Слово депутату: Пріоритети для нашого міста

Що є головним для Борисполя і його жителів і про що треба подбати у першу чергу? Своїми думками ділиться депутат міської ради, член бюджетної комісії Бориспільської міської ради, директор товариства «Ольвія» Володимир Мельник.

КОР.: Володимире Йосиповичу, як член бюджетної комісії, скажіть, куди, в першу чергу, слід спрямувати зароблені містом кошти?

В.М.: Оскільки як депутат є дотичним до міської влади, то можу оцінити ситуацію і певною мірою підказати, на що треба ці кошти витрачати. Скажу одразу, наше місто є одним із найбільших платників податків до державного та місцевого в Київській області бюджетів. Ми заробляємо значні кошти. І в змозі частину їх спрямувати для вирішення проблем міської громади.

Вважаю, одним з найголовніших спрямувань для цих коштів має бути охорона здоров’я та доступне медичне обслуговування. Однак тут є певні нюанси. Так, за статутом центральна районна лікарня належить територіальній громаді сіл району. І в цьому полягає своєрідний парадокс. Адже там лікується до 60 відсотків мешканців міста, тобто більше половини. Водночас місто не має юридичних підстав вкладати в лікарню кошти. У зв’язку з медичною реформою, гадаю, будуть надані певні орієнтири, і місто вже на законних підставах долучитися до фінансування лікарні.

КОР.: Проте і нині місто намагається надавати цьому медичному закладові допомогу?

В.М.: Так, кошти переважно надходять у вигляді субвенцій або як допомога з боку окремих депутатів міської ради і підприємців. З попереднім керівником райдержадміністрації було погоджено проект спільного будівництва великого сучасного корпусу лікарні, що мало б проводитися за кошти міста, району і області. У ньому розмістилися б три відділення – неврології, хірургії, терапії. Лікування проводилося б у комфортних умовах у двомісних палатах з блочною системою – душ, туалет. Новий керівник райдержадміністрації нині вивчає ситуацію і доцільність такого будівництва. Хотілося б, щоб це відбувалося швидше, це моя думка не лише як депутата, а як підприємця, людини дії, адже бізнесова робота спонукає до оперативного прийняття рішень. Та й нова медамбулаторія по вул. Лютнева, там де був магазин «Берізка», також могла б частково вирішити проблему медичного обслуговування в місті, її будівництво теж треба пришвидшити. Побажання моє, наших працівників і моїх виборців –амбулаторія повинна бути з денним стаціонаром.

КОР.: Будівництво нових корпусів потребує значних вкладень?

В.М.: Не чекаємо великої допомоги від керівників області. Будемо витрачати ті гроші, які заробляємо. Можливо, це будуть кошти від продажу землі під будівництво підприємства «Рошен». Потрібно, щоб наші лікарі працювали в нормальних умовах. У Борисполі знаю і поважаю багатьох медиків, у нас чудові професійні кадри. Пересвідчився в цьому на власному досвіді: коли був травмований, вони мене професійно зібрали докупи і привели в порядок.

КОР.: Так, і все ж хочеться, щоб люди потрапляли до лікарні якомога рідше…

В.М.: А ось тут уже цілком природно виникає запитання чистого навколишнього середовища. У нашому місті постійна надзвичайна ситуація – воно задихається від викидів. Одного дня спеціально поставив контролера. Так ось ця жінка у передвихідний день зранку до вечора нарахувала лише центральною трасою понад 70 тисяч автомобілів, кожен з яких залишає до ста грамів твердого залишку різноманітних шкідливих речовин, а це оксиди свинцю, сірки, вуглецю. Ось і рахуйте: протягом лише одного дня на легені мешканців міста припадає навантаження небагато – немало 7 тонн шкідливих викидів, а від цього люди тяжко хворіють.

КОР.: Цифра і насправді вражаюча. Чи є вихід з такої ситуації?

В.М.: Один із шляхів вирішення цієї проблеми у будівництві об’їзних доріг. Як депутат постійно порушую це питання, виступаю з ініціативами, вишукую найменші можливості, де тільки можна розвантажити головну вулицю Київський Шлях. Саме напередодні нашої розмови повернувся з об’їзду вулиць Запорізька, Залізнична, Чумацька. Разом з міським головою Анатолієм Федорчуком, який вболіває і переймається цим важливим екологічним питанням, дивилися, як можна пустити транспорт в об’їзд. Пропоную і Вам проїхати і побачити ці розв’язки на власні очі.

Разом з Володимиром Йосиповичем вирушаємо у невеличку подорож. Від «Ольвії» завертаємо на Запорізьку, з неї можна проїхати територією колишнього військового радгоспу. Ми їдемо далі вулицею Чумацька і виїздимо аж за «Новою Лінією», метрах у 50-ти від неї. Тобто прямуючи цією об’їзною дорогою, автомобілі на центральну трасу не виїздять, а звідси забруднення шкідливими речовинами житлового мікрорайону, що обабіч центральної траси, значно зменшується. Планується будівництво другої дороги – із вулиці Залізничної проїзд на вулицю Броварську, тобто машинам вже не треба їхати через залізничний переїзд, що поблизу «Ольвії».

В. Мельник розповів, що є одним із ініціаторів цих транспортних розв’язок та подякував міському голові й секретарю міської ради за розуміння і підтримку цих важливих проектів. Протягом того недовгого часу, що їдемо цими дорогами, над нами пролетіло аж три літаки, йдучи на зліт і посадку, періодичність три-чотири хвилини, а звідси одразу ж виникло ще одне запитання до депутата:

КОР.: Якщо транспортні артерії міста на землі ще можна якось розвантажити, то що робити з повітряними, адже і тут забрудненість велика?

В.М.: Так, і вже не сто грамів, а десятки кілограмів твердих відходів, поки літак кружляє над містом. Ми ж усім цим брудом дихаємо! А коли літаки миють, скільки відходів тече на очисні поля фільтрації! За ту шкоду, що маємо для екології міста, не отримуємо від ДМ «МА «Бориспіль» компенсації. На мою думку, зважаючи на заподіяну шкоду, аеропорт повинен подбати про оздоровлення жителів міста. Слід зауважити, що за розрахунками французьких вчених житель міста Орлі, що розташоване поблизу аеропорту, купує майже вдвічі більше ліків, ніж середній громадянин Франції. Інформація для роздумів.

КОР.: Важливою є ще одна складова турботи про населення міста. Це спорудження будинку для ветеранів. Із Ваших уст та й самих ветеранів, інвалідів давно вже чула про таку нагальну потребу. Адже ніхто не застрахований від того, що йому в старості не потрібна буде турбота з боку держави.

В.М.: Так, це важливий аспект у справді цивілізованому розвитку. Адже рівень цивілізованості суспільства вимірюється ставленням до дітей, людей поважного віку і осіб з інвалідністю. Ми, українці, маємо древню культуру, що сягає в сиву давнину дохристиянських часів, у наших генах ще відтоді природою закладена повага до людей старшого віку. Та в реальному житті ми далекі від досконалості. Потреба у будинку для людей поважного віку, де будь-який працюючий бориспілець міг би за помірну і розумну плату тимчасово залишити свого батька або матір, є дуже нагальною. Так, син чи донька могли б спокійно їхати у відпустку чи відрядження, знаючи, що їхні батьки доглянуті, спілкуються зі своїми ровесниками. Звичайно, його будуватимуть, в першу чергу, для тих осіб поважного віку, яких взагалі немає кому доглядати.

КОР.: Де у нашому місті Ви бачите такий будинок?

В.М.: Розглядаю два варіанти: або на місці, де був розташований раніше туберкульозний диспансер, там справжній райський куточок. Другий варіант – на леваді поблизу Олесницького озера (колишнє Комсомольське). Виділити 0,10 га з 16 га рекреаційної зони не є проблемою. Питання проектування і будівництва будинку для ветеранів як депутат порушуватиму на всіх рівнях, адже це питання і мого власного сумління.

КОР.: Володимире Йосиповичу, останнім часом наше місто стало інтенсивно розбудовуватися. Тих, хто його любить і пов’язує з ним майбутнє своє і своїх дітей, це не може не тішити.

В.М.: Розвиток міста – це не лише житлове будівництво. Це і школи, і дитсадки, і лікувальні заклади. Адже я не хочу, щоб Бориспіль перетворився на «гетто», щось на зразок столичної Троєщини. Сподіваюся на іншу перспективу – розвинена інфраструктура, зони відпочинку зі скверами, парками, пляжами, адже у Борисполі є чудові озера. І, звісно, чистота і лад на вулицях. Мене турбує, до речі, проблема і з міським сміттєзвалищем. Днями проїздив повз нього і жахнувся, побачивши, як зросли купи сміття, трактор, що працював зверху цієї величезної купи, здався дитячою іграшкою. Треба терміново шукати вихід. Прикро, що будівництво сміттєпереробного заводу просувається, як мокре горить. Та й договір з Києвом про вивезення сміття необхідно терміново переглянути. Інакше наше місто у найближчому майбутньому просто задихнеться від смороду! Ця проблема теж мій головний біль як депутата.

КОР.: Ви та людина, якій не просто болить невирішена проблема, а яка докладає конкретних зусиль для її вирішення. Тож хочеться побажати Вам успіхів у важливій для нашої територіальної громади депутатській роботі, розуміння її важливості з боку колег-депутатів. А поки що ставимо три крапки, і до зустрічі на сторінках «Трудової слави» з новими темами…

Бесідувала Наталія Можайкіна, «ТС»

Share Button