Микола Корнійчук: «Бориспіль без очисних споруд протримається не більше 5-7 років»

Будівництво потужних очисних споруд, які мали б врятувати Бориспіль від екологічної катастрофи, заморозили два роки тому. На роботи, що розпочалися ще у 2011 році, витрачено більше 150 млн грн із державного бюджету. На ці кошти встигли не тільки розпочати будівництво, а й завезти частину дорогого обладнання. Аби завершити будівництво очисних споруд, потрібно близько 500 млн грн, з яких 200 млн грн необхідно вкласти у скидання очищених вод. Сума значна, але якщо за 5-7 років цих споруд не буде, то неочищені стоки можуть підтопити не тільки місто, а й територію Бориспільського району.

Про кошти, будівництво та заплановану зустріч із заступником глави Мінрегіонбуду «ТС» розповів перший заступник міського голови Микола Корнійчук.

— Починаючи з 1965 року, всі стоки, що йдуть із Борисполя, очищаються на полях фільтрації. Звісно, вони були розраховані під потужності міста 60-их років.  Нам неабияк пощастило, що земельна ділянка, де вони розташовані, має під собою від 48 до 60 м піску і нормально фільтрує все те, що надходить з міста, МА «Бориспіль» та Бориспільської виправної колонії.

— Яке навантаження мають поля фільтрації сьогодні?

— Близько 7,5-8 тис. куб. м скидів на добу.

— Наскільки актуальним є будівництво очисних споруд?

— Це питання постало не сьогодні і не вчора. Ще коли будувався «Прометей», і місто розширювалось, розпочалося будівництво очисних споруд і скидів від них. Коли було виконано 40% робіт, розпочали будівництво колектора, який мав скидати води на Бортницьку станцію аерації. Ці питання вирішували до розпаду СРСР, а потім усе зупинилося, й очисні споруди канули в Лету.

Бориспіль особливо активно порушував питання про будівництво очисних споруд вже на початку 2000-их. Так, у М. Корнійчука зібрано цілу папку переписки із державними органами. За його словами, питання будівництва очисних споруд порушували за всіх прем’єрів та президентів. Гортаючи папери, йому на очі потрапляє лист до міністра Кабінету міністрів України за 2003-ий рік. Постанову про будівництво очисних споруд ухвалили у 2011-му. Тоді ж було розроблено проектну документацію та розпочато роботи.

— Генеральним підрядником виступив Мінрегіонбуд. У найкоротший термін зведено приміщення насосної станції, почали завозити обладнання, а потім була революція. Нині фінансування немає. Ми ведемо переговори, щоб продовжити будівництво. Це спільна проблема не тільки міста й МА «Бориспіль», а й Борис-пільського району, якому теж немає куди подіти стічні води, зважаючи на інтенсивне будівництво у Горі, Чубинському та Пролісках. Районом розроблено документацію на будівництво колектора, який об’єднає ці населені пункти, а шлях скиду їх стоків прямує до наших очисних споруд.

— Йдеться про нові очисні споруди?

— Так, адже наші поля фільтрації просто не витримають такого навантаження. А от за умови, що буде зведено нові очисні споруди, – будь ласка! Ми запроектували потужність у 12,5 тис. куб. м, тож район зможе вписатися у цей ліміт. І ще один важливий момент: коли будували очисні споруди, то паралельно робили, згідно з отриманими умовами від Держводгоспу, проект на скидання вже очищених вод. Передбачалося, що очищені води скидатимуть у річку Карань. Це був оптимальний і найдешевший варіант. Проте селяни на громадських слуханнях відмовили нам. Ми знайшли інший шлях – скидати води у болото Кругле. Але й там Вороньків, Кийлів та Головурів виступили проти.

— Є третій варіант?

— Так, будемо відводити очищені води у річку Трубіж, а потім – у Дніпро. Тим паче, що через Трубіж відводяться всі очищені води. Проведено обстеження, влітку Трубіж пересихає і відведення очищених вод могло б оздоровити річку. Проте без фінансування ми й досі у глухому куті.

— Скільки може протриматися Бориспіль без очисних споруд?

— Одноосібно не можу зробити такий висновок. Проте, орієнтовно, — не більше 5-7 років.

— Співпраця з районом щодо питання будівництва очисних споруд є?

— Порозуміння між РДА і міською владою є, але ми втратили той час, коли могли зробити скиди. Нині в районі теж розуміють актуальність цієї проблеми. Проте питання має вирішуватись на рівні держави, адже на завершення будівництва необхідно близько 500 млн грн, з яких 200 має бути витрачено на скиди.

— Обласні депутати намагаються якось лобіювати це питання?

— Ні, їх цікавлять бізнесові проекти, а не наші очисні споруди.

— Тож переписка із держорганами щодо будівництва очисних споруд відновилася?

— Звісно, і навіть готується зустріч міського голови із заступником глави Мінрегіонбуду.

— Чи можна розраховувати, що у 2017-му держава виділить хоч якусь частину на добудову очисних споруд?

— Гарантувати не можу, але будемо сподіватися.

Тоня Туманова, «ТС»

Share Button