100 тисяч містян — забагато?

5 жовтня відбулося чергове засідання громадської ради при виконавчому комітеті Бориспільської міськради. Це була вже друга спроба зібрати членів ради разом, аби обговорити всього два, але надзвичайно важливі для міста питання. Нагадаємо, засідання мало відбутися ще 28 вересня, та через низьку явку представників громадської ради було перенесено.

Ідеї щодо розвитку міста висловлять усі

Першим питанням порядку денного був Стратегічний план розвитку міста Борисполя до 2025 року, точніше – підготовка його проекту. Як поінформувала головний спеціаліст відділу економічної діяльності та економічної політики міста Марія Гром, попередній план розвитку на 2009-2015 роки практично виконано: «Серед невиконаних пунктів – будівництво аквапарку і підземного переходу», – наголосила головний спеціаліст. Але, за словами першого заступника міського голови Миколи Корнійчука, останній пункт є неможливим для реалізації, тож і він «випадає» зі списку.

При розробленні нового плану врахували попередній досвід, тож Стратегію на 2009-2015 рр. було взято за основу.

М. Гром наголосила, що наразі робоча група з підготовки Стратегії працює над опитуванням підприємців міста: анкетування про-йшли вже 19 керівників, які висловили свою думку щодо подальших перспектив розвитку Борисполя саме зі сторони підприємницької сфери. Подібне анкетування проводиться й серед громади міста, аби враховувати інтереси «простих» містян. Станом на 5 жовтня опитано понад 550 бориспільців. Свої пропозиції надають і народні обранці. На сьогодні анкетування не припиняється, адже планується опитати якомога більше громадян.

100 тисяч бориспільців – забагато

Як виявилося, під час розроблення попередньої Стратегії планувалося, що до 2025 року у Борисполі проживатиме близько 100 тисяч населення. Про це нагадав місцевий підприємець Борис Шапіро і запитав, як сьогодні ставляться до цієї цифри. Однозначна відповідь виявилася негативною, адже місто не готове забезпечити комфортне проживання такій великій громаді.

Однак кількість бориспільців зростає, і не лише за рахунок природного приросту. Більшість «новоспечених» містян з’являється серед вимушених переселенців зі східних регіонів країни, АР Крим і не тільки. Директор Будинку дитячої та юнацької творчості Наталія Тименко переконалася у цьому на власному досвіді: «Постійне збільшення переселенців спостерігаю останні кілька років. Якщо раніше до нашого закладу приходили діти напередодні навчального року, то тепер – у будь-який час. І більшість з них – з найрізноманітніших куточків України», – підкреслила керівник.

Лікарню розбудовуватимуть «утрьох»

Серед пунктів проекту Стратегії є розвиток системи забезпечення здоров’я громадян. Як розповів М. Корнійчук, наразі ця ідея починає реалізовуватися. Так, виготовлено проектно-кошторисну документацію на будівництво лікувального корпусу Бориспільської центральної районної лікарні. Приблизна вартість проекту – 50 млн грн. За словами посадовця, нещодавно керівники міста і району під час робочої зустрічі визначили, як саме відбуватиметься цей процес: фінансуватимуть будівництво лікувального корпусу з трьох бюджетів: міського, районного й обласного.

Необхідність розбудовувати лікарню, яка підпорядкована району, зусиллями міста перший заступник пояснив цифрами: 60% відвідувачів лікувального закладу – бориспільці, і лише 40% – жителі району.

Микола Корнійчук: «Об’єднуватися Бориспіль має з усім Бориспільським районом»

Олег Верес порушив питання об’єднання громад, про яке вже майже рік ходять лише чутки. Досить вичерпну відповідь депутату надав М. Корнійчук: «На сьогодні у Київській області створено лише одну громаду – Калитянську. Вона враховується при формуванні як обласного, так і державного бюджетів. Окрім неї, жодна об’єднана громада Київщини до уваги не береться, а, відповідно, і не існує. Планувалося створити ще Мирненську та Вороньківську громади, але це поки лише на папері: Кабміном вони не затверджені», – пояснив посадовець та додав, що для нормального функціонування об’єднаних громад кожна з них повинна мати відповідну інфраструктуру – лікарню, пожежну частину тощо. На думку М. Корнійчука, наразі Бориспіль є самодостатнім і може існувати самостійно, але якщо доведеться об’єднуватися, то з усім районом.

Куди дівати сміття і відходи – ще вирішують

«Болюче» питання будівництва сміттєпереробного підприємства вчергове порушили і на громадській раді. Як повідомив М. Корнійчук, наразі оголошено конкурс на придбання земельної ділянки для його будівництва. «Ми не можемо звести сміттєпереробний завод у межах міста, тому необхідно шукати місце деінде. Ділянка має бути площею 5-6 га. Плануємо придбати потрібну в промисловій зоні, аби не заважати іншим населеним пунктам. Це буде сміттєпереробне підприємство, тобто повністю закрите приміщення, а не звалище чи захоронення. Тому незручностей виникати не повинно», – запевнив посадовець.

Згадали і про очисні споруди, які й досі знаходяться у «підвішеному» стані. М. Корнійчук пояснив, що будувалися ці споруди за рахунок державного бюджету. Потім була спроба передати незавершене будівництво Борисполю, але місто відмовилося. Наразі, за словами
М. Корнійчука, вирішується питання про подальше фінансування. До речі, для завершення проекту «не вистачає» близько 200 млн грн.

М. Корнійчук наголосив, що це питання є актуальним не лише для Борисполя, а й для сіл району. Зокрема, проблеми з викидами є в селах Чубинське, Гора та ін.

Бориспільський профтехліцей шукає бази для практики

Перехід Бориспільського професійно-технічного ліцею на фінансування з міського бюджету (раніше подібні заклади фінансувалися з державного бюджету – прим. авт.) викликало багато запитань у депутата міської ради Олега Вереса. Зокрема, його обурило, що в закладі навчаються не лише бориспільці, а й жителі інших населених пунктів. Тож варто «прив’язати» випускників ПТЛ до міських комунальних підприємств, аби вони у такий спосіб «відпрацювали» вкладені у них кошти.

У свою чергу, заступник міського голови Людмила Пасенко запевнила, що ПТЛ вже сьогодні готовий укладати договори з підприємствами Борисполя на проходження учнями практики. Багато підприємців також із радістю прийматимуть до себе студентів. Але, як наголосила Л. Пасенко, примушувати учнів проходити практику на тому чи іншому підприємстві, а тим паче «відпрацьовувати», не дозволяє законодавство.

До слова, навчання кожного студента профтехліцею місту обходиться у 24 тис. грн на рік.

Дороги до зими готові

За інформацією М. Корнійчука, до зими місто готувалося протягом усього року. Зокрема, багато зусиль та коштів витрачено на забезпечення безпечного руху автотранспорту в місті. Так, за словами посадовця, за 2016 рік відремонтовано 103 дороги загальною площею 53 тис. 850 м2. Заасфальтовано понад 35 тис. м2 вулиць міста на загальну суму 9,5 млн грн. Побудовано 8 нових тротуарів вартістю майже 5 млн грн.

Окрім цього, як наголосив М. Корнійчук, депутатська комісія з питань транспорту і зв’язку розробила програму з відновлення роботи світлофорів. «Як відомо, світлофори у місті будувалися напередодні олімпійських ігор 1980 року. Більшість з них знаходяться на балансі спеціалізованого Монтажно-експлуатаційного Управління ДАІ Київської області, ще кілька – на балансі нашої міської ради. Цього року ми побудували новий світлофор на Головатого-Толстого-Бандери, вже побудовано світлофор на перехресті Каховська – Київський Шлях. До всього, з міського бюджету виділено кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво ще шістьох світлофорів, які, ймовірно, введемо в експлуатацію вже наступного року».

Окрім цього, за рік освітлено близько 30 вулиць, тривають роботи з водовідведення у найпроблемніших місцях.

Не страшні ані сніг, ані ожеледиця

Загалом М. Корнійчук оцінює готовність міста до зими на «відмінно»: «Бориспіль вже готовий до морозів і заметів: КП «ВУКГ» «запаслося» 2 тис. тонн піщано-соляної суміші, автопарк спецтехніки поповнився новою комбінованою дорожньою машиною для прибирання доріг, а також трактором для розчищення тротуарів. Проведено тендер на постачання нашим комунальним підприємствам ще трьох тракторів для розчищення вулиць і прибудинкових територій. Цього має вистачити на потреби міста протягом усієї зими», – наголосив М. Корнійчук.

Ще одним важливим пунктом підготовки міста до холодів М. Корнійчук назвав завершення модернізації шкіл: невдовзі всі вікна і двері у загальноосвітніх закладах буде замінено.

Ольга РОГАЧ, «ТС», фото Тетяни ПІДГУРСЬКОЇ

 

Share Button