Чи готовий Бориспіль до ядерного удару?

Кожен з нас пам’ятає уроки цивільного захисту зі школи та ВНЗ: класифікації надзвичайних ситуацій, рівень небезпеки, перші дії. Проте переважно все це було виключно на папері. Як же виглядає цивільний захист у реальному житті, чи врятуються бориспільці у разі надзвичайної ситуації та наскільки безпечно жити у Борисполі, говорили 23 лютого на черговому засіданні з питань цивільного захисту.

Купуйте протигази

Як місто готується до можливих надзвичайних ситуацій, розповів начальник відділу з питань НС і цивільного захисту населення Бориспільської міськради Анатолій Сьомак. За його словами, у рамках виконання міської програми з розвитку цивільного захисту за минулий рік придбано 25 двоярусних ліжок, вісім 250-літрових резервуарів для води для протирадіаційних сховищ, 15 захисних костюмів «Л-1» для рятувальників, резервуар на 5 тис. літрів для питної води, а також газоаналізатор, 60 літрів пального, 220 протигазів ГП-7, 40 з яких передали до освітніх закладів. Однак, за словами А. Сьомака, і цього замало.

Зокрема, проблемним лишається питання забезпечення бориспільців засобами індивідуального захисту, простіше – протигазами. Насамперед це стосується працюючого населення, яке, за даними спеціаліста з НС, має забезпечувати протигазами роботодавець незалежно від форми власності. Є й ті, хто піклується про своїх працівників, але їх одиниці – ДП «МА «Бориспіль», РСП «Київцентраеро», ДП «Украерорух». А. Сьомак наголосив, що лише вони у разі потреби зможуть забезпечити своїх підлеглих сучасними протигазами. Інші підприємства якщо й мають засоби захисту, однак давно застарілі.

А ось непрацюючі жителі Київщини забезпечені протигазами лише на 2,4%. Тож у разі небезпеки захищатися людям буде практично нічим.

Куди бігти?

Проте не все так погано, як здається, і шанс вижити під час НС у громадян все ж є – протирадіаційні укриття. На території Борисполя таких «схованок» 4: вул. Бежівка, 1, Київський Шлях, 2-а, 81, ще одне – на вул. Героїв Небесної Сотні. Утримують їх КП «ЖЕК-1» та КП «ЖРЕУ» в «обмежено готовому стані для прийняття осіб, що укриваються». Ще 4 укриття розташовані на території аеропорту. Саме вони, за словами начальника відділу з питань НС, по-справжньому готові «укривати» людей.

Також для укриття підготовлено близько 120 підвалів житлових будинків, тому сховатися, за необхідності, є де.

Вчимося на чужих помилках

Минулий рік на Київщині ознаменувався кількома гучними нещасними випадками. Йдеться про трагедію у будинку для престарілих, що в селі Літочки Броварського району, де загинуло 17 пенсіонерів, та падіння стіни в одній зі шкіл міста Василькова. Ці події переполошили чи не всю Україну, але змусили замислитися про можливі наслідки й почати діяти, щоб не повторити прикру долю вищезгаданих установ. Наприклад, у Борисполі, за словами А. Сьомака, взялися за обстеження гуртожитків, будинків-інтернатів, реабілітаційних центрів, готелів, пансіонатів тощо. На жаль, до більшості закладів спеціалістів просто не впустили, проте це лише натякає на наявність порушень.

Що ж стосується інших соціальних закладів, то за них взялася спеціально створена робоча група, яка перевіряла стан закладів освіти, охорони здоров’я, об’єктів соціальної сфери, житловий фонд. А заодно провели тренування з екстреної евакуації у навчальних закладах. За словам А. Сьомака, із завданням впоралися майже всі, окрім ДЮСШ. Проблеми в спортивній школі, на думку спеціаліста, виникли через велику кількість відвідувачів, яких просто не встигали сповістити про необхідність залишити заклад у визначений 10-хвилинний термін.

Більшість пожеж у місті – через необережне поводження з вогнем

Чимало часу приділили обговоренню одному з найпоширеніших серед побутових нещасних випадків – пожежам. За даними першого заступника міського голови Миколи Корнійчука, за минулий рік пожежники Київщини спільно ліквідували понад 5 тис. пожеж, ще майже 1,5 тис. випадків загоряння трави. Зокрема, як повідомив начальник Бориспільського РВ ГУ ДСНС у Київській області Юрій Овдієнко, за 2016 рік у місті та районі сталася 241 пожежа, загинуло 10 осіб, стільки ж травмовано. До речі, за словами Ю. Овдієнка, минулого року кількість пожеж перевищувала показники 2015-го на 49%. Основні причини загорянь: коротке замикання електромережі, несправність пічного опалення, підпали. Та все ж найбільше пожеж, за даними рятувальника, стається через необережне поводження з вогнем.

Але, незважаючи на досить сумну статистику, у більшості випадків рятувальникам вдається впоратися зі своїм завданням: відділ має всю необхідну техніку для порятунку та ліквідації наслідків нещасних випадків. Нещодавно Бориспільський підрозділ отримав ще одну новеньку «автоцистерну» на базі МАЗу за державний кошт.

Єдине, що «лякає» рятувальників, – висотна забудова у місті. Адже, за словами Ю. Овдієнка, автодрабина, якою користуються пожежники для гасіння багатоповерхівок, дістає лише до 10 поверху, тобто її висота 30 метрів. У місті вже є кілька новобудов, які перевищують цей «ліміт», і квартири останніх поверхів просто не мають жодних засобів для порятунку. Єдиним виходом, на думку Ю. Овдієнка, є придбання драбини більшої висоти. Головний рятувальник Бориспільщини запевнив, що ці витрати мають «лягти на плечі» забудовників, які ігнорують правила безпеки на користь власної «кишені» і будують 14-, 16-, а то й 18-поверхівки.

Міський голова Анатолій Федорчук погодився з необхідністю придбання забудовниками драбини та додав, що насправді у Борисполі було встановлено обмеження «висотності» нових будинків до 12 поверхів. Але й ця цифра дещо перевищує можливості пожежників.

Аби купатися було безпечно

За інформацією М. Корнійчука, починаючи з 2016 року, в Борисполі ведуться активні роботи з облаштування міських водойм, аби вони стали придатними для відпочинку громадян. Зокрема, за минулий рік встигли облагородити озеро у мікрорайоні Нестерівка по вул. Декабристів, повністю очистили Княжицьке. В найближчому майбутньому, як наголосив посадовець, програму з облаштування міських водойм продовжать. Почати планують з Олесницького (колишнє Комсомольське), Олександрівського, озер в «УМБ-17», по вул. Поповича.

Аби максимально убезпечити купання містян, водойми планують обстежити. Для цього залучатимуть рятувально-водолазну службу при КОДА. До речі, послуги їх не такі й дешеві – 10 тис. грн за обстеження одного озера. Проте безпека бориспільців дорожча.

Невидима небезпека

Є й інші досить серйозні приводи для хвилювання, побачити які «неозброєним» оком просто неможливо, – інфекції. Які з них найбільш поширені та небезпечні, розповів завідувач Бориспільського міжрайонного відділу лабораторних досліджень Міністерства охорони здоров’я України Андрій Веремій.

За його словами, сьогодні у місті «вирує» хвиля дифтерії серед дітей, яка повторюється приблизно раз у 25 років. Причиною такої активності хвороби чоловік називає відсутність імунітету у дітей: якщо раніше несприйнятливими до цієї хвороби було 95% дітей, то сьогодні всього 15%. Розв’язання проблеми, за словами лікаря, єдине – щеплення, яке молоді батьки чомусь роблять своїм чадам дедалі рідше. Проте, як запевнив А. Веремій, ситуація з дифтерією лишається стабільною, адже суттєвих «спалахів» поки що не спостерігалося.

Наступне масове захворювання у списку лікаря – туберкульоз. «Сьогодні про нього незаслужено «забули», – розповідає пан Андрій. – Проте у 2016 році на Бориспільщині зареєстровано 71 випадок захворювання, 6 осіб померло». За словами А. Веремія, частину хворих виявлено під час медогляду, що вчергове підтверджує необхідність регулярного медичного обстеження.

Сумна статистика й захворювання на ВІЛ/СНІД. За словами лікаря, на кінець 2016 року в місті та районі зареєстровано 540 осіб з ВІЛ-інфекцією, з них у 160 підтвердили СНІД. За рік народилося 124 дитини, яким передався вірус імунодефіциту від матері.

Традиційно, одним із наймасовіших інфекційних захворювань залишається грип. Боротися з ним А. Веремій радить щепленнями, проте знайти вакцину від цієї недуги в аптеках досить складно, адже вона просто відсутня. Проте, як підкреслив лікар, Бориспільщину забезпечили вакцинами проти інших недуг: туберкульозу, гепатиту, дифтерії, кору та краснухи.

Хто рано встає… той п’є найгіршу воду

Чого бориспільцям не варто боятися, так це води «з-під крана». Як виявилося, один із основних ресурсів, що тече по бориспільських трубах, відповідає всім санітарним нормам. За словами А. Веремія, досліджено 54 проби води і в жодній із них не спостерігалося перевищення бактеріологічних показників. Щоправда, у семи пробах виявлено несуттєве перевищення заліза, але лікар пояснив це тим, що вода за ніч застоюється в трубах і набирається зайвого «металу». «Проте вже до 9-ої ранку, коли вода збігає по комунікаціях, її якість повертається в норму», – додав А. Веремій.

Якісна вода виявилася і в міських бюветах. Що й не дивно, адже, за словами А. Федорчука, лише протягом минулого року на їх утримання витрачено 550 тис. грн.

Чим ми дихаємо?

За інформацією А. Веремія, санітарні лікарі активно досліджують і якість повітря. Тут показники не такі втішні, як із водою: якщо на периферії міста повітря ще більш-менш нормальне, то в центральній частині, а точніше – на вулиці Київський Шлях, кількість ангідриду сірчистого та вуглеводів у 1,5 раза перевищує норму. Це може бути зумовлено активним трафіком і великою кількістю світлофорів, що «затримують» автомобілі в місті. Однак рівень зовнішнього гамма-випромінювання А. Веремій називає нормальним. Тож опромінення містянам боятися не варто.

Ольга Рогач, «ТС», фото Тетяни Підгурської

Share Button