«Ми хочемо слухати місцеве радіо»

IMG_2565

На гарячу лінію «ТС» звернулася жителька вулиці Лугова (м. Бориспіль) Ольга Петренко. Жінка, незважаючи на свій поважний вік, є головою вуличного комітету і від імені всіх своїх сусідів скаржилася, що на їх вулиці вже довгий час не працює радіо. «Куди тільки не намагалися достукатися, – розповідає Ольга Іванівна, – навіть у центральний офіс «Укртелекому» писали, та віз і нині там. Якщо вже наша держава така бідна, то ми готові платити більшу абонентську плату, аби тільки радіо працювало. Адже багато хто вже є пенсіонерами, живе самотньо, і радіо для нас – єдиний друг і порадник. Не всі ж можуть дивитися телевізор, та й що там дивитися – жодних позитивних новин. Нам постійно розповідають, мовляв, «Укртелеком» – це приватне підприємство, і жодного впливу на нього держава не має. Що ж це тоді за держава, коли в ній хто що хоче, те й робить. Невже для приватних підприємств законів не існує? Якщо вони працюють у нашій державі, то мають виконувати певні умови. А інакше, навіщо нам такі підприємства?»

«А що їм те радіо?» – долучається до розмови сусід О. Петренко, який не захотів представлятися. – Хіба ви не знаєте, вони чекають, коли й від телефонів усі відмовляться. Ви бачили, яку будівлю «Укртелеком» займає у самому центрі міста? От і будуть здавати її в оренду під офіси. Це ж золота жила».

Проводове радіомовлення економічно не вигідне?

Журналісти «ТС» провели своє розслідування. Виявляється, радіо не працює на багатьох вулицях, і так само люди зверталися за допомогою в різні інстанції, однак не всім вдавалося чогось домогтися.

Щоб з’ясувати причину, спершу звернулися до старшого інженера бориспільського представництва ПАТ «Укртелеком» Олега Вереса, який до того ж є депутатом міської ради. Він, зокрема, розповів: «В основному дроти проводового радіомовлення пошкоджуються під час ремонту електромереж або заміни електроопор. Останнім часом почастішали й випадки, коли їх просто обрізають і здають на металобрухт. Відновлювати проводове радіомовлення при такій абонплаті та кількості радіоточок для будь-якого власника економічно не вигідно.

Я як депутат звертався з цим питанням і до керівництва ПАТ «Київрбленерго», і до міської влади, яка мала б втрутитися в цю ганебну ситуацію і на якомусь з етапів – прийняття робіт, погодження – ставити перед Обленерго та їх підрядними організаціями певні умови щодо відновлення мереж проводового радіомовлення».

Альтернатива є

Із цим самим питання ідемо до владних кабінетів. Зрозуміти ситуацію нам погоджується допомогти перший заступник міського голови Микола Корнійчук: «Ми активно працюємо з нашими комунальними господарствами, встановлюємо їм тарифи, підписуємо контракти з керівниками і, відповідно, контролюємо їх, вимагаємо виконання фінансових планів, надання якісних послуг з благоустрою, водо-, теплопостачання та ін., тобто все, що в наших силах і що передбачено законодавством. Ті ж підприємства, що знаходяться у державній або приватній власності, хоч і працюють на території Борисполя, проте свої дії з нами не погоджують. Якщо взяти «Укртелеком», то це підприємство перебуває у приватній власності, керівника призначає власник без погодження з місцевою владою. На сьогодні з Борисполя навіть автовежу, за допомогою якої раніше ремонтували мережі дротового радіомовлення, забрали до Києва. Іноді керівництво місцевого «Укртелекому» звертається до міської влади за допомогою, і ми надаємо їм необхідну техніку, інколи й потрібні дроти шукаємо. Але повністю взяти на себе цю функцію не можемо, адже радіомережі знаходяться у власності ПАТ «Укртелеком».

Київобленерго теж не зацікавлене у відновленні мереж радіомовлення по закінченні своїх робіт, незважаючи на всі наші приписи. Важелів впливу на них місцева влада, на жаль, не має.

Однак сьогодні ми шукаємо шляхи, щоб все-таки налагодити радіомовлення у Борисполі. Адже це не лише оперативна інформація, а й одна з найкращих систем оповіщення у разі надзвичайних ситуацій. На сесії міської ради прийнято рішення про виділення коштів на облаштування ефірного радіо. Саме займаємося отриманням ліцензії, також виділено кошти на ремонт кімнати в приміщенні ТРС «Бориспіль», там буде встановлено необхідне обладнання для налаштування ефірного радіомовлення. Сподіваємося, що до кінця нинішнього року воно запрацює. Тож людям потрібно набратися терпіння і трохи зачекати».

Трохи історії. Мережа проводового радіомовлення дісталася нам у спадок від радянських часів, у 1991 році в Україні налічувалось близько 19 млн радіоточок. За 24 роки незалежності їх кількість скоротилася в 12 разів: на кінець 2014 року вона становила близько 1,5 млн. У середньому, щороку за часів незалежності ми втрачали 730 тисяч радіоточок. «Укртелеком», якому після приватизації у 2011 році дісталася мережа дротового радіо, регулярно звітує про збитковість доставки сигналу, відмову користувачів від цієї послуги, застарілість обладнання та й самої технології. 

Отже, як запевняють експерти, не варто чекати на проактивні дії приватної компанії, яка стратегічним підприємством фіксованого зв’язку керує виходячи із суто бізнесових міркувань. Натомість вирішувати проблему треба на державному та місцевому рівнях.

Інна БАКУМ, «ТС»

 

 

Share Button