Як воно – бути «копом»?

Для українців патрульна поліція і досі залишається такою собі «новинкою». Звиклі до ДАІ й міліції громадяни часто порівнюють нових поліцейських з колишніми службами. Чи існує реальне підгрунтя для такого порівняння та й що, взагалі, з себе представляє патрульна поліція України, «ТС» вирішила перевірити на власному досвіді, ставши на кілька годин членом поліцейського екіпажу УПП м. Борисполя. Тож разом з т. в. о. заступника командира роти Романом та інспектором роти Олександром у складі екіпажу вирушаємо патрулювати вулиці міста.

Робоча зміна – понад 12 годин

Як розповідають поліцейські, денна зміна патрульних починається досить рано, адже в управління потрібно прибути до 6:45. Саме у цей час проводиться шикування особового складу, командир роти дає настанови, нагадує правила поведінки, закони, спілкується з поліцейськими тощо. По закінченні інструктажу правоохоронці отримують усе необхідне обладнання для патрулювання: рації, відеокамери, зброю і, звичайно ж, автомобілі. Вже близько 8.00 ранку всі екіпажі вирушають патрулювати кожен свій «квадрат» і відпрацьовувати виклики, що надходять на номер 102.

«У середньому за день надходить близько 25 викликів, – розповідає Роман – Це, здебільшого, ДТП, порушення правил дорожнього руху, сварки, конфлікти тощо. Але наше завдання – патрулювання усього міста, контроль інших екіпажів. На виклики виїжджаємо, якщо всі інші зайняті або ж ми найближче до місця пригоди».

Загалом зміна патрульних триває 12 годин, але для заступника командира роти ця цифра зазвичай більша: «Мені необхідно дочекатися всі екіпажі з патрулювання. Лише після цього я можу їхати додому відпочивати», – пояснює Роман.

Наша служба й небезпечна, і важка

У «минулому житті», до поліції, заступник начальника роти працював особистим охоронцем, його напарник – фітнес-тренером. А з появою патрульної у Борисполі навесні 2016-го молоді чоловіки змінили сферу діяльності. Зізнаються, що робота в УПП дуже непроста. «Маємо досить щільний графік патрулювань, різноманітних занять, тому інколи просто не вистачає часу на особисте життя», – розповідає Роман. До всього, за словами поліцейського, патрулі задіяні на всі святкові й масові заходи у місті.

Тим не менш, як наголошує Олександр, робота надзвичайно цікава й різноманітна. Свій колектив правоохоронці називають великою родиною. Запевняють, з деякими колегами спілкуються й у позаробочий час.

Найбільш неприємним моментом роботи патрульним хлопці називають негативне ставлення людей та сімейні сварки.

«Коли справа стосується п’яних чоловіків, які б’ють своїх дружин, криків, агресивної поведінки з боку правопорушників, часто настрій псується на весь день, – каже інспектор УПП. – Тому зранку, коли збираюся на роботу, одразу готую себе до будь-чого».

За понад чотири місяці роботи поліцейські встигли добре вивчити Бориспіль: усі вулиці, околиці, місця збору порушників. Найкриміногеннішими мікрорайонами міста патрульні називають «Промінь» і «УМБ-17». Кажуть, там найчастіше доводиться стикатися з антисоціальними елементами.

Поліцейські будні

Під час патрулювання міськими вулицями швидкість нашого автомобіля рідко перевищувала показник 40 км/год. Майже весь час не змовкала рація. Цікаво, що під час розмови, замість звичного усім «зрозумів» або «прийняв», поліцейські кажуть «плюс». Олександр і Роман розповіли, що використовують саме це слово, адже його легше вимовляти, воно коротше, зручніше.

Перший порушник на нашому шляху трапився вже о десятій ранку. Чоловік припаркував свій автомобіль на автобусній зупинці «Орбіта», що заборонено. Порушник зізнався, що це перший штраф за весь час кермування, тобто за вісім років. Поки інспектор Олександр виписував адміністративну постанову, заступник командира роти Роман спинив іншого порушника – вже за проїзд на червоне світло. «Оформляти» його під’їхав інший екіпаж.

Через деякий час по рації попросили передати «драгер» (алкотестер). Їдемо до Соцмістечка, віддаємо прилад. Пізніше нам повідомили, що у правопорушника виявили 3,2 проміле алкоголю в крові при 0,2 допустимих. А ми тим часом «спіймали» ще кількох порушників: за відсутність номерного знака, паркування у заборонених місцях, порушення правил дорожнього руху. І так протягом усього дня.

Зважаючи на кількість правопорушень за досить невеликий відрізок часу, починаєш розуміти, що більшість українців звикли до певного «беззаконня», байдужості з боку правоохоронців та вирішення проблем «по-іншому». Дії патрульних поліцейських розбивають такі шаблонні думки і наміри громадян, повертаючи їх до сучасної реальності. Можливо, невдовзі правоохоронцям вдасться зруйнувати існуючий стереотип і змусити людей усвідомити, що доведеться обов’язково відповідати за свої вчинки перед законом.

Ольга РОГАЧ, «ТС», фото автора

 

Share Button