Василь Воскобойник про те, чому трудові мігранти кращі за МВФ, та конкуренцію з рОботами

Щороку на роботу за кордон виїздять мільйони українців, але лише одиниці працюють легально. МЗС України наголошує, що в Європі працює близько 5 млн українців, натомість Світовий банк ще 2012 року м’яко натякнув, що українців може бути за кордоном більше.

Найпопулярнішими країнами для виїзду на роботу залишаються Польща та РФ, хоча остання впевнено здає позиції. Українці прагнуть до Європи, де і заробітки вищі, й стабільність є. Нині намітилася тенденція: на заробітки їдуть не тільки люди робітничих спеціальностей, а й спеціалісти з вищою освітою. Але в іноземних країнах люди з двома чи трьома дипломами змушені працювати більше руками.

Чому менеджери та економісти їдуть до Польщі збирати полуницю та як не потрапити на гачок шахраїв, які обіцяють легальне працевлаштування та захмарні зарплати, розповів президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник на семінарі у Бориспільському міськрайонному центрі занятості.

Польща запрошує українців на роботу

У 2015 році до Польщі видано 762 тис. робочих запрошень, а у 2016-му – 1,3 млн.  Польща – найбільш привітна для українських робітників країна. Та ж сама Чехія  відмовляє багатьом українцям у візах на в’їзд, наголошує В. Воскобойник.

Попри те що на роботу за кордон щомісяця виїздять сотні тисяч, про легальне працевлаштування мало хто знає.

Реальна статистика, за словами президента Асоціації, свідчить, що через легальні компанії за цілий рік до тієї ж Польщі заїхало тільки 9,5 тис. українців. Якщо говорити про Київську область, то цифри геть смішні. За минулий рік компанії з міжнародного працевлаштування на Київщині направили до Польщі на заробітки лише 131 людину.

Як не втрапити до рук шахраїв під час пошуків роботи за кордоном?

  • Звертайтесь тільки у ліцензовані компанії з міжнародного працевлаштування.
  • Завжди укладайте договір на пошук роботи.
  • Сплачуйте за послуги безготівково або вимагайте прибутковий документ.

За словами В. Воскобойника, ці прості правила знизять ризики шахрайства в рази, а якщо з роботою все ж «кинуть», то на руках будуть матеріали, з якими можна піти до суду.

«Будьте критичними до всього. Звертайте увагу на ліцензію, де вказана адреса компанії і фактичне місце її роботи, на офіс, у якому вас приймають, на договори. Не розумієте самі – не лінуйтеся показати документи юристу. Цікавтесь, куди саме може направити вас компанія. Якщо обіцяють влаштувати кудись на казкові зарплати у теплі краї, то швидше тікайте звідти, адже 80% українських компаній мають право працевлаштовувати виключно у Польщі. Цікавтесь зарплатою. Якщо пропонують захмарні прибутки, подумайте, чому саме вам вирішили зробити таку «унікальну» пропозицію і теж краще йдіть звідти», — наголосив президент Асоціації.

Часи, коли можна було нелегально бігати по Європі у пошуках роботи, минули

Працювати за кордоном можна лише за наявності робочої візи. Часи, коли можна було нелегально бігати по Європі у пошуках роботи, минули. Так, у березні з Чехії депортували понад 80 українців, які заїхали туди за польськими візами і намагалися нелегально працевлаштуватись. Натомість у Польщі, коли громадяни України поскаржились, що їм затримують зарплатню, вистачило одного дзвінка, щоб вирішити проблему, адже всі були влаштовані легально, зауважив В. Воскобойник.

«Безвіз» — ще одна омана, яка дає привід не менш ніж 20% українців фантазувати про безперешкодне працевлаштування за кордоном.

«Ви маєте розуміти, що «безвіз» вигадали з дуже прагматичною ціллю. Європа каже: «Друзі, у вас є гроші? Приїздіть до нас їх витрачати». Але якщо ви хочете працювати – отримуйте візу, хочете займатись бізнесом – отримуйте візу, хочете навчатись – отримуйте візу. «Безвіз» лише для тих, хто хоче витрачати, а не заробляти», — додав він.

Мовний бар’єр знецінює знання

Вміння, навички та знання українських маркетологів, економістів та решти спеціалістів знецінює за кордоном мовний бар’єр.

«Ніхто не буде вчити ні українську, ні російську, щоб зрозуміти вас на роботі. Зважаючи на те, що великий відсоток населення нашої країни не знає іноземних мов, працювати там ми можемо тільки руками», — наголошує президент Асоціації.

Це підтверджують і дані опитування: так, 43% українців працювали за кордоном у галузі будівництва, 23% — сільське господарство, 10% — робота на дому, ІТ-сфера  – 3%, офісні працівники – 2%, медичні працівники – 2%.

У Європі панує культ роботи

Європа, попри всі мрії й прагнення, часто розчаровує українців, адже вони уявляють її як на картинках у журналі чи екранах ТБ.

«Дівчата «бачать» хлопців на спортивних авто, а хлопці – блондинок на Ферарі. Проте, якщо в Європі ти бачиш джип, то, швидше за все, там будуть російські або українські номери. Якщо ти бачиш яскраву жінку, то це буде або українка, або ж росіянка. Якщо говорити про Європу, то це не культ гедонізму, а культ роботи. Це 10-годинний робочий день, коли перерва – 30 хвилин, коли за те, що ти вийшов викурити цигарку, з тебе вираховують 10% зарплатні, коли каву раз на годину ніхто не п’є… Тож майже половина має проблему в тому, що просто не може прилаштуватись до такого темпу і потім розповідає, як їх там пригноблюють. Але чомусь забувають згадати, що ті ж самі поляки працюють нарівні з ними», — додав В. Воскобойник.

Майбутнє за інтелектуалами

Щодо майбутнього президент Асоціації компаній міжнародного працевлаштування теж має свої припущення. В. Воскобойник передбачає, що людям доведеться конкурувати з рОботами, а ті, хто не встигнуть прилаштуватись, – опиняться на узбіччі життя.

«Світ зміниться у найближчі 10-20 років. Майбутнє за інтелектуалами, які ставитимуть завдання та просуватимуть технології. Решті ж доведеться конкурувати з рОботами. Як би там не було, але це виклики, які вже сьогодні стоять перед нами», — резюмував В. Воскобойник.

Українцям потрібно побачити світ, аби змінити свою країну

По завершенні семінару журналісти «ТС» вирішили також розпитати у Василя Воскобойника про вартість легального працевлаштування, перспективні ринки праці, необхідність бачити і пізнавати світ та як краще «продати» себе за кордоном.

— Українська молодь креативна і винахідлива, до того ж знаннями англійської їх уже не здивуєш. Розкажіть, як вигідно «продати» себе за кордоном?

— Інтелектуали, які володіють знаннями і мовами, на Заході можуть просувати свої ідеї, продавати свої «мізки» чи робочі руки.

Польща, Чехія, Прибалтика, Кіпр набирають наших ІТішників. Інтернет засипано різноманітними пропозиціями. До того ж саме на такі кадри полюють «мисливці за головами». Проте основні правила залишаються незмінними: наявність трудової візи, укладення договору з посередником або безпосередньо з роботодавцем. Якщо доведеться працювати з посередниками, варто здійснювати лише безготівкові розрахунки. Хоча якщо йдеться про ІТ-спеціалістів, то, як свідчить практика, роботодавці виходять на них самі. Взагалі, варто пам’ятати, що люди, які працюють у сфері інтелекту, мають космічні преференції. Поза тим, на Заході потрібні медики, інженери тощо.

Основне – знання мови, знання сучасних технологій, і тоді людина може реалізувати себе у будь-якій країні. Однак маєте пам’ятати одне: легальність, легальність і ще раз легальність.

На які спеціальності варто звернути увагу батькам і дітям?

— На технічний напрям!

Тобто не потрібно дитину від конструктора відтягувати?

— У жодному разі! Більше того, не завжди потрібно і від планшету відганяти. Діти мають розумітися на інформаційних технологіях, адже у майбутньому їм доведеться конкурувати з рОботами. В Англії, до слова, вже запровадили предмет, який має назву «Основи конкуренції із рОботами».

Чи можлива конкуренція з рОботами та чи варто взагалі з ними конкурувати?

— Конкурувати варто інтелектом! Хтось піде у вищу ланку розвивати технології і ставити завдання, а хтось працюватиме разом із рОботами – ремонтуватиме їх, налагоджуватиме програми. Навіть із появою рОботів робочі руки людини будуть затребувані.

До слова, як повідомив креативний заступник Голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату) Сергій Кравченко, служба зайнятості спільно із міжнародною лабораторією рОбототехніки «Robo.house» запускає безкоштовне навчання безробітних на одну з найбільш прогресивних професій у світі – рОбототехніка. Навчання буде проходити у Києві, а сам набір відбуватиметься на конкурсній основі.

«Програма триває 1 місяць та створена з метою показати реальну потребу розвитку сфери рОбототехніки в Україні. Слухачі освоять ази створення рОботів і зберуть міні-копію прототипу промислового маніпулятора. Пілотний проект буде проходити у Києві на базі одного з центрів зайнятості.

 

— А як бути із вищою освітою, адже молодь дедалі частіше замість ВНЗ обирає самоосвіту?

— Знаєте, були такі ситуації, коли поляки напряму говорили: нас не цікавить твій диплом, нам важливо, що ти вмієш робити руками. Проте, якщо говорити по побудову кар’єри, то вища освіта, безумовно, відіграє свою роль. Візьмемо для прикладу інженерів, медиків чи моряків… Інша справа, що вища освіта у нас девальвована.

— Дедалі більше молодь розглядає як перспективні ринки праці уже не Польщу чи Чехію, а Скандинавські країни та Китай. Що ви на це скажете?

— У Скандинавських країнах є попит на робочу силу, але їм потрібні спеціалісти високої кваліфікації зі знанням мови. Туди прагнуть потрапити також поляки, чехи та угорці, а це суттєво звужує для нас ринок праці. Якщо говорити про найбільш прості шляхи працевлаштування за кордоном, то це Польща, адже там низький мовний бар’єр.

Щомісяця до Польщі їде 100 тис. осіб, а до Китаю добре, якщо за кілька років стільки виїде. З іншого боку, Китай хоче скасувати  візи для українців, адже їм потрібні розумні люди, люди з інтелектом. Проте такі люди потрібні всюди, і в Україні теж.

— Ми так багато говоримо про виїзд за кордон, а хто ж буде розвивати Україну?

— Левова частка людей, які їдуть за кордон, а це 80-90%, – повернуться, а от 10-20% ми таки втратимо. Це соціологія. Я під час своїх зустрічей завжди наголошую: їдучи – повертайтесь! Криза в Україні не вічна, наша держава відроджується і їй потрібні робочі руки. Проте і за кордон їхати треба. Українці мають на власні очі побачити, як працюють у Європі чиновники, які там ціни в магазинах, які тарифи у платіжках за компослуги. Додому вони повернуться зі зміненою свідомістю і з часом зможуть змінити свою власну країну.

— Чи є дані, скільки українців легально працює за кордоном?

— Цифра від Міністерства закордонних справ – 5 млн трудових мігрантів. Проте ще у 2012 році Світовий банк навів статистику, що на той час 6,5 млн українців перебували за кордоном на роботі. Скажу відверто, точної цифри ніхто не знає.

— Натомість є дані про те, скільки коштів вони перераховують в Україну…

— Так, із 2010-го по 2015 рік трудові мігранти перерахували в Україну 35 млрд дол. Пік був у 2013 році – 8,5 млрд дол. У 2016-му році ця цифра становила 5,4 млрд дол. Тобто від 6 до 10% ВВП заходить в Україну від трудових мігрантів. Варто також врахувати, що неофіційно в країну заходить ще 30-40% від зазначених цифр. Тобто із 2010 року в Україну було перераховано близько 50 млрд дол. Це в рази більше від вливань інвесторів, не кажучи вже про МВФ. Також зауважу, що ці кошти мають своє цільове спрямування, а це означає, що їх не розкрадають, а витрачають у наших аптеках та магазинах. До того ж ці кошти стабілізують гривню. Тож трудових мігрантів необхідно всіляко підтримувати. Натомість держава також має подбати про своїх громадян – дати їм змогу у зручній формі сплачувати податки, формувати трудовий стаж. Для цього потрібно створити спеціальні програми.

— Скільки коштує легальне працевлаштування?

— У межах 200-300 доларів. Це послуги компанії, окрім того, додайте витрати на проїзд, страховку та підготовку документів. Але, отримавши роботу в Польщі, всі ці кошти можна повернути за місяць.

Тоня ТУМАНОВА, «ТС»

Коментар з приводу

Євген Самойленко, керівник Бориспільського МРЦЗ:

— З болем у серці підписую документи про відмову від послуг з пошуку роботи у центрі зайнятості, де причиною такої відмови вказується виїзд на роботу за кордон.

На жаль, останнім часом кількість таких безробітних зростає. Ті, з ким мені особисто вдалося поспілкуватись, розповіли, що роботу знаходили неофіційно, і приваблює їх здебільшого вищий рівень заробітної плати.

Сподіваюсь і щиро вірю, що ті, хто поїхав на заробітки, обов’язково повернеться, і частина з них започаткує власну справу, а інші застосують свій набутий європейський досвід для розвитку України.

А тим, хто збирається на роботу за кордон, вкотре хочеться нагадати: добре там, де нас немає. Однак якщо все ж вирушати на роботу за кордон, то тільки легально.

Двері центру зайнятості завжди відкриті, ми радо проконсультуємо вас із будь-яких питань щодо працевлаштування та легальної зайнятості.

Share Button