«Бій» за Дніпро, скандальні мільйони і вакцинація від коронавірусу: що обговорювали та за що голосували на сесії Бориспільської районної ради

Робота нової Бориспільської районної ради набирає обертів. Депутати входять у смак, і кожна наступна сесія стає довшою за попередню.

Так, 19 лютого районні обранці слухали звіти керівників комунальних підприємств, ділили залишки коштів на рахунках, через які вже встигли поскандалити між собою громади та їх очільники, говорили про вакцинацію і не залишили без уваги «бій» за Дніпро.

А ще депутатський корпус знову отримав нового депутата – цього разу від «ЄС». Про все і по порядку – читайте у матеріалі «ТС».

У райраді з’явилися фракції і новий депутат

П’яту сесію районної ради розпочали із хвилини мовчання – вшанували Героїв Небесної Сотні, а потім швидко перейшли до питань політичних – створення фракцій.

«Надійшло три подання політичних партій щодо створення фракцій. Від Радикальної партія Олега Ляшка головою фракції обрано Андрія Атаманчука, від «ОПЖЗ» – Олександра Братуся, від «ЗА Майбутнє» – Вадима Марисенка», – повідомив голова райради Антон Мотрич.

Одразу після того депутат Віталій Гордієнко заявив, що ще з першої сесії було подано звернення про створення фракції ВО «Свобода», яку він очолив. Тож голова райради повідомив про створення ще однієї фракції – ВО «Свобода».

Окрім того, депутатський корпус поповнився новим депутатом – від фракції «ЄС». Як писала «ТС», «заміна на полі» сталася через те, що депутат Ілля Луців пішов працювати у раду міську.

Поповнив лави «ЄС» Володимир Соняк. Інформацію про його обрання та реєстрацію озвучила голова Бориспільської районної ТВК Маріанна Желєзко. Склавши присягу, Соняк отримав пульт для голосування. Щоправда, свою волю виявляв під іменем свого попередника Іллі Луціва – з технічних причин.

«Бій» за Дніпро

Останні події у Кийлові, де активісти намагаються протистояти обмеженню доступу до Дніпра, також стали предметом обговорення на сесії. Депутати не тільки розглянули скарги, а й вирішили звернутися до правоохоронців.

«На сесію прийшли й представники ініціативної групи. Зустрічались із в. о. голови РДА та головою райради з проханням, щоб райрада звернулась до правоохоронних органів, аби вирішити проблему. Ми не повинні бути осторонь побажань, які звучали від мешканців району, і маємо звернутися до правоохоронців, щоб з’ясувати, на яких підставах обмежують жителям району доступ до річки Дніпро», ‒ наголосив заступник голови районної ради Іван Недогибченко.

Від ініціативної групи слово взяв уже колишній депутат райради Ілля Луців, який також закликав колег не бути байдужими.

«Нині активісти зібралися щодо порушення доступу до Дніпра. Це питання не одного року, доступ перекривали системно – ставили паркани, ворота. За минулі тижні ситуація різко погіршилась, бо почали перекривати саму водойму, забивати стовпці прямо у воду.

Ми ходили до прокуратури, там кажуть: «Питанням займаємось, все зробимо для того, щоб цього не відбулося. Ми не віримо, що вони могли прямо у воду їх вбити». Але почекайте, у мене прохання, щоб проголосували, аби прокуратура швидко вирішувала ці питання. Якщо там наразі п’ять стовпців, то до квітня буде висипаний пісок, а до червня – стоятимуть будиночки.

Екологічна комісія райради туди приїде, а там стовпці вже не у воді, а в землі, і всі казатимуть: «Яка вода? Там так і було».

На мою думку, якщо все робитиметься такими темпами, то років через 30 ширина Дніпра буде метрів п’ять. Депутати, прохання – активніше займатись цим питанням, екологічна комісія має виїхати на місце і розібратись», ‒ сказав із трибуни Луців. Він також нагадав про перекриття шлюзів біля дамби, що загрожує катастрофою.

«Сніг нині тане, і дамбу може прорвати, а якщо прорве, то накриє Кийлів і Проців, хвиля може і до Борисполя дійти… Давайте цим займатися, давайте, щоб це було на слуху…», ‒ резюмував Луців.

У свою чергу, голова райради А. Мотрич запевнив, що до людей обов’язково дослухаються.

Без прибутків і перспектив: керівники комунальних підприємств звітували про роботу

Найбільше часу на сесії приділили звітам комунальних підприємств. Про результати роботи доповідали керівники КП «Благоустрій», «Бориспільрайпроект», «БТІ», «Бориспільська районна аптека», «Зубр».

У депутатів виникло чимало запитань щодо їх роботи. Та найбільше турбувало одне – «Де прибутки?» І це не дивно, адже їх податки відтепер є однією з основних статей наповнення районного бюджету.

Проте комунальники зауважують, що працюють практично в нуль через те, що часто просто не можуть конкурувати із приватниками, бо не мають права знижувати вартість послуг.

Що ж стосується перспектив, то вони ніби є, але які – невідомо.

«БТІ» запропонували переймати досвід у колег з області – мовляв, є успішні КП, і вони готові поділитися «секретами» роботи. Районній аптеці порадили розглянути можливість розширення мережі й на Переяславщину, а от «Благоустрою» пообіцяли перевірку якості їх дорожніх робіт, тільки-но зійде сніг.

Хоч і не дуже втішний, але все ж підсумок підбив голова фракції «Свобода» В. Гордієнко: «Ми зробили висновок, що у цих підприємствах прибутків немає, робота ведеться через пень-колоду, перспектив ніяких. Ці підприємства працюють або неефективно, або частину прибутків приховують. Єдине підприємство, до якого немає запитань, – «Бориспільська районна аптека».

Однак, попри критику та зауваження, інформацію про діяльність КП депутати «взяли до відома» більшістю голосів і зауважили, що керівники підприємств мають «забезпечити дотримання зобов’язань щодо платежів до місцевих бюджетів».

Скандальний розподіл: Переяслав хоче забрати назад «свої» 30 млн грн

Окрім «боїв» за Дніпро та критику на адресу комунальних господарств, найгарячіше на сесії стало під час обговорення питання про розподіл залишків, а точніше – внесення змін до районного бюджету на 2021 рік.

Так, за словами в. о. начальника управління фінансів Бориспільської РДА Наталії Ячміньової, до адміністрації надійшли листи від розпорядників на загальну суму 69,5 млн грн.

«Керівництво розглянуло всі клопотання про виділення коштів і надало пропозиції на загальну суму 10,4 млн грн, у тому числі на утримання установи Бориспільської районної ради – 3,3 млн грн, на забезпечення діяльності комунальної установи Переяслав-Хмельницької райради «Трудовий архів» – 30 тис. грн, утримання та забезпечення територіального центру Переяслав-Хмельницького – 505,8 тис. грн.

На реалізацію програми інформатизації Бориспільської РДА передбачено 1,09 млн грн, реалізацію програми нагородження жителів району – 100 тис. грн, інші субвенції з місцевого бюджету: енергоносії – 1,121 млн грн (заборгованість), Центр первинної медико-санітарної допомоги – 1 млн грн, на виконання програми соціально-економічного розвитку – 2,5 млн грн, на заходи із запобігання НС та ліквідації стихійного лиха – 250 тис. грн, інші заходи у сфері телекомунікацій – 400 тис. грн», ‒ повідомила Ячміньова.

Одразу після доповіді надійшло дві пропозиції – зняти питання щодо інформатизації на довивчення, але закласти 300 тис. грн на виплату зарплат працівникам соціального гуртожитку в селі Гайшин.

Фракція ВО «Свобода» запропонувала повернути 30 млн грн залишків, що надійшли від Переяславського району на ремонт Переяслав-Хмельницької лікарні. Ця заява спричинила «розкол» у залі, адже знайшлись як противники, так і прихильники такого рішення.

Переяславці закликали не «створювати напругу» і передати кошти на лікарню, а також натякали: аби не цей залишок, Бориспільській райраді і ділити не було б чого. Ця заява неабияк обурила представників інших громад, зокрема, тих, що входили до Переяслав-Хмельницького району.

І на репліки «рвете гроші, ніби вони нічийні… дивіться, щоб не було сепаратистських настроїв» відповіли: розподіл максимально ефективний і спрямований на закриття питань у ліквідованих районах, а їх дуже багато.

На всі закиди відповів голова Бориспільської райради: «Пропоную поставити крапку і до питань розподілу залишків повертатися на наступних сесіях. Закриваємо кредиторську заборгованість по всіх ОТГ».

Рішення врешті-решт ухвалили, з усіма доповненнями і змінами.

Питання господарські

Решту – близько двох десятків питань – здолали за рекордні пів години, і це при тому, що окремо вирішили зупинитись на питанні вакцинації.

Майно Центру соціальних служб для дітей та молоді передали Гірській та Бориспільській громадам, проєктно-кошторисну документацію на реконструкцію амбулаторій у Сеньківці та Рогозові – Бориспільській ОТГ, а НВК «Засупоївський» ‒ Яготинській міській раді.

Також депутати ліквідували комісію з соціально-економічного розвитку. За словами Івана Недогибченка, вона не працює, оскільки у районному бюджеті немає коштів, які можна було б спрямовувати на розвиток. Члени цієї комісії відтепер працюватимуть в інших комісіях, відповідно до їх побажань.

Окрім того, Бориспільська райрада вийшла із засновників комунальної установи «Трудовий архів Переяслав-Хмельницького району», завершила реорганізацію Переяслав-Хмельницької та Яготинської райрад.

Наступними рішеннями депутати приєднали КП «Бориспільрайпроект» до КП «БТІ», а також затвердили статут КНП  «Бориспільський центр первинної медико-санітарної допомоги», де органом управління вказана вже Вороньківська сільська рада.

Змінили депутати і штатний розклад Бориспільської райради – замінили двох прибиральників та двох реєстраторів.

За словами голови райради, один реєстратор займатиметься реєстрацією державного нерухомого майна, а інший – перереєстрацією юридичних осіб. «Плануємо наповнювати районний бюджет і за рахунок цих послуг», ‒ пояснив Мотрич.

«На десерт» – вакцинація

«Ініціюємо звернення до РДА, щоб доповіли про стан готовності до вакцинації від коронавірусу. Скільки є мобільних бригад у Бориспільському районі? Скільки стаціонарних пунктів щеплення? Яку вакцину планують доставити у Бориспільський район для вакцинації та скільки? Цікавить інфраструктура і логістика», ‒ зауважили в «ЄС».

Звернення райрада підтримала, а інформацію щодо вакцинації надала директор КНП «Бориспільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Анна Ільчишина: «На сьогодні у Київській області сформовано дві бригади. У кожну входить два лікарі – один основний і один запасний, три медичні сестри – дві основні і одна запасна, та водій. Вони мають бути укомплектовані засобами захисту, аптечкою для надання меддопомоги.

Під час першого етапу вакцинації мають бути щеплені співробітники ковідних відділень лікарень і люди, які знаходяться у будинках осіб похилого віку. Усі списки були подані ще місяць тому. Оскільки вакцинація добровільна, то у списках була вказана кількість працівників і хто готовий вакцинуватись. Стосовно вакцин,  обіцяють, що це буде Пфайзер або Астразенека. Відповідно, мобільні бригади навчатимуться з представниками всесвітніх організацій – ВООЗ і ЮНІСЕФ.

Вакцину отримуватимуть в області, куди вона надходитиме, там її розморожуватимуть і видаватимуть. Вакцинація відбуватиметься в два етапи – одне щеплення, а за 21 день ще одне. За день бригада зможе зробити близько 100 щеплень».

Також А. Ільчишина наголосила, що на вакцину будуть сертифікати та документи, і ніхто не приховуватиме, якою вакциною робиться щеплення.

Тоня ТУМАНОВА, «ТС»

Share Button