Головний лікар Бориспільської ЦРЛ про реформу, новий корпус і медичний туризм

Нова техніка, меблі і запроектований терапевтично-діагностичний корпус. Здавалося б,  небачений успіх для Бориспільської ЦРЛ, але це лише краплина в морі від нагальних потреб.

Медична галузь стоїть на колінах через 25-річний брак фінансування та примарну безкоштовність. Саме тому бориспільські медики покладають неабиякі сподівання на реформу. Вони готові реформуватись, будувати ефективний менеджмент і навіть розвивати медичний туризм. Спеціалісти є, бажання теж. Проте у державі й досі немає визначеності щодо реформи, але змінюватись все одно можна і треба, вважає головний лікар Бориспільської ЦРЛ Олександр Щур.

Він готує листи до міської та районної рад щодо створення робочої групи, яка визначить подальшу долю Бориспільської лікарні, а точніше, форму власності – залишатись комунальною чи стати неприбутковим підприємством.

Напередодні Дня медичного працівника журналісти «ТС» поговорили з О. Щуром про реформи, безкоштовну медицину, новенький корпус та багато іншого.

— Бориспільська ЦРЛ боролась за право бути лікарнею інтенсивного лікування ІІ типу, але не склалося. Що далі?

Нічого страшного. Ми уже підготували свої зауваження і пропозиції щодо рамкових умов роботи лікарні інтенсивного лікування першого рівня. На семи сторінках розписали, що нас не влаштовує і як бачимо роботу нашого закладу. Сподіваюсь, що їх розглянуть, і у нас залишаться травматологія, кардіологія, неврологія.

— Тобто відділення не закриватимуть?

Цього сказати не можу, намагатимемось, аби не закрили.

— Які подальші перспективи роботи?

Про них поговоримо, коли розпочне роботу госпітальна рада, де будуть представники і з нашого міста та району.

— Тобто лікарня ще якийсь час працюватиме по-старому?

Якщо медична реформа стартує найближчим часом, то перехідний період триватиме до 1 січня 2019 року. Первинку держава хоче запустити цього року, але це як вийде… Ми ж за півроку маємо вирішити питання з формою власності, що у подальшому дасть поштовх для розвитку.

— Загальні розмови про реформу дещо спантеличили наших читачів. Розкажіть, у чому суть?

Держава нарешті визначить, які послуги медицина надаватиме цілком і повністю безкоштовно, а за які доведеться платити. Так, захворювання розділять на три категорії. Планують, що вся первинна допомога повністю буде безкоштовна. Друга категорія захворювань фінансуватиметься спільно державою та громадянином або ж страховою компанією, за наявності поліса. Оплату вартості лікування третьої категорії захворювань повністю покладуть на громадянина або ж страхову компанію.

— Чи відомо, які захворювання увійдуть до другої та третьої категорії?

На жаль, ні.

— Часто закони приймають у відриві від практики…

Ці закони дійсно потрібні, адже ми знаходимось на розтяжці між 49 статтею Конституції, хронічним недофінансуванням медичної галузі та мізерною зарплатою медпрацівників…  Медична реформа має розставити всі крапки над «і». Звісно, рік чи два буде непереливки. У найближчій перспективі навряд чи відчуємо різке покращення, але з часом це буде беззаперечний плюс. Усі країни через це пройшли, і ми пройдемо.

— Досвід яких країн у реформі медичної галузі імпонує вам найбільше?

Якщо говорити про державне фінансування, то це Велика Британія, Швеція та Норвегія. Проте населення цих країн сплачує дуже великі податки. Вся екстрена допомога там безкоштовна. А якщо ж вам потрібен офтальмолог чи інший спеціаліст, то своєї черги на прийом доведеться чекати місяць, а може, й два. Якщо ж хочете, щоб вас прийняли одразу – оплачуйте послугу. Якщо у Британії у когось виявили онкозахворювання, то людину безкоштовно пролікують… місяців за чотири.

Якщо говорити про медичну галузь Німеччини, то там кожен відраховує із своєї зарплатні 9% у лікарняну касу, держава з бюджету виділяє ще 10-12%, а підприємство оплачує 50% вартості лікування свого працівника у стаціонарі. Уявляєте собі ці цифри?

Знаєте, чому наша медицина ще не впала? Завдяки людям, яку купують ліки та заохочують медперсонал.

— А якщо українці відраховуватимуть із зарплатні 1,5 % на медицину, як нині на армію, – це змінить ситуацію?

Це не вихід, адже найменший особистий  страховий внесок в ЄС – від 8 до 12%. А тепер подумайте про тіньовий сектор. Хто заплатить за них?

— Невдовзі має розпочатись будівництво нового корпусу. Як довго воно триватиме?

Якщо не буде проблем із фінансуванням, то вже до кінця 2018 року, сподіваємось, терапевтично-діагностичний корпус буде відкрито.

— Хто працюватиме у новій будівлі?

Там розміститься діагностичне відділення, протишокова палата, КТ, рентгенслужба, травмпункт, ендоскопічне відділення, а також терапевтичне відділення та неврологічне. В останньому плануємо обладнати постінсультні блоки.

У приймальному відділенні плануємо облаштувати реєстратуру, де встановимо комп’ютери. Запровадимо електронні черги.

— Уже багато років розвивається такий напрям, як медичний туризм. Заможні українці полюбляють лікуватись за кордоном, але бувають випадки, коли й іноземці їдуть до нас. У Бориспіль приїздять такі туристи?

Знаю, що українці зі Штатів їдуть до наших стоматологів, гінекологів, невропатологів. У Борисполі також були такі випадки. Вважаю, що це перспективний напрям, який можна і треба розвивати  й заробляти кошти.  Спеціалісти у нас є. Розпочнемо реформу і працюватимемо по-новому.

Новинки ЦРЛ

У Бориспільській ЦРЛ з’явився цифровий рентгенапарат. Якщо раніше знімки вночі возили додому до рентгенологів, у найважчих випадках, то тепер їх відправляють на електронну адресу. Таким чином лікарня має змогу економити кошти на бензин та час. Пацієнти з появою нового апарата мають змогу економити на плівці.

Наприкінці серпня – на початку вересня розпочнеться будівництво нового терапевтично-діагностичного корпусу. Проект виготовлено за кошти районного бюджету.  На будівництво нового корпусу місто виділило 10 млн грн, район – 12 млн грн, область – 5 млн грн. Кошти освоюватиме управління капітального будівництва Київської ОДА.

У Бориспільській ЦРЛ з’явилась лапароскопічна стійка, сучасний апарат для ендоскопічного обстеження шлунка, бронхоскоп. Виділено кошти на мамограф та чотири апарати штучної вентиляції легенів.

Тоня ТУМАНОВА, «ТС»

Share Button