є погоджувальні ради. Буває, що на радах ми декілька питань знімаємо, і міський голова з нами погоджується.

– Як вам працюється з головами фракцій?

– Наші сесії – показник того, що спілкуємося нормально, без суперечок та бійок. У нас дуже досвідчений секретар міської ради. Владислав Байчас 10 років був головою районної ради, вміє знаходити компроміс, вміє працювати з депутатами, знає, у кого які амбіції. Вважаю, що наш секретар на своєму місці і кращого у нас немає. І це не тому, що я давно його знаю, а тому, що бачу результат.

Кілька слів про роботу вашої фракції. Які завдання ставите перед своїми депутатами?

– Завдання «НАШОГО КРАЮ» – працювати на округах. Це перший і святий обов’язок депутата. І всі наші вісім депутатів мені звітують, що вони зробили за місяць на своїх округах.

Сьогодні зранку в мене на прийомі було сім чи вісім людей з мого округу. Комусь потрібно вирішити юридичне питання, комусь – отримати пільгу, а хтось не може подати заяву на землю.

Завжди вважав і вважаю, що найпершим біля людини має стояти депутат. Для цього вони його обирали. Але є у нас округи, де люди ще не бачили свого депутата і, як на мене, це жах. Тож найважливіше завдання – йти до людей і запитувати, а потім допомагати, чим можеш.

Давайте поговоримо і про вашу депутатську роботу. Що у вас за округ?

– У мене важкий і депресивний округ – УМБ-17. Цей мікрорайон був орієнтований матеріально і морально на УМБ-17. Зараз підприємство не працює, і там немає нічого, окрім гарних людей, які все життя трудилися на виробництві. Мені як депутату працювати з ними дуже приємно.

Одна із найболючіших їхніх проблем – закинута їдальня. «Трудова слава» писала про це.

– Займаюсь! Якби це була не приватна власність, то ми б уже бульдозерами все зрівняли, але не можемо. Двічі їздили до власника, який нібито хоче її продати… Одним словом, питанням цим займаємось, адже там граються діти, а будівля валиться, і ніхто її не охороняє. І це не єдина проблема. Житловий фонд мікрорайону дуже старий, покрівлі течуть – потрібно багато ремонтів.

Але це мій округ, тож долучилися до роботи. Одну покрівлю вже відремонтували і далі це робитимемо. Людям важлива повага і реальні справи.

Маєте план-максимум роботи на окрузі на п’ять років?

– Найперше – прибрати всі ті чагарники, друге – дати друге життя УМБ-17. Якщо ось цю величезну базу продати якомусь інвестору під екологічно чистий завод, такий як «Костал», наприклад, який не виділяє газів чи відходів, то це дало б великий поштовх для розвитку мікрорайону. Це точно не паркани, лавки чи дерева, які я посаджу, – ні. Поштовх може дати велике виробництво. Потрібен «донор», який забезпечував би цей район. Потрібне промислове виробництво. Хотів би зустрітися і поговорити з власником…

Також потрібен ремонт житлового фонду, ті ж самі дороги, благоустрій. Є певні плани. Допомагатимемо людям. І на сьогодні одне з найважливіших завдань – прибрати їдальню, бо це може погано закінчитися.

Депутатський мільйон розпланували?

– Так, на своєму окрузі на доріжки, лавочки.

А як щодо ваших колег із «НАШОГО КРАЮ»?

– Теж розпланували. У нас практичні люди, які люблять свої округи, працюють багато років.

Міський голова закликав депутатів гуртуватися і вкладати свої кошти у великі проєкти. Як приклад він навів проєкт майбутнього благоустрою «ями» біля будинку культури. Маєте якийсь великий проєкт на прикметі?

– У мене вже немає з чим гуртуватися – все розписано.

Щодо ями – це цікавий проєкт. Адже вже маємо досить непоганий приклад благоустрою у Соцмістечку. Там ініціатором був Ігор Євтушенко, він захищав ту «яму» від забудовників, усі пропозиції відкидав і відстоював паркову зону. Встиг не все, тож зараз той проєкт теж треба завершити.

Якщо говорити про яму біля будинку культури, то не певен, що об’єднання депутатів щось дасть. Там потрібно виділяти 20-30 мільйонів і теж облаштовувати гарну паркову зону зі спортивним спрямуванням.

Маю декілька запитань і щодо вашого профілю – будівництва. Адже вкотре порушується питання добудови школи імені Костянтина Могилка. Швидше за все, знову буде оголошено тендер. Минулого разу ви відмовилися, а як нині – змінили думку?

– З попереднім тендером вийшла якась темна і незрозуміла справа… За цей час ми побудували школу в Борщагівці і зараз подаємо документи для участі в тендері ще на одну школу у Софіївській Борщагівці. Якщо оголосять тендер на добудову школи імені Костянтина Могилка – візьмемо участь. Якщо виграємо – будуватимемо з душею, адже такі об’єкти – це не тільки про заробіток.

А як справи з будівництвом заводу «Костал»?

– Іде на здачу. У квітні ми завершили основні роботи. Зараз здійснюється налагодження. Там дуже багато інженерних мереж, протипожежного захисту. Німці страхують свої об’єкти у міжнародній страховій, а там «шару» не приймають. Якщо це пожежна безпека – то має бути на рівні. Гадаю, в червні його відкриватимемо.

Серед тих, хто давав старт будівництву, був голова ВР Дмитро Разумков. На відкритті теж будуть високі гості?

– Це вирішуватиме замовник.

Чи варто чекати Бориспільській громаді таких інвесторів, як «Костал», у себе?

– Вважаю, вони приходитимуть у Бориспіль. Побудована дорога – виїзд на Дударків, на окружну, дала досить потужний поштовх, що зараз «ходять» ще інвестори і приглядаються.

Наша громада інвестиційно приваблива – аеропорт поряд. Щодо логістики – хочеш на Чернігів, хочеш на Харків чи Дніпро – будь ласка.

Я вже другу каденцію наполягаю: давайте зробимо паспорт наших вільних земель. Приходить інвестор – і ми одразу маємо, що йому показати і що запропонувати. У нас, на жаль, цього немає, тож матиму зустріч із заступником міського голови Сергієм Лещенком і знову про це говоритиму.

«Костал» – це наш п’ятий завод, вже розпочинаємо шостий для «Цеппелін». Потрібно їм це показувати. Як вдалося «Костал» завести? Я їм постійно повторював: «Ось у нас у Борисполі, у нас у Борисполі…» Так і переконали.

А в чому проблема зробити паспорти?

– Не знаю, це не моя парафія. Але я й нині продовжую про це говорити. І міському голові теж. У нас дуже гарна промислова зона, поряд залізниця, але ми не знаємо, що і де можемо запропонувати.

Коли мені кажуть: «Давайте зробимо європейське місто», то відповідаю: «Давайте, але спершу у Борисполі має бути стільки коштів на одного жителя, як у Празі чи Мюнхені. Якщо буде стільки коштів – ми зробимо його європейським, якщо ні, то робитимемо це лише на словах». Потрібно максимально заохочувати інвесторів іти будувати у місто і давати у бюджет гроші.

Чи є зацікавлені прийти і будувати?

– «Roshen» хоче ще один завод. Їх представники приїздили до мене, ми разом були в міського голови, де вони представили свій проєкт. Завод будуватимуть не в Борисполі, а на території громади – за межами міста. Це буде високоефективне виробництво, яке дасть нашій ОТГ ще один виток розвитку.

Є зацікавлені, але з ними потрібно працювати. Треба показати, що їм готові дати «зелену вулицю». «Костал» завели, «Рошен» завели. Сьогодні працюємо ще над одним заводом.

Запитувала Тоня ТУМАНОВА, «ТС»

Share Button