Кадрові питання, борги розбрату та «кабінетна історія»: найгарячіші питання сесії Бориспільської районної ради

Борги, тарифи, кадри… Четверта сесія Бориспільської районної ради минула у гарячих суперечках. Початок року виявився багатим на питання, які потрібно вирішувати – а це і «тарифна криза», і післясмак децентралізації. За дві години депутати розглянули бюджетний блок, вивчення надр; заслухали гучний протест голів Гірської та Золочівської територіальних громад проти «котів у мішку» і навіть «кабінетне питання» від депутата облради. Далі про все і детально.

Заміна на депутатському полі

Рік новий депутатський склад Бориспільської районної ради розпочав з кадрових змін. На пленарному засіданні голосували одразу за два важливі рішення – затвердили нового депутата Надію Спашибу та припинили повноваження депутата райради Іллі Луціва.

Додамо, Н. Спашиба поповнила лави «Батьківщини» у райраді після того, як мандат вирішив скласти її однопартієць Микола Мазур.

«…Визнати обраною депутатом Бориспільської районної ради … Надію Спашибу», – зачитала з трибуни голова Бориспільської районної ТВК Маріанна Желєзко.

Нова депутатка отримала посвідчення, значок і пульт, але перше ж голосування за своє призначення пропустила – «заговорилась».

Що ж стосується Іллі Луціва, то він вирішив скласти свій мандат, бо після перемоги на виборах міського голови Володимира Борисенка має зайняти його депутатське місце у міській раді.

«Він виявив бажання працювати у міській раді і звільнити місце у районній раді», – наголосив заступник голови райради Іван Недогибченко. Депутати таке рішення колеги підтримали і відпустили працювати «на благо міської громади».

Бюджетний блок

Наступним у порядку денному був, так би мовити, бюджетний блок. Депутати спершу внесли зімни до Бюджету за 2020 рік, а потім затвердили звіт про його виконання.

Про виконання головного кошторису району за минулий рік доповідала в. о. начальника управління фінансів Бориспільської РДА Наталія Ячміньова.

Наведемо кілька найважливіших цифр. Так, до бюджету Бориспільського району за 2020 рік надійшло доходів у сумі 813 млн грн, у тому числі міжбюджетних трансфертів – 258 млн, основним джерелом формування бюджету району був податок з доходів фізичних осіб. Надходження податку за звітний період становило 549 млн грн.

Видатки бюджету району профінансовано у сумі 708,8 млн грн, що становить 92% до затвердженого плану на рік з урахуванням внесених змін.

На фінансування установ соціально-культурної сфери та соціального захисту населення спрямовано 534 млн грн, у тому числі на освіту – 400,6 млн грн, охорону здоров’я – 71,6 млн грн, на соціальний захист та соціальне забезпечення – 29 млн грн, культуру та мистецтво – 24 млн грн, 8,5 млн грн – фізичну культуру та спорт.

Видатки за захищеними статтями становлять 577 млн грн.

У підсумку депутати затвердили звіт про виконання районного бюджету за доходами у сумі 872 млн 461 тис. грн і видатки – 945 млн 184 тис. грн з перевищенням видатків над доходами на суму понад 72,7 млн грн.

Завершили бюджетний блок зміни до районного Бюджету вже на 2021 рік.

Так, за інформацією Ячміньової, «станом на 1 січня залишок коштів у районному бюджеті становив 2 млн 450 тис. грн. Цю суму було розподілено на районну раду та на утримання і забезпечення діяльності центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Яготина та Територіального центру Переяслав-Хмельницького.

«Людей попередили про звільнення з січня, про передачу майна. Ми маємо забезпечити їм виплату зарплати. Розподіляли тільки ту суму, яку бачили на рахунку», – пояснила Ячміньова.

РЕПЛІКА ІЗ ЗАЛИ

Фінансування школи у Горі: «мінус» 11 млн грн

Під час обговорення бюджетних питань із ремаркою виступив сільський голова Гірської ОТГ Роман Дмитрів. Він заявив про недофінансування будівництва нової школи та пояснив, чим це може загрожувати.

«Минулого року при формуванні бюджету депутатами було підтримано фінансування Гірської школи в розмірі 30 млн грн. У звіті відображено, що гроші було знято і використано за іншими статтями. Розумію, що йдеться про надважливий об’єкт, який був під контролем президента – Бориспільську лікарню, але станом на сьогодні 11 млн грн недоотримала школа, і є загроза, що цього року і в подальшому об’єкт перетвориться на фундамент, який доведеться розбирати», – наголосив Дмитрів.

Сільський голова ОТГ звернувся до депутатів: за два роки було передбачено видатків 40 млн грн, а передано 19 млн грн. За фактом Гірська школа залишилась із «мінус 11 млн грн».

Статутні зміни: право керувати «ББЛІЛ» передали Бориспільській ОТГ

Багато років питання управління Бориспільською лікарнею, а нині КНП «ББЛІЛ» було справжнім каменем спотикання, але вирішальну крапку поставили децентралізація.

А депутати районної ради лише затвердили нову редакцію статуту КНП «ББЛІЛ».

За словами головного лікаря Олександра Щура, у документі йдеться про зміну органу управління – уже не РДА, а міський виконавчий комітет. Окрім того, нова редакція статуту передбачає утворення наглядової ради, до складу якої увійдуть п’ять осіб – представники Бориспільської, Гірської, Пристоличної, Золочівської та Вороньківської громад.

Майновий блок

На засіданні депутати продовжили процеси ліквідації та передавання майна.

Так, депутати підтримали ліквідацію «Переяслав-Хмельницького районного Центру освіти та творчості», а також дозволили передати приміщення закладів освіти у комунальну власність Бориспільської міської ради, Вороньківської, Гірської, Золочівської та Пристоличної сільських рад.

«Школи Бориспільського району були у власності району, а тепер заклади передали громадам, тож треба передати і право власності», – підкреслив І. Недогибченко.

Також швидко і позитивно вирішилось питання про передавання майна Студениківській сільській раді та Яготинській міській раді. Окрім того, затвердили перелік вільних об’єктів комунальної власності територіальних громад сіл Бориспільського району, які планують передати в оренду. Йдеться про приміщення у будівлі Побутового комбінату. Це рішення було необхідне, аби запустити процедуру аукціону.

Бій за надра

Погодження на отримання спецдозволів на геологічне вивчення пісків Глибоцького родовища та Процівської ділянки стали причинами палких дискусій та суперечок.

Так, Василь Косовець наполягав, аби питання було передано на розгляд Бориспільської та Вороньківської громад.

«Не беріть повноважень, які вам не належать», – наголосив він.

Проте і голова районної ради Антон Мотрич, і голова комісії з екології Роман Кацан запевнили, що з повноваженнями та документами, які надали компанії, все добре, а громади «в курсі». За їх словами, наразі йдеться не про видобуток, а лише про «вивчення пісків». Та, попри дискусії та закиди, обидва питання було підтримано.

Листи Президенту

Свою єдність і одностайність депутати Бориспільської районної ради виявили у бажанні написати листи Президенту, Верховній Раді і Кабміну щодо не підвищення тарифів, а також заборони імпорту електроенергії з Росії та Білорусі. Подібні ініціативи надійшли від кожної з фракцій. Кілька опинились у порядку денному і були проголосовані. Щоправда, були й ті, хто утримувався від голосування за пропозиції колег, хоча, не виключено, що у цей момент у них просто не спрацювали пульти.

Врешті Президента вирішили не обтяжувати великою кількістю однакових звернень, а надіслати одне – від Бориспільської райради за підтримки всіх фракцій.

Штатний розклад Бориспільської райради: скільки отримуватиме голова

Ще одне важливе рішення – затвердження штатного розкладу Бориспільської райради. Відповідно до нього, голова району матиме одного заступника та трьох радників. Найбільше у штаті буде сторожів – чотири.

Що ж стосується зарплат, то, відповідно до документу, посадовий оклад голови районної ради становить 15 тис. гривень, заступника – 12 тис. гривень, а радників – 5,3 тис. гривень.

Сторожам же платитимуть по 3,2 тис. гривень.

Чиї установи? Чиї борги?

Ключовим питанням сесії, попри тарифи, надра та кадри, стали борги закладів культури та освіти району за газ та світло, які вирішили передати громадам.

У РДА пояснили: заборгованість з’явилась через невиконання бюджету, залишити її собі не можуть, оскільки вже немає рахунків, куди її можна «повісити». Проте сільські голови Гірської та Золочівської ОТГ Роман Дмитрів та Олександр Лазаренко такого «подарунку» не оцінили. Подібне рішення вони назвали «котом у мішку» і пояснили, що причина їх обурення не стільки кошти, скільки ризик уже завтра залишитись без світла через чужі борги.

«Зараз підписується тристороння угода з електриками, якщо я озвучу, що є заборгованість, то РЕМ мені завтра відключить світло», – наголосив О. Лазаренко.

Його підтримав Р. Дмитрів, який зауважив, що спершу потрібно було зібрати голів ОТГ і визначити, чи вони спроможні платити.

«Зараз ви поставили нас перед фактом. Візьміть на себе кредиторку, радою приймайте і сплачуйте… Ніхто нас не покликав, не поспілкувався… Це не наше – ми за своє минулого року сплатили, а ви додатково на нас вішаєте зобов’язання… Ми маємо переслідувати інтереси громади, а не РДА чи райради …», – сказав сільський голова Гірської ОТГ.

Попри запевнення керівників РДА та райради, що після ухвалення рішення «будуть знайдені шляхи вирішення», голови ОТГ переконали депутатів, що «спочатку шляхи вирішення», а вже потім голосування. Тож після гострих баталій питання перенесли: довивчатимуть, радитимуться, а потім – голосуватимуть.

«Кабінетне питання»

Перед закриттям сесії розглядали питання з категорії «Різне», куди потрапило і Звернення від депутата Київської обласної ради Володимира Горковенка. Останній наголосив, що йдеться про питання поваги до Бориспільської районної ради та депутатів.

Зокрема, обласного депутата цікавило, на якій підставі одне з приміщень райради й досі займає «дуже поважна людина не тільки у Борисполі, а й у Київській області Владислав Байчас».

«Я так розумію, що ви не зайняли кабінет. Дайте відповідь! Може, він орендує це приміщення? Якщо орендує, то я як депутат облради теж скористався б таким прецедентом і теж орендував би приміщення у такій поважній установі, відкрив би свою громадську приймальню і ходив би до вас пити каву»,  – сказав В. Горковенко і передав голові районної ради своє звернення.

Антон Мотрич, у свою чергу, пообіцяв відповісти, а поміж іншим додав, що приміщення райради ніхто в оренду не передавав. А якщо депутат облради хоче отримати приміщення для громадської роботи, профільна комісія над цим попрацює і підшукає варіанти.

Водночас депутати райради вирішили не гаяти часу і запропонували Горковенку долучитись до вирішення не тільки кабінетних питань, а й допомогти районам та новоствореним громадам розібратись із боргами.

В. Горковенко довго не думав і запевнив, що «готовий лобіювати інтереси, щоб не було боргів, про які говорили представники ОТГ».

На тому четверта сесія Бориспільської районної ради добігла кінця, вичерпавши порядок денний. Проте не виключено, що невдовзі депутати зберуться знову, щоб остаточно вирішити питання – чиї підприємства і чиї борги?

Тоня ТУМАНОВА, «ТС»

Share Button