Державний професійно-технічний навчальний заклад «Бориспільський професійний ліцей» навчає спеціалістів лише актуальних професій

Професійна технічна освіта за кілька останніх десятиліть досить суттєво поступилася  на користь вищих навчальних закладів. Сьогодні переважна більшість випускників шкіл та їх батьків бачать лише один сценарій освітнього розвитку – престижні виші, модні спеціальності, несправедливо ігноруючи професійно-технічні навчальні заклади.

Та чи дійсно світле та безбідне майбутнє новоспеченим абітурієнтам забезпечать лише імениті виші, «ТС» цікавилася у директора державного професійно-технічного навчального закладу «Бориспільський професійний ліцей» Володимира Динька.

— Володимире Анатолійовичу, яким сьогодні є «Бориспільський професійний ліцей»?

– Професійний ліцей має ІІ атестаційний рівень, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти, тобто наші студенти по закінченні навчання отримують диплом (ступінь) «кваліфікований робітник» й атестат. До своїх лав ми приймаємо випускників 9 та 11 класів на термін навчання 3 і 1,5 року, відповідно. Вибір професій досить широкий: слюсар з ремонту автомобілів, водій автотранспорту категорії «С», електрозварник, монтажник гіпсокартонних конструкцій, маляр-штукатур, облицювальник-плиточник, кухар , майстер готельного обслуговування та ін. У більшості ці спеціальності дають змогу отримати одночасно кілька професій, залежно від профілю навчання.

Загалом, ліцей розрахований на майже 600 студентів, на сьогодні середньорічний контингент варіюється в межах 400в. Цього року плануємо прийняти до своїх лав 180 нових студенів.

— Поясність, чим зумовлений такий вибір спеціальностей?

– Навчальна робота закладу формується відповідно до попиту на ринку праці, як на регіональному, так і на обласному рівні. Це дає змогу уникнути безробіття серед наших випускників, адже всі професії є актуальними і затребуваними. З іншого боку, базовий напрям ліцею – будівельна сфера, тому професії цього профілю у нас будуть завжди. Тим паче, будівельник – професія, яка ще не скоро втратить інтерес у роботодавців.

Наявний список професій не означає, що ми стоїмо на місці: невдовзі плануємо вводити кілька нових професій. Зокрема, нещодавно керівництво ліцею за «круглим столом» із міським головою Анатолієм Федорчуком, його заступниками та  представниками роботодавців обговорило потребу робітничих кадрів у місті. Тоді ж порушувалася тема щодо професій, спеціалісти  яких сьогодні конче потрібні у Борисполі, наприклад, сантехніки й електрики. А наступного навчального року наш ліцей готуватиме спеціалістів з готельного бізнесу.

Тим не менш, не бачу підстав для кардинальних змін у профілях закладу. Проте є сенс вдосконалювати те, що вже напрацьовано: навчальну базу, сучасні освітні програми, впроваджувати новітні технології й матеріали, аби надавати студентам досконалі, якісні знання та навички для подальшого професійного розвитку. Наприклад, ми завжди слідкуємо за новинками у сфері будівельних матеріалів, розповідаємо про них учням, навчаємо використовувати їх на практиці.

— Коли у ліцеї розпочалася вступна кампанія і скільки вона триватиме?

– Приймальна комісія починає працювати ще з травня, тобто випускник після отримання документа про освіту можуть одразу подавати документи до нашого закладу. Закінчується прийом документів першого жовтня, аби абітурієнти, які не змогли вступити до вишу, мали змогу не пропускати цілий навчальний рік.

— Які умови для навчання може запропонувати ліцей?

– Навчальний заклад має вісім майстерень, три лабораторії, майданчики для практичного водіння автомобіля, функціонує бібліотека, методкабінет, спортивна і актова зали, стадіон, дві тренажерні зали, їдальня. Для студентів з інших міст є гуртожиток із сучасним ремонтом та побутом. Діє два гуртки художньої самодіяльності, військово-патріотичний клуб, є постійний доступ до Інтернету. Тобто, у нас є великий спектр засобів не лише для заохочення учнів до навчання, а й для їх дозвілля.

Не менш важливий і педагогічний спектр. Тут також є чим похвалитися. У ліцеї працює 38 педагогів, з яких 2 спеціалісти мають звання «Викладач-методист», 11 – спеціалісти вищої категорії, 6 – першої категорії, 10 – другої. Звання «Відмінник освіти» присвоєно 12 викладачам. Один має звання «Заслужений працівник профтехосвіти України».

Є гарний вислів: у профтехосвіту приходять або на один день, або на все життя. Тобто, якщо педагог працює у цій сфері, то він віддається їй повністю. Тому всі наші педагоги є професіоналами з величезним викладацьким досвідом.

– Як Ви вважаєте, чи є в української професійно-технічної освіти майбутнє?

– Моя однозначна відповідь – так. Для прикладу візьмемо випускника 9-го класу, який вступає до нашого навчального закладу. Ось список переваг, які він отримує: кілька професій одночасно, повну загальну середню освіту, трудову книжку, практичні навички, досвід дорослого життя, адже підлітки, які закінчили наш заклад, є більш пристосованими до життя, аніж їх ровесники. Більше того, після отримання диплома про технічну освіту, випускники можуть піти навчатися до вищих навчальних закладів за ступеневою підготовкою без складання ЗНО.  І на відміну від студентів столичних вузів економлять час і кошти: не потрібно щодня витрачатися на транспорт, а навчання (окрім короткострокових курсів, таких, як перепідготовка, підвищення кваліфікації) є безкоштовним. А також забезпечуються гарячим обідом (1, 2, 3)

– Відомо, нещодавно у «Бориспільського професійного ліцею» були проблеми з джерелом фінансування. Як із цим сьогодні?

– Так, дійсно, на початку цього року відбулися деякі зміни до законодавства щодо професійної технічної освіти. З першого січня 2016 року статтею 27 бюджету України визначено, що профтехзаклади, які знаходяться у містах обласного значення, будуть фінансуватися з місцевого бюджету. Це стало досить складним питанням для багатьох міст України. Бориспіль також не одразу сприйняв такі зміни: депутати не бажали віддавати 9 млн грн на фінансування закладу з міського бюджету. Але порозуміння все ж знайшлося. Сьогодні ситуація стабілізувалася: заробітні плати, відпускні і стипендії виплачено. Користуючись нагодою висловлюю слова подяки міському голові Анатолію Федорчуку та депутатському корпусу за те, що діти сьогодні нагодовані, продовжують навчання, а колектив отримує заробітну плату. Чи забере держава ці повноваження на себе чи, можливо, навіть впровадять багатоканальне фінансування, буде відомо лише після 1 січня 2017 року, коли ВР прийме новий бюджет.

До речі, через ці події в Борисполі поширилися чутки нібито професійний ліцей закривається. Хочу спростувати цю інформацію: у найближчі  роки ні про яке закриття не може бути і мови, бо хто ж тоді  підніматиме без наших професій економіку. Тож навчальний процес «кипить».

Ольга Рогач, «ТС»

 

А ЯК В ЄВРОПІ?

Польща

Польські органи місцевого самоврядування вирішують більшість освітніх завдань від дошкільної до повної середньої освіти. Дитячі садки, початкова школа та молодша середня школа знаходяться у віданні комун (ґмін), а вищі середні (професійні) школи, навчання в яких не є обов’язковим, але які відвідує переважна більшість молоді у віковій групі 16–20 років, знаходяться в управлінні повітів.

Чехія

Децентралізація фінансування ПТО у Чехії розпочалася ще у 2001 році і була спрямована на зміцнення ролі регіональної адміністрації та підтримку шкільної автономії. Всі заклади, що забезпечують початкову професійну освіту (крім вищих навчальних закладів), фінансуються регіональними бюджетами та Міністерством освіти, молоді та спорту через регіональні органи влади, які виділяють ресурси для окремих шкіл. Держава визначає основні принципи ПТО, надає до державного бюджету довідкову інформацію щодо затребуваності кадрів та фінансує установи, що підконтрольні безпосередньо державі або церкві. Кошти виділяються на цільові програми в галузях розвитку, трудових відносин і на забезпечення ресурсами для викладання. Регіональні органи покривають експлуатаційні та капітальні витрати. Деякі приватні чеські навчальні заклади ПТО також отримують фінансування від держави.

Фінляндія

Навчання за певним напрямом професійно-технічної освіти дуже поширене серед фінів: йому надають перевагу близько 50% учнів старшої школи. Програмами професійної освіти керує Фінська національна рада з питань освіти (Finnish National Board of Education), але закладам профтехосвіти надається широкий спектр фінансової автономії. Більша частина витрат профучилищ фінансується з бюджетів місцевих органів влади або муніципалітетів, державних або приватних компаній. Установи ПТО несуть відповідальність за відповідність навичок своїх випускників потребам місцевих ринків праці, а також узгоджують планування своїх навчальних програм із національними професійними пріоритетами.

Франція

Фінансування профтехосвіти у Франції здійснюється спільно компаніями, регіонами та державою. Зокрема, підприємства сплачують обов’язковий податок на учнівство у розмірі 0,5% від фонду оплати праці. Цей податок сплачують усі компанії у сферах промисловості, торгівлі, сільського та ремісничого господарства незалежно від кількості працівників та розміру товарообігу. Звільнення від сплати податку надається центральним органам державної влади, регіональним та місцевим органам влади і їхнім державним установам, професійним асоціаціям, закладам освіти і навчання.

 

Share Button