Микола ГРОНА: «Маю власну позицію і не боюся її відстоювати»

Для депутатів нинішньої каденції у Бориспільській міській раді неабияке значення має партійна приналежність. Тож рішення з того чи іншого питання потрібно погоджувати з колегами по партії. Чи може рядовий депутат керуватися власним баченням, власними міркуваннями? 

Депутат від партії «Солідарність» Микола Грона, який опікується округом № 6, говорить, що йому вдається відстоювати свою позицію й керуватися думкою громади при прийнятті особливо важливих рішень. Знаючи, як важко заробляти гроші (пройшов становлення як підприємець із перших днів незалежності), особливо зважено підходить до питань розподілу бюджетних коштів. На відпочинок залишається зовсім мало часу, тож кожну вільну хвилину присвячує родині та улюбленим заняттям – риболовлі, полюванню. Вдячний виборцям, що повірили в нього, тому докладає максимум зусиль, аби допомогти вирішувати важливі для них питання.

— Миколо Івановичу, як депутат Ви не «новобранець»: першого разу пройшли до міської ради як мажоритарник, нині виконуєте волю партії. Відчуваєте відмінність?

— Відмінність відчутна і переконлива. В даному випадку потрібно і прислухатися до волі, рішень колег, і виконувати завдання. Хоча коли рішення колег не співпадають із волею громади, я не боюся сказати про власну позицію і відстояти її. Для прикладу, громадські слухання, які відбулися за підтримки громади мікрорайону Гульківка: були різні варіанти, задіяні бізнесові інтереси, але люди вирішили, щоб там була зона відпочинку та низькоповерхова забудова, й потрібно до цього прислухатись.

— Від виборів не минуло й року, але на окрузі роботи вистачає…

— Ближче познайомившись із виборцями, їх проблемами, був вражений тим, у яких умовах живе багато людей: комусь не вистачає коштів на ліки, комусь навіть на хліб. 10 тис. грн, що виділено на депутатську діяльність, – це крапля в морі. Як підприємець багато допомагаю власними коштами. Але, на жаль, цим не зарадиш, особливо в ситуації, що склалася в країні сьогодні.

— Окрім матеріальної допомоги, які питання хвилюють депутата?

— Енергозабезпечення. На вулицях Голубівка, Залізнична у плачевному стані опори, провисають електрокабелі. Неодноразово звертався до керівника районного підрозділу «Київобленерго», та, окрім обіцянок, поки що нічого не дочекався. Друга проблема, на якій хочу акцентувати увагу: в приватному секторі на вул. Залізнична дорога не заасфальтована, тому по вулиці відсутнє автобусне сполучення. Маю надію, що за підтримки міського голови, депутатського корпусу на цій вулиці вдасться зробити асфальтне покриття й вирішити питання. Не менше проблем на окрузі і в мешканців багатоповерхівок. Не можу змовчати і про байдужість самих людей. Легше звинувачувати когось, чекати поліпшення життя від держави, ЖЕКів, депутатів, але щось потрібно робити й самим. Для прикладу: вирішив на своєму окрузі організувати захід з упорядкування занедбаної території, привіз для цього матеріали. Але бажання вийти і попрацювати для свого ж блага виявили осіб із 20-25. Надалі підтримуватиму, допомагатиму матеріалами тих, хто власноруч захоче навести лад біля під’їзду і в під’їздах. Але розумію, що потрібно більше проводити роз’яснювальну роботу.

— Хто допомагає Вам у депутатській роботі з виборцями?

— У кожному будинку, на кожній вулиці є свій активіст. Серед таких, наприклад, Наталія Оліфан, Наталія Сідніченко, Раїса Коваль, Галина Голдобіна, Людмила Світан та багато інших.

— Серед загальноміських питань, прийнятих міською радою, які, зокрема, підтримували Ви як депутат?

— Наприклад, спірне питання, яке активно обговорювали і в мережі Інтернет,  — будівництво фабрики «РОШЕН». Ця ділянка розташована біля мого округу, вона була у вкрай занедбаному стані. І я підтримав будівництво, адже бачу, скільки бориспільців сьогодні без роботи. По-друге, податки надходитимуть до міського бюджету, а додаткові кошти Борисполю потрібні. Було б нерозумно, якби й надалі ця земельна ділянка пустувала. Фабрику вже почали будувати, є надія, що її відкриття не за горами.

— Відрадно, що Ви як депутат підтримуєте питання на користь громади. Що в планах, які проблеми хвилюють, які бачите шляхи їх розв’язання?

— З давніх-давен меценатство завжди було у пошані серед людей, але й звання «меценат» звучало гордо. Кожного разу, коли проїжджав у селі Рогозів повз стареньку церкву, не давало спокою бажання відремонтувати приміщення святині. З часом мені вдалося це. І сьогодні, коли їду повз неї, пишаюся тим, що зробив. Ще до депутатства часто звертав увагу, що в нашому місті відсутні місця відпочинку на природі. Бачив, у якому занедбаному стані знаходиться Княжицьке озеро. Не раз думав: чому б його не облагородити? Облаштувати там пляж, встановити дитячі, волейбольні, баскетбольні майданчики, човникову станцію. Щоб були місця для риболовлі. Навіть підготував проект. Хотів запропонувати владі міста зробити все за власний кошт. (До речі, це один із пунктів моєї передвиборчої програми).

— І скільки б це могло коштувати?

— Сума була б чимала. Лише топозйомка коштувала 20 тис. грн. Але це варте того. Сьогодні місто взялося облагороджувати водойми, зокрема й озеро Княжицьке. На його очищення витрачено 700 тис. грн екологічних коштів. Стосовно виконаних робіт на озері, скажу, що робилася ця справа без душі. Нещодавно ми там побували з колегою Ігорем Шалімовим, оскільки наші виборчі округи межують. Очищене озеро не наповнюється водою, хоча представникам організації, яка там працювала, саме на цьому наголошувалось окремо. Але наперед не робитиму невтішних висновків, восени побачимо, якими будуть результати. Сподіваюсь, облаштування не завершиться лише очищенням озера, адже люди чекають, що там обов’язково з’явиться пляж і комфортні місця відпочинку. Якщо в міста коштів не вистачатиме, пропонуватиму свої ідеї та фінансову підтримку.

— Ви як досвідчений підприємець, будучи депутатом, підтримуєте колег?

— Підтримую всі питання, що стосуються розвитку бізнесу. Наприклад, щодо виділення земельних ділянок під будівництво. Нехай підприємці будуються, створюють робочі місця. Це ж для міста тільки на користь.

— Цієї каденції депутатом став і Ваш син Євген. Це бажання батька чи вибір сина?

— Звісно, сина. Можу похвалитися, що в деяких питаннях він навіть попереду мене. Приміром, є його робота з виборцями. Він проводить більше ремонтів, наводить лад, частіше особисто спілкується з людьми.

— Миколо Івановичу, сьогодні, у зв’язку з децентралізацією, до міського бюджету надходить більше коштів. На сесіях міської ради розподіляються чималі суми, у місті багато робиться на благо громади. Кожен депутат старається відстояти питання свого округу. Ви стовідсотково підтримуєте фінансування запланованого?

— Я людини відверта, тому щось підтримую, а щось ні. Знаєте, в місті потрібно багато чого зробити, але вкрай наболіле питання, і впевнений, що мене підтримають бориспільці, — це розвантаження вулиці Ки-ївський Шлях. Потрібно будувати об’їзну дорогу зі східної сторони, розширювати так звану Броварську, аби транспорт, що їде вранці та ввечері до столиці і назад, не створював «пробки» на центральній дорозі. Як власник транспортних підприємств, постійно вислуховую нарікання з цього приводу як від водіїв, так і від пасажирів. З цього питання слід звертатися до обласної ради за фінансовою допомогою. Водночас вирішиться й проблема забруднення центральної частини міста, яка давно хвилює людей.

— Цього року ми відзначаємо ювілей нашої держави – 25-річчя. Ваше становлення як підприємця відбувалося на зорі Незалежності України. Чи задоволені досягнутим і чи вдалося зробити, що планували?

— Так склалося, що я дорослішав як підприємець разом із державою. Багато чим не задоволений, бо, як бачите, чимало за цей час було законодавчих колізій, неузгодженостей. Підприємці завжди боролися за своє виживання.

— На завершення вітальним рядком…

— Насамперед хотілося б усім жителям Бориспільщини й своїм виборцям зокрема побажати незалежності від проблем. І, звичайно ж, щастя, здоров’я і миру.

Запитувала Лідія ЗАХАРЧЕНКО, редактор міського радіомовлення

 

Share Button