Яка громада, таке й місто або Вчимося, як розбудовувати Бориспіль спільними зусиллями

11 листопада у Борисполі відбувся круглий стіл-семінар «Діалог громади, архітекторів, забудовників та влади щодо благоустрою територій та створенню громадських просторів». Обговорити надзвичайно актуальну тему не лише для Борисполя, а й всієї України з’їхалися гості з різних міст, зокрема, Києва і Львова – архітектори, забудовники, ландшафтні дизайнери, активісти, представники міської влади. Організували захід ГО «Зодчий» на чолі з головою організації Борисом Шапіро, головний інженер MEP Engineering Ukraine Максим Кривошеєв за сприяння виконавчого комітету Бориспільської міської ради.

Ідеальне «обличчя» міста

Як наголосив Б. Шапіро, архітектурний вигляд і благоустрій міста його хвилювали вже давно. Спочатку обговорення цих тем не виходило за рамки мережі Інтернет, але зрештою було вирішено залучити ширше коло людей, у тому числі професіоналів, аби висловитися щодо бачення подальшого розвитку Борисполя.

Як зауважив голова ГО «Товариство «Наше місто», старожил Борисполя Володимир Чекулай, сьогодні Бориспіль ще досить далекий від ідеалу. Найважливіше, на думку В. Чекулая, – створити зручний, комфортний і гармонійний простір для життя громади. Для цього необхідно залучати до процесу розбудови міста якомога більше людей.

У свою чергу, Бориспільський міський голова Анатолій Федорчук розповів, що активність містян щодо перспективного розвитку міста неймовірно низька: «Наразі ми розробляємо план розвитку Борисполя на наступні роки. До співпраці запрошуємо громадян, але на сьогодні жодної пропозиції від бориспільців не отримали», – зауважив очільник міста.

У Борисполя є «родзинки»

Однак нашому місту є чим похвалитися перед гостями: як розповів головний редактор архітектурного журналу «А+С», член Української академії архітектури Борис Єрофалов, ознайомившись із Борисполем так близько вперше, одразу виділив для себе кілька примітних місць. Зокрема, Б. Єрофалову сподобався центральний парк, Книшовий меморіальний парковий комплекс і Олесницьке озеро. На думку редактора «А+С», така кількість доглянутих «зелених» місцин зустрічається далеко не в кожному українському місті. Ще однією особливістю Борисполя чоловік називає прив’язаність до «повітряних воріт» країни, що може зіграти для міста «на руку» в плані архітектурних можливостей та ідей.

Львів має стати прикладом для наслідування

Бориспільці далеко не єдині в Україні, хто ставиться до долі свого міста так пасивно. Проте існують й інші приклади. Зокрема, на засідання були запрошені активісти зі Львова, які продемонстрували позитивний приклад залучення громади до покращення умов та благоустрою міста. Як розповіли представники Інституту просторового розвитку м. Львів Олександра Сладкова та Олександр Шутюк, сьогодні їм вдається плідно співпрацювати не лише з пересічними львів’янами, а й місцевою владою: «Починалося все з громадської ініціативи, яка потрапила до міськради. Тоді, після кількох спроб втілення ідей, міський голова запросив нас до співпраці. І сьогодні ми представляємо цілий Інститут, який займається оновленням громадського простору, міської інфраструктури». Львів’яни розповіли, що до обговорення всіх проектів, які планують впроваджувати на вулицях міста, спочатку залучають громаду. І лише потім проходять необхідні процедури та експертизи. «Таким чином, ми маємо можливість врахувати думку кожного, внести відповідні зміни до проекту», – наголосила А. Сладкова. За її словами, до розробки проектів активно залучають і студентів-дизайнерів.

До речі, за словами гостей зі Львова, роботи, які не можуть взяти на себе комунальники, активісти виконують самостійно. Кошти на власні ідеї збирають всією громадою, про їх використання повністю звітують.

Місто і його громада – нерозривні

Цікавий громадський проект «Право на місто» представила дослідник та архітектор Катерина Гончарова: «Місто – це живий організм, який розвивається, і це, звичайно, має відбуватися з урахуванням думки користувачів, тобто громади». За словами К. Гончарової, основною проблемою сьогодні є налагодження діалогу між забудовниками і громадою, адже будівництво не має відбуватися без згоди місцевих жителів. Саме для цього і був створений проектний семінар «Право на місто». «Ми розробили у Києві карту «конфліктних» забудов, і виявилося, що жодна з них не була погоджена з місцевими мешканцями», – розповіла архітектор. За її словами, сьогодні цей проект – формування механізмів впливу громади, її участь у розвитку міста, можливість вирішити «болючі» для міста питання тощо. Таким чином громада залучається до участі у зміні генерального плану міста, його зонуванні, а також вчиться бути активною. «Головна проблема багатьох українських міст – їх жителі просто не знають, що там відбувається», – резюмувала К. Гончарова.

Як підсумок, майже всі присутні висловилися про необхідність залучення якомога більшої кількості громадян до процесів розвитку й розбудови міста, аби створювати комфортні умови для життя.

А. Федорчук, своєю чергою, наголосив, що Борисполю поки не вистачає таких активістів, які б допомагали місту «рости» власними силами й ідеями, а не лише критикою та негативом. Водночас, як зауважив міський голова, він сподівається, що вже скоро Бориспіль побачить реалізацію нових ініціатив, запозичених на цій зустрічі.

Ольга Рогач, «ТС», фото Тетяни Підгурської

Share Button