«Маючи вдома продукти бджільництва, до аптеки можна не ходити»

Старі бджолярі називають Вячеслава професором за те, що намагається вчити їх лікувати та доглядати за роями. Йому не до вподоби, коли з меду роблять «вінегрет», а ще переймається тим, що за два-три роки країна може залишитися без меду гречаного.

За плечима пасічника немає технікумів чи якихось спеціальних навчальних закладів. Усе, що має знати бджоляр – вивчив сам. Кілька років тому навчився робити настоянки,  наступний крок – косметологія. Починав із трьох банок меду, які виніс на ринок, аби вивчити попит. Зараз до солодкої справи долучається вя родина Червінських, адже, за словами Вячеслава, один у полі не воїн. За якісний і смачний мед чоловік «воює» вже 15 років і впевнений, у кожної людини має бути не тільки свій стоматолог, а й свій пасічник.

Щочетверга на ярмарку в Борисполі по вул. Героїв Небесної Сотні ятка Вячеслава – одна з найяскравіших. На сонці виграють боками наливки та іскриться бурштином мед…

— Що смачного продаєте? — запитую.

У нас вибір великий: настоянки, мазі, мед різних видів, медові напої. От, наприклад, питний мед виготовляється за тією ж технологією, що й вино, а медовий квас робимо на основі березового соку, меду, смаженого ячменю та шипшини. Окрім того, є в нас і посуд для меду – невеличкі дерев’яні діжечки та ложки, а ще свічки, пилок, віск та прополіс.

— Цей рік видався щедрим на мед?

Де там! Узяли лише третю частину від того, що було минулого року. Весна холодна була. Акація цвіла при +20-22 градусах, а потрібно +25, щоб нектар виділявся і його можна було зібрати в нормальному об’ємі. Тож і маємо недобір. А ось із соняшником пощастило, вже друге качаємо.

— Зважаючи на цінники, вартість меду цього року зросла…

Так, дехто за літр меду першого ґатунку акації чи липи править 300-400 грн. Оптимальна вартість – 250 грн. Ми ж за літр акацієвого просимо 220 грн. Одразу зауважу, його можна невеликими порціями їсти навіть хворим на цукровий діабет, а для тих, хто працює за комп’ютером, зробити вітамінні краплі для очей: розвести один до трьох із дистильованою водою і закапувати. Проте це тільки за умови, що мед «чистий», адже від домішок очі пектимуть.

— Що найчастіше запитують бориспільці?

Смаки у всіх різні. Популярністю користуються традиційний мед: гречаний, лісовий, акацієвий, беруть і квітковий, бо він найдешевший.

— Останнім часом гречаного меду все менше, чому?

Справа в тому, що зараз фермери сіють трансгенну гречку, що не виділяє нектару. Є тенденція, що через 2-3 роки гречаного меду взагалі не буде. Сорти гречки, які були ще за СРСР, втрачаються і відновити їх нереально.

— Треба наїдатися вже?

Так, набрати меду на все життя не вийде, оскільки термін придатності у нього лише два роки, а потім він втрачає свої властивості. Тож може статися так, що своїм дітям і внукам будемо тільки розповідати про те, який був класний гречаний мед.

— Давно займаєтеся цією солодкою справою?

Уже 15 років, почав із 10-го класу.

— Велика пасіка?

Вистачає: 60 вуликів «кочують» і в напарника у Сумській області близько сотні стоїть.

— Чому обрали бджільництво?

Комусь до душі медицина, а мені – пасіка. Спершу це було хобі, яке згодом переросло в бізнес. Найголовніше у будь-якій справі — правильно організувати процес. Маю на увазі асортимент, адекватні ціни та якість. Є багато пасічників, які качають лише три види меду. Монофлорності ніякої. Я такий мед називаю вінегретом, бо там все вкупі.

— Коли найгарячіша пора для пасічника?

Починається вона в 10-их числах березня і закінчується ближче до жовтня. Багато залежить від того, як підготуєшся до медозбору, які сім’ї підуть у зиму; якщо вони сильні, то буде з чим воювати, якщо ні – то навесні, поки їх розколишеш, то й акація відцвіте.

— Давно хотіла запитати, а бджолярів бджоли жалять?

Звісно! У бджоли немає господаря. Є певні правила поводження, якщо їх порушуєш – вони жалять, і байдуже бджоляр ти чи ні.

— Кажуть, що рибалки риби не їдять, а ви мед любите?

Люблю, але поки його відкачуєш, дивишся вулики, фасуєш, то наїдаєшся в процесі. Іноді хочеться з холодним молоком випити, але не так часто, як гурмани люблять ласувати. З рибалками так само. Я й сам з чотирьох років рибалю. Почався сезон – посмакував двічі чи тричі, а далі такого задоволення вже немає.

— Ви продаєте мед тільки в Україні чи й експортуєте?

Ярмаркую. Може, якби у мене було три-чотири види меду, то був би об’єм і можливість задуматися про експорт, а маючи широкий асортимент, продавати оптом невигідно.

— Настоянки робите самі?

Так, у 2012 році відвідав семінар в Інституті бджільництва ім. П. Прокоповича, де розповідали про технологію виробництва настоянок і медових напоїв. З того часу почав робити й сам. Маю сказати, ефект колосальний. Лише на моєму досвіді четверо осіб туберкульоз ними вилікувало.

— А свічки хто виготовляє?

Той, у кого є вільний час. Це може бути кума, можу я або дружина.

— Тобто, це ваш сімейний бізнес?

А по-іншому й не вийде. Один в полі не воїн. Один із прополісу кульки крутить, другий — настоянки розливає, третій — на пасіку їде, четвертий — воскову міль вибирає, п’ятий — медовуху фасує… Це тільки здається, що все так просто.

От сьогодні я збираю тару і поїду на два дні качати мед на Кіровоградщину, а коли повернуся, то вже треба їхати в Українку на ярмарок Вихідних немає.

— Порадьте, як вибрати гарний, якісний мед?

Потрібно зважати на те, наскільки мед густий і зрілий. Для цього потрібно взяти паличку, зачерпнути трішки меду. Якщо мед гарний, тягнутиметься ниткою не менше 70 см, а коли перерветься, то не скапуватиме, а залишиться на паличці. Якщо ж він скрапує часто, як вода, то ще не визрів.

Та найкраще, звісно, мати свого пасічника, якому довірятимеш. Доведеться пошукати, але, гадаю, що все ж є бджолярі, які роблять на совість. Можна, звісно, перевірити пасічника і якщо його мед гарний, то потім у нього й купувати. Відповідний аналіз можна зробити в Інституті Прокоповича, щоправда, це задоволення не з дешевих. Віддасте  близько 260 грн, але точно знатимете, який цей пасічник.

У цей час до ятки підходить жінка.

А соняшник зацукровується?

Соняшник кристалізується за два тижні, оскільки у ньому багато глюкози. Ріпак за чотири-шість днів стає як смалець.

А ріпак по чім?

А ріпака вже немає.

Коли жінка втамовує свою цікавість – ми продовжуємо розмову.

— Зараз попит на мед великий?

Не можу сказати, що дуже, але є клієнти, які можуть дозволити собі купити меду на 400-500 грн. Декілька таких людей і роблять касу.

Більшість просто цікавиться, адже зарплати та пенсії «з’їдають» витрати на харчі та комуналку. Мед купують уже коли безвихідь або так званий крайній випадок. Попит і торгівля були у 2007 році. Тоді за день у столиці на ярмарку продавалося до півтори тонни меду, сьогодні про такі об’єми не йдеться. Раніше мед був продуктом харчування, а нині його можна прирівняти до ліків, які не кожен може собі дозволити.

— Якщо мед – ліки, то розкажіть трохи про його лікувальні властивості?

Почнемо з того, що кожен сорт меду має свої властивості. Соняшниковий — номер один для серцево-судинної системи, лісове різнотрав’я насичує організм мікроелементами і зміцнює імунітет, гречаний містить в собі багато заліза і підвищує рівень гемоглобіну в крові, акацієвий підходить діабетикам і вагітним, а також тим, хто страждає від алергії, а мед з молочаєм насичений йодом.

Так само корисні й інші продукти бджільництва. Квітковий пилок у 40 разів цінніший за мед і в десятки разів за різні вітамінні комплекси. Людям після 50-ти рекомендують вживати його щодня, а молоді – навесні та восени, щоб зміцнити імунітет і наситити організм корисними речовинами.

Взагалі, маючи вдома весь асортимент продуктів бджільництва, в аптеку можна не ходити.

— У вас знань цілий міх, багато навчаєтесь?

Спеціальної освіти не маю, основа – самонавчання. Може, мені бракує знань щодо тілобудови бджоли, наприклад, скільки у неї очей. А їх у неї, до слова, п’ять. Та я не про те, мені, як пасічнику-виробнику потрібно більше знань про породи бджіл, їх хвороби та лікування. Намагаюсь ділитися знаннями, але старші бджолярі тільки посміюються, називаючи мене професором.

— А яка найбільш затратна частина вашого виробництва?

Якщо починати з нуля, то це великі гроші, адже потрібно придбати і бджіл, і вулики, і сам інструмент. В Україні гарного інструментарію виготовляють небагато. Взяти хоча б медогонки, які в більшості польські або німецькі. А в ЄС все йде у тисячах євро. Уявіть, що значить ця сума для нашого бджоляра, який за 50 грн продає мед? То й виходить, що німецький пасічник, який торгує медом по 25 євро за літр, продає відро і має нову медогонку, а наш для того має весь урожай спродати.

Затратний практично кожен елемент виробництва. Те ж пальне. Через його дороговизну пасічники перестали «кочувати», бо якщо раніше десь можна було взяти більше меду, то нині дорога «з’їдає» різницю і їхати немає сенсу.

— У вас доволі широкий асортимент, але завжди можна прагнути більшого: плануєте ще експериментувати чи доповнювати його?

— Наш асортимент сформований на 90-95%, але є ще напрям косметології. Трутневе молоко маточне – один із продуктів бджільництва. Якщо зробити з нього маску, то зморшки розгладжуються, шкіра підживлюється, а її колір – змінюється. Креми на його основі не мають аналогів. Планую цим зайнятися, але потрібно поспілкуватися з косметологами, вивчити технологію правильного виробництва і зберігання, аби продукція не втрачала лікувальні властивості.

Тоня ТУМАНОВА, «ТС», фото автора

 

Цікаво знати

Для добування одного кілограма меду бджоли повинні зробити до 4500 вилетів і зібрати нектар з 6-10 млн квітів. Сильна, дужа бджолина сім’я може зібрати у день 5-10 кг меду (10-20 кг нектару).

Валове виробництво меду в Україні оцінюється в 50 тис. тонн. Найбільшим світовим виробником є Китай: там виробляють близько 255 тис. тонн меду на рік.

Споживання меду в Україні на одну особу становить 1,2 кг на рік, що є одним з найвищих показників у світі. Серед лідерів також Австралія (1,6 кг на рік), Греція (1,4 кг) та Німеччина (1,1 кг).

Share Button