СВІТЛАНА ДІДУХ-РОМАНЕНКО: «Я ЩАСЛИВА, БО У МЕНЕ ВСЕ Є»

Жіночна, сильна, відверта… Поетеса Світлана Дідух-Романенко відзначила свій ювілей по-особливому: у колі слова, друзів та родини. З усіх можливих варіантів вибір пав на залу Будинку творчості «Дивоцвіт» (директор Наталія Тименко), мовляв, тут «затишно».

«Світлана завжди вирізнялася гострим розумом, виконувала все на «відмінно» і якнайкраще», — розповіла Людмила Пасенко. Нині заступник міського голови згадує, що все почалося зі знайомства у 1997 році, коли її, тоді вчителя, вразив сформований світогляд дев’ятикласниці, яка щойно перейшла до ліцею. Нині ж свою ученицю, наймолодшого члена Національної спілки письменників України серед метрів нашого краю, називає бориспільською Ліною Костенко.

Заступник директора державного історичного музею з наукової частини Володимир Литвин наголосив, що «це тенденція зародження нового напряму і стилю. Останнє з творчості поетеси поєднує в собі імпресіонізм, необарроковість, модернізм і постмодернізм» і в подарунок презентував Світлані п’ятий випуск альманаху «Бориспільський край», куди ввійшла і добірка її віршів. Того дня поетеса отримала і подяку за підписом міського голови.

Щодо нового стилю з вираженою депресивністю Світлана запевнила: «Дехто вважає, що пишу про себе. Насправді, це не так. У мене чудова сім’я, і я щаслива людина, бо у мене все є».

За словами авторки, «містичний» День народження у п’ятницю 13-го розпочався зі зламаного сайту, тоді виявилося, що захворіла музикант, яка мала акомпанувати, а замовлена на вечір сукня — завелика. За принципом «не май сто кіп у полі, а май друзів доволі», вечір і справді став затишним, камерним і, що важливо, – душевним.

Публіці Світлана представила філософське, образне, ліричне і навіть дитяче. Найголовніше — життєве, в якому заповіді жінки та сповіді школярки, яка «не любила математику» та вчиться розв’язувати задачі долі. Місцями поетесі акомпанувала вихованка гуртка «Світанок» при БДЮТ «Дивоцвіт» Анастасія Гладка – дівчина сама пише музику, а син Ігор виконав пісню «Айболить» (сл. С. Дідух-Романенко, муз. Н. Сергаєва), опубліковану в журналі «Музичний керівник» за січень 2016-го.

Окреме місце у творчості С. Дідух-Романенко займає проект «Почути», коли поезія перекладається мовою жестів, аби кожен зміг доторкнутися до слова, водночас – захоплення фотографією та селфі.

До слова: незабаром світ побачить презентаційний фотоальбом про Бориспіль, де весь переклад англійською, враховуючи гімн міста, належить саме Світлані.

Тетяна ПІДГУРСЬКА, «ТС», фото автора

Share Button