Володимир Письменний про непопулярність технологічного профілю, 12-річку та реформу зарплати освітян

Дванадцятирічкою педагогів та школярів «лякають» не менше 10, а то й 15 років. Проте цього разу про реформу заговорили серйозно. У Міносвіти обіцяють нову якість знань і легкість програм, але все поки на рівні розмов, ідей та бажань. Програм, нових кадрів чи «покращення» в плані матеріального забезпечення немає.

Журналісти «ТС» вирішили не чекати осені й запитати в освітян міста і району, чи готові вони до реформи та як її впроваджуватимуть.

Так, заступник начальника управління освіти і науки Бориспільської міської ради Володимир Письменний розповів, чого чекати від 12-річки, профільну і допрофільну освіту, напрями, які обирають бориспільські старшокласники, а також чому Україні в питанні освіти варто рівнятися на Францію, а не Фінляндію.

— Володимире Петровичу, як справи з освітньою реформою у Борисполі?

— Іде процес підготовки. Реформа  освітньої галузі передбачає профілізацію старшої школи. На сьогодні учні 8-9 класів навчаються у допрофільних класах та мають змогу визначити найбільш оптимальні напрями здобуття профільної освіти. «Знайти себе» допоможуть спецкурси та факультативи. Спробувавши різноманітні напрями, учень може визначитись, хто він – математик, біолог чи філолог, а потім у 10-11 класі отримати профільну освіту.

— І які ж напрями можуть обрати бориспільські школярі?

— Природничо-математичний, технологічний, суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний та спортивний. Найбільшою популярністю у 8-9 класах користується філологічний профіль (35% учнів), природничо-математичний (32%) та суспільно-гуманітарний (22%).

Проте коли діти переходять, власне, до профільного навчання, то  структура дещо змінюється. Більшість надає перевагу іноземній філології (англійська, німецька та французька), трохи поступається за популярністю математичний профіль та українська філологія.

Користуються популярністю економічний та історично-правовий профілі, а от технологічний учні 10-11 класів не обирають взагалі.

— На що орієнтується технологічний профіль?

— На здобуття професії водія, швачки чи кулінара, але оскільки у нас 92% випускників старших класів вступають до вищих навчальних закладів, то їх цікавлять інші профілі. Освіту за технологічним профілем здобували лише 54 учні, які займались у вечірній школі.

— Чи поділяються школи за профілями?

— Так, різні школи – різні профілі. Наприклад, у ЗОШ № 1 два класи історичного профілю. Раніше школа тримала математичний профіль, також були спроби з філологічним та технологічним, але теж не пішло. Тож школа поки шукає себе. У ЗОШ № 3 теж два класи історичного профілю, а ось ЗОШ
№ 6 має аж три – математичний, українська філологія та історичний. ЗОШ № 7 має один профіль – українська філологія. Спершу пробували інформаційно-технологічний, але не змогли втримати через матеріальну базу та кадровий потенціал. ЗОШ № 8 має один клас математичного профілю і один двопрофільний – інформаційно-технологічний і українська філологія, в НВК «Гімназія «Перспектива» – математичний профіль та іноземна філологія, в НВК «Ліцей «Дизайн-освіта» – історичний і економічний, НВК «СШ ім. Костянтина Могилка» – іноземна філологія.

— Які перспективи набору до 10 класу?

— Із 9 класу випустили 530 учнів, до 10-го набиратимемо, орієнтовно, 334. Плануємо відкрити 12 профільних класів. Ті, хто не потраплять до 10 класу, мають право на здобуття загальної середньої освіти у професійних ліцеях, коледжах та інших навчальних закладах.

— У Борисполі є тільки один професійний ліцей?

— Так, і при МАУП, який є приватною комерційною структурою, можуть відкрити коледж, зважаючи на кількість бажаючих.

— Хто отримає право здобути профільну освіту у школі?

— Учні, які підтвердили рівень навчальних досягнень у 9 класі. Зважаючи на те, що кожна школа має різні освітні профілі, діти зможуть обирати, куди саме подавати документи. Ми відходимо від сталого контингенту учнів у класі, адже це застаріла практика. Дитина має право обирати найбільш якісну освіту, відповідно до своїх запитів.

— Є якийсь прохідний бал?

— Відповідне рішення приймає педагогічна рада. До того ж кількість класних приміщень у школах обмежена. Цього року в другу зміну навчалося 1867 дітей у 64 класах.

— А наступного?

— Планується, що у 2017-2018 навчальному році 77 класів і 2278 учнів навчатимуться у другу зміну. Проте наступного року буде введено в експлуатацію нову школу, що дасть змогу дещо розвантажити навчальні заклади. Батьки часто скаржаться, що їх діти навчаються у другу зміну, а нам просто немає де її розмістити.

— Друга зміна діє у всіх навчальних закладах?

— Немає тільки у ЗОШ № 3 та в ліцеї. Найбільше дітей у другу зміну навчається у ЗОШ № 6 і ЗОШ № 1 – 508 і 437, відповідно.

— Чи вистачить однієї школи, щоб скасувати другу зміну?

— Щоб «розвантажитись», потрібна не одна, а віддразу дві школи.

— Невдовзі освітян чекає 12-річка, про яку так багато говорять і так мало знають. Чого чекати від нової української школи? Чи буде вона ефективною?

— До 12-річної освіти спрямовує світова практика. Її мета – розвантажити навчальний процес і забезпечити більш якісний результат на виході. Перспективи поки туманні, адже ще немає ні підручників, ні підготовлених кадрів, ні належних умов. Проте планується, що всі нововведення запроваджуватимуть у процесі втілення реформи.

У професійному педагогічному суспільстві точиться дискусія щодо вибору правильного напряму розвитку освіти. Дуже багато питань залишається відкритими. Але, зрештою, не буває в освіті простих рішень – процес має бути цілеспрямованим, поетапним. Розв’язати всі проблеми одночасно неможливо.

— Як учителі сприймають реформу в дії? Чи є зауваження, побоювання?

— Скільки людей – стільки й думок. Якщо 12-річка поліпшить якість освіти – це буде величезною перевагою, але, окрім терміну навчання, варто модернізувати матеріальну базу та подбати про кадри.

Не варто забувати й досвід попередніх років. Так, під гаслом «Гуманізація», ми зробили багато кроків у напрямі спрощення навчальних програм, що знизило рівень знань природничо-математичного циклу. Суспільство не може розвиватися за рахунок лише гуманітаріїв. Нам потрібні інженери, технічні спеціалісти. Без якісного базового підґрунтя здобути якісну вищу освіту технічного спрямування неможливо.

Вважаю, на сьогодні є певні прогалини в цьому, які з часом необхідно ліквідувати, адже людина ХХІ століття не може розвиватися однобоко. Їй потрібна база знань в усіх сферах  життєдіяльності, а ще профільний напрям для здобуття професії.

Питань насправді настільки багато, що відповідь у повному обсязі не зможе дати навіть міністр освіти. Над їх вирішенням працює Академія педагогічних наук, Інститут змісту освіти, вивчається світовий досвід.

Нині в моді фінська освіта, але Україна – не Фінляндія і поки ми не можемо рівнятися на цю країну.

— Чому? Через матеріально-технічне забезпечення?

— Справа не тільки у матеріальній базі, а й у менталітеті сус-пільства, ставленні до педагогів і рівня розвитку суспільства. Мені, наприклад, більше імпонує французька система освіти,  де йдеться про високі соціальні стандарти, гарантовані саме державою. До того ж саме у природничо-математичному напрямі освіти Франція є одним із лідерів.

Якщо говорити про економічно розвинену країну Німеччину, то там дуже високий рівень професійної підготовки, і кваліфікований робітник має достатньо високу заробітну плату, щоб не думати ні про що інше. У нас довгий час ситуація була протилежна, але нині підходимо до того, що сантехніки та паркетники отримують більше за вчителів.

— Така ситуація склалася через нестачу кадрів?

— Так! Це спричинено тим, що раніше робітничі професії були не надто популярні. Та й на сьогодні маємо 92% випускників, які підуть здобувати філологічну, історичну та правову освіту. А хто працюватиме на заводі?

— Як свідчить практика, частина з них все ж підуть на завод…

— До слова, подібна ситуація виникла в Японії, де людей з вищою освітою дуже багато, але не кожен може отримати робоче місце  відповідно до своєї кваліфікації. З іншого боку, таким чином стимулюється загальний інтелектуальний рівень нації і робітників. Але не забуваймо, що говоримо про Японію, яка може собі це дозволити. Проте кожна країна має свій шлях розвитку. Україні теж боятися не треба, діти у нас розумні, вчителі кваліфіковані.

— До речі, про вчителів. Щороку конкурс у педагогічні виші дедалі нижчий…

— Це правда. Бажаючих здобувати освіту дедалі менше. Мотивація педагогічної діяльності дуже низька. Ви багато людей знаєте, які погодяться за 3 тис. грн давати по 6 «концертів» на день? Таких небагато, адже більшість прагне стати банкірами чи менеджерами.

— А як же покликання?

— Не без того, 90% освітян – ентузіасти, які віддали себе почесній і благородній справі.

— Чи планують «реформувати» зарплату вчителя, щоб якось поліпшити ситуацію?

— Це в руках Кабінету міністрів. Поетапне підвищення зарплати відбувається систематично. І чекаємо, що цього року в жовтні, відповідно до обіцяного, зарплата може бути скоригована.

 Тоня ТУМАНОВА, «ТС»

 

ПРО РЕФОРМУ

Впровадження Нової української школи розпочнеться із набору до першого класу в 2018 році.

Діти, які у 2018 році вперше сядуть за парти, закінчать школу в 2030-му. Старт нової початкової школи в 2018 році — це перший етап реформи.

Другий етап реформи розпочнеться у 2020 році та стосуватиметься базової школи. Школи матимуть свободу вибору: одні навчатимуть п’ятикласників, які пішли у школу у 2016-му, за оновленими програмами, інші – за стандартом Нової української школи.

Переходу в 2022 році базової школи на рейки Нової української передуватиме дворічне пілотування інноваційних методик, програм і навчальних ресурсів.

Третій етап реформи розпочнеться у 2023 році й стосуватиметься впровадження профільної освіти. За відсутності фінансування повноцінну профільну школу доцільно запроваджувати не пізніше 2027 року, коли до 10 класу піде набір-2018, який буде повністю готовий, згідно з новим стандартом повної середньої освіти, до профільної школи.

 

 ОСВІТЯНИ РАЙОНУ ГОТОВІ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ 12-РІЧКИ

Але поки немає нормативних документів Міністерства освіти України, про це говорити зарано,  наголосив начальник відділу освіти Бориспільської РДА Микола Каськів.

«Відповідно до Концепції «Нова українська школа», що була схвалена урядом у грудні 2016 року, у 2016/2017 навчальному році створено опорний навчальний заклад «Вороньківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» із філією Кийлівське НВО. На його фінансування виділено понад 4 млн грн з державного, обласного та районного бюджетів. Ці кошти витрачено на проведення ремонтних робіт, придбання меблів та сучасного обладнання кабінетів природничо-математичного напряму», — додав він.

Окрім того, за словами очільника освіти району, у перспективі на 2017-2018 навчальний рік створення опорного навчального закладу «Щасливський НВК» з філією Пролісківське НВО.

 

Share Button