ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ – В МУЗЕЇ

Районна організація Національної спілки краєзнавців України провела виїзне засідання, присвячене 75-ій річниці Київської оборонної операції і 73-ій річниці визволення нашого краю від німецьких окупантів.

До старшокласників Іванківської середньої школи приїхали методисти районного відділу освіти Людмила Бриль, Леонід Гриценко, директор Ревнівської середньої школи Валентина Білощицька і автор цих рядків. Це було 21 вересня, який у пам’яті старшого покоління став незабутнім як день окупації і день визволення.  Саме в Іванкові найбільші братські могили, де покояться понад 1700 безіменних героїв, захисників Києва у грізному сорок першому році.

Зустрівшись у центрі села, учні на чолі з директором школи Л. Король і гості поклали квіти до підніжжя пам’ятників, вшанували полеглих воїнів хвилиною мовчання. А потім повернулися до залів районного краєзнавчого музею. Тут відбувся своєрідний урок пам’яті. Наглядним посібником були експонати музею, зібрані безпосередньо на місцях боїв. Урок провів знаний краєзнавець, лауреат премії ім. академіка П. Тронька Петро Зінченко. Він зупинився на маловідомих сторінках періоду війни, написаних кров’ю захисників столиці України у липні-вересні 1941 р., їх натужних і неймовірних зусиллях вирватися  з оточення на Трубежі під Баришівкою, де був котел, уготований злочинною політикою Сталіна. У цьому котлі опинилися понад 600 тисяч бійців і командирів Південно-Західного фронту на чолі з командуючим М. Кирпоносом. На першому етапі війни генерал-полковник М. Кирпонос був єдиним українцем, котрий командував фронтом. Він  першим розвіяв міф гітлерівського бліц-кригу і на 72 дні затримав німецькі війська і, за висновками істориків, став першим рятівником Москви. Адже Гітлер, боячись військ Кирпоноса, повернув групу армій «Центр» від Смоленська на південь, щоб оточити армії Південно-Західного фронту. І в цьому моменті Гітлеру допоміг Сталін, який не дозволяв військам фронту перейти на лівий берег Дніпра і зайняти вигідні оборонні рубежі. Командуючий фронтом М. Кирпонос до кінця виконав свій солдатський обов’язок. Він у найтяжчий момент не залишив бійців і разом з ними розділив їх гірку долю.

Багато захоплюючих і маловідомих епізодів почули учні з уст П. Зінченка. Адже цьому питанню він присвятив спеціальне наукове дослідження. Урок пам’яті завершився, але учні не розходилися, бажаючи слухати його продовження, бо почуте було цікавим і хвилюючим, своєрідною новою сторінкою періоду війни.

Андрій ЗИЛЬ, краєзнавець

Share Button