Євген грона: «Конкуренція зобов’язує завойовувати довіру клієнтів»

Вантажними перевезеннями ТОВ “Автосервіс” займається Євген Грона – молодий тридцятидворічний керівник, сповнений оптимізму, натхнення, бажання не лише працювати, а й досягати поставленої мети. Весь у роботі і на роботі. Трудовий день Євгена розпочинається о шостій ранку і закінчується пізно ввечері, вихідних собі він практично не дозволяє.

Про захоплення розповідає з великим бажанням, однак зізнається, що ні на полювання, ні на риболовлю часу геть не вистачає. Закінчив Київський національний транспортний університет, за фахом «управлінець автомобільного транспорту», практичних навичок набував у батька на підприємстві, розпочинаючи діяльність на посаді головного інженера. А ще здобув другу вищу, вже юридичну, освіту в КНУ ім. Т. Шевченка. Обраний депутатом Бориспільської міської ради. Про підприємство розповідає охоче, адже є чим поділитися – брав активну участь у його створенні.

Між іншим, запитую: чому саме у транспортній галузі вирішив працювати, чи не батькова порада? Співрозмовник посміхається і зізнається: здогадувався, що про це запитаю. Змалку любив гратися машинками, вабила техніка, професію обрав самостійно. Кабінет молодого керівника нічим особливим не вирізняється, як кажуть його підлеглі, туди можна заходити без попередження. Серед інтер’єру – акваріум. Рибки, за твердженням науковців, добре знімають навантаження.

Далі спілкуємося про діяльність «Автосервіса»:

— Євгене Миколайовичу, чому вирішили створити підприємство саме з вантажних перевезень?

— Гадаю, не відкрию великої таємниці, коли скажу, що надавати послуги з пасажирських перевезень – річ складна й досить часто збиткова. Тож вантажний транспорт, можна сказати, допомагає не тільки виживати, а й поступово розвиватися. До того ж виникла потреба будувати власні
об’єкти. Наприклад, закінчуємо адмінприміщення підприємства. Сподіваюся, наступного літа святкуватимемо новосілля, створимо зручні умови праці для колективу. Починаємо будувати базу відпочинку в одному із сіл району. По доброму заздрю тим підприємствам, що мають такі бази, адже колективу є де провести вільний час, оздоровитися.

 — До речі, адмінприміщення, про яке ви сказали, – це та кількаповерхова будівля, що на території вашої бази? Що там буде розміщуватись?

— Сьогодні тіснимося в невеликих приміщеннях, коли закінчимо будівництво – об’єднаємо служби під одним дахом. Там буде диспетчерська, кімната відпочинку для працюючих, їдальня , міні-гуртожиток. Маємо проблему й з кадрами, порядними кваліфікованими працівниками. Запрошуємо людей з усієї України, приїздять. Та оскільки робота в нас вахтова або позмінна, людям потрібно десь жити. А в місті житло не з дешевих.

 — За такий досить невеликий проміжок часу зуміли завоювати ринок послуг у Борисполі?

— І не тільки. Працюємо на теренах усієї Київщини. У Борисполі – на будівництві кондитерської фабрики «Рошен», складів «Фіге-Україна». Співпрацюємо з «Укравтодором», ПрАТ «Агробудмеханізація». Надаємо чимало послуг, у резерві підприємства автовежі, екскаватори, самоскиди, послуги СТО, спецтехніка.

 — Обновлення, розширення рухомого складу підприємства – завдання для керівника досить важливе. Однак скажіть, на сьогодні доступніше й вигідніше обновити пасажирський транспорт чи вантажний?

— Фінансово недешевими є будь-які транспортні засоби, проте легше обновлювати вантажний, він надійніший і швидше окуповується.

— Ви в бізнесі з 2000-их . Як вважаєте, були сприятливі роки для його ведення й розвитку в Україні?

— Не повірите, але так. Це 2004 і 2008 роки. Були й підйом, і розвиток, а потім і падіння.

— Очолюючи підприємство, ви допомагаєте в роботі й батькові. Як молода людина ви опрацьовуєте питання щодо продажу студентських квитків на міжміських маршрутах. Наскільки це реально і чи не залишиться лише наміром?

— Це цілком можливо. Я особисто неодноразово спостерігав, скільки молодих людей у ранковий час користується попутним автотранспортом. А це, в першу чергу, ризик для життя, адже немає гарантії, що машини пройшли техогляд, а водій – огляд лікаря. Але ж дешевше, і це приваблює. За студентським квитком білет до метро Харківська коштуватиме 10 грн (повна вартість — 14 грн). У «час пік», вранці і ввечері, за бажанням пасажирів, до метро «Харківська» в Києві курсують автобуси «Експрес», які зупиняються лише у місті, а потім їдуть без зупинки. Найближчим часом плануємо запустити маленькі маршрутки без зупинок, квитки на проїзд продаватимуться через Інтернет, в режимі WI-FI. Прогрес не стоїть на місці.

 — Завжди актуальною є безпека пасажирів. Як ваше підприємство підтримує технічний стан і пасажирського, і вантажного транспорту?

— Це питання у нас на першому плані. Технічна служба підприємства працює цілодобово. Головний інженер не випустить жодну рухому одиницю, якщо помітить найменшу несправність. До речі, техогляд завжди проходить за присутності водія. На підприємстві працюють і колишні фахівці розформованого ДАІ, які проводять серед водіїв навчання з правил дорожнього руху, незважаючи на те, який вони мають стаж роботи. Як кажуть, знання не бувають зайвими, роковою може стати найменша помилка.

— Бориспіль – місто пристоличне, конкурентів багато?

— Конкурентів дуже багато, але у наш час конкуренція залежить від того, яким гравцем на ринку є ти сам. Потрібно постійно думати, як завоювати довіру клієнта, і невпинно працювати над цим.

Лідія ЗАХАРЧЕНКО, редактор міського радіомовлення

Фото Павла МАГДЕНКА

Share Button