Михайло Радуцький: «Україна готова до другої хвилі пандемії COVID-19»

Україна готова до боротьби з другою хвилею пандемії COVID-19 і, попри збільшення кількості хворих, може собі дозволити не запроваджувати максимально жорстких карантинних обмежень. Про це написав у Фейсбуці голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький.

«Чи готова Україна до боротьби з другою хвилею пандемії? Я вважаю, що так. Попри збільшення кількості хворих ми можемо собі дозволити не запроваджувати максимально жорстких карантинних обмежень. Використовуються більш гнучкі програми адаптивного карантину, які точково гасять спалахи інфекції в регіонах», – зазначив він.

За словами Радуцького, це стало можливим тому, що за кілька місяців українська влада провела дійсно масштабну роботу – встигла підготувати медичні заклади, навчити медиків, закупити медичні препарати, обладнання та засоби захисту. «Ми вже набагато більше знаємо про те, як протікає хвороба, розуміємо, як мінімізувати важкі негативні наслідки для здоров’я пацієнта», – додав він.

За даними голови Комітету ВР, на початку квітня медичну допомогу інфекційним хворим надавали 1,2 тис. лікарів, на даний час – майже 17 тис. «За потреби можуть бути сформовані додаткові медичні бригади – для цього ми маємо в резерві 12,3 тис. лікарів. На даний час в лікарнях першої хвилі у нас 29 тис. ліжок, в тому числі понад 9 тис. з централізованим постачанням кисню. В резерві – більше 6 тис. ліжок, що разом створює загальний фонд у майже 36 тис. ліжок, з яких 10,5 тис. мають централізоване підключення до кисню. Кількість реанімаційних ліжок збільшена до 3,2 тис. Для порівняння, на початку пандемії кількість реанімаційних ліжок в інфекційних стаціонарах складала трохи більше трьохсот», – навів дані Радуцький.

За його словами, за пів року вдесятеро зросла кількість апаратів для штучної вентиляції легень – з півтисячі до 5 тисяч, з яких ¾ – це апарати середнього та високого класу. Крім того, створено резерв засобів захисту, якого вистачить на три місяці. На початок вересня у лікарнях перебували не використаними понад 1,4 млн костюмів та халатів, майже 5 млн масок, 1,3 млн респіраторів та 5,4 млн рукавичок.

Не менш важливим, за словами Радуцького, є те, що створено систему фінансування, яка дозволяє повністю задовольняти потреби інфекційних лікарень. Він зазначив, що Національна служба здоров’я здійснює оплати за кількома пакетами, пов’язаними із наданням медичної допомоги при COVID-19: екстрена медична допомога, стаціонарна медична допомога та робота мобільних бригад. В цілому за договорами НСЗУ вже виплачено майже 3,5 млрд грн.

Водночас, за його словами, все ще залишається гострим питання оперативності проведення тестів – результатів доводиться чекати занадто довго. «Але давайте подивимось на ситуацію з іншого боку. На початок березня ми мали ресурси для проведення 200 тестів на тиждень. На початок червня – близько 65 тис. на тиждень, а сьогодні лабораторні центри МОЗ України та Центру громадського здоров’я вийшли на показник – 190 тис. тестувань на тиждень. Процес збільшення потужності центрів триває», – зауважив народний депутат.

Отже, констатував він, «держава зробила велетенську роботу, і це дає надію, що ми зможемо уникнути локдауну економіки та спокійно дочекатись появи вакцини».

Share Button