Княжицьке озеро: тільки гарні новини

У свою новітню історію Старе озеро, як на нього ще кажуть, ледь жевріло — вщент поросле жабуринням та куширем, помутніло, обміліло, а знак «Купатися заборонено!» остаточно визначив «діагноз» – Княжицьке переживає занепад.

Перші публікації про занедбаний стан Княжицького озера у місцевих ЗМІ датовані 2008 роком. А у зв’язку з нещодавно розгорнутими роботами на території водойми знову пожвавилось обговорення в народі. Адже люди пам’ятають і ті часи, коли Княжицьке навесні розливалося настільки, що з хати доводилося діставатися до «великої землі» човнами. Вода була чистою і прозорою: лід з озера заготовляли для господарчих потреб, а солдатам, які приходили на озеро купатися, навіть заборонялося використовувати мило.

Мешканців мікрорайону, крім порятунку водойми, турбувало ще й те, що разом із брудом та сміттям, які стрімко накопичувались уздовж берегової лінії, територія навкруги озера перетворювалася на небезпечний чагарник з усіма кримінальними ознаками, іноді гуляти пізнім вечором там було небезпечно. Численні звернення активістів громади до депутатів округів і до міського голови особисто мали свій логічний ефект — озеро чиститься, це факт. На якому етапі роботи з відродження водойми і які подальші плани  з благоустрою ділянки, журналісти дізнавалися безпосередньо на місці подій.

***

Незважаючи на те що мер міста перебуває у відпустці, нам вдалось отримати від нього звіт-коментар у телефонному режимі.

На зв’язку міський голова Анатолій Федорчук.

— Анатолію Соловйовичу, розкажіть, будь ласка, кому належить ініціатива благоустрою Княжицького озера, наскільки нагальним було це питання і які роботи там проводяться зараз?

— Те, що озеро треба було рятувати, очевидно. Востаннє воно чистилося ще у 80-их роках минулого століття. Відтоді на дні утворився чималий шар мулу, який перешкоджає живленню озера, бо ґрунтові води — це основне джерело природного оновлення водойми. А прилеглі території, особливо з боку приватного сектору, просто «обростали» сміттям. Я в цьому пересвідчувався особисто. Після численних звернень громадян за ініціативи депутатів  було створено робочий проект з поліпшення технічного стану та благоустрою Княжицького озера. Цей проект проведено через сесію, закладено кошти, є рішення міської ради. На цьому етапі завершуються роботи з водовідведення — глибинним насосом відкачують залишки води через колектор до каналу міської дренажної системи. Наступний крок — зчищення мулу, планується дістатися до природних джерел живлення і заглибити чашу водойми до трьох метрів. Потім, коли видалений ґрунт трохи вляжеться та підсохне, завеземо пісок, упорядкуємо берегову смугу, пляжну зону з боку приватного сектору, а не з боку промислової зони. Загалом, створимо всі умови для подальшого благоустрою: висаджування дерев, облаштування дитячого майданчика. З основним обсягом робіт маємо впоратися вже у 2017 році. Далі: бульвар по Соборній вулиці (колишня Ленінградська) буде продовжено для того, щоб із Київського Шляху зробити пішохідну зону аж до Княжицького озера, тобто це буде єдиний парковий комплекс. А облагороджувати тамтешні території ми почали набагато раніше. Позаминулого року проклали з боку мікрорайону до озера тротуари зі 120-ти плит, обладнали бювет на вулиці Академіка Френкеля, ось поставили лавочки на тому ж бульварі по Соборній вулиці, висадили деревця. Затишно тепер і гарно. Великих водойм у Борисполі немає, тому і парків для сімейного дозвілля мало. Це значний мінус для міста, тим більше, – транзитного. Тож питання стоїть таким чином: скрізь, у кожному мікрорайоні, де є така можливість, створювати умови для культурного дозвілля.

— У Вашій програмі міського голови 2015 року одним із пунктів є саме створення зон відпочинку в мікрорайонах.

— Так, є такий пункт, дякую. Крім того, якщо бути точним, відтворення природних ресурсів і формування безпечних умов для життя і здоров’я населення передбачено «Програмою охорони навколишнього середовища в місті Борисполі на 2016–2020 роки». У нашому місті 6 озер, які потребують благоустрою та догляду, і на такі потреби з бюджету нині маємо таку змогу), спеціально виділено кошти в розмірі 1 млн 200 тис. грн.

— Є стратегія подальшого інфраструктурного розвитку Княжицького озера?

— Якщо хтось з інвесторів захоче вкласти власні кошти, то такі пропозиції, звичайно, будуть розглядатися, але всі рішення прийматимуться винятково шляхом громадських слухань і на загальних підставах. Те, що зміни відбуваються на краще, кожен може бачити на власні очі. Але вкотре хочу наголосити, що жодного кроку не робиться без згоди громади і безпосередньо без її представника у владі – депутата округу. Міська влада дає змогу людям безпосередньо і повноцінно впливати на всі процеси.

— Як плануєте підтримувати порядок на об’єкті після завершення робіт?

— Озеро й надалі залишатиметься у власності територіальної громади міста, а обслуговуватимуть паркову зону комунальні служби. Маю нагоду звернутися до громадян: господарюйте, люди добрі, і ставтеся з повагою до тих нечисленних природних оаз у нашому місті, де можна провести дозвілля. Ми самі створюємо культурне середовище навколо себе.

Чи доводиться стикатися з якимись перешкодами під час реалізації цього проекту?

– Якихось відвертих перепон на сьогодні немає. Єдина проблема в тому, що люди недостатньо поінформовані. Наприклад, цього року ми також закінчуємо благоустрій озера в Нестерівці, і спочатку це багатьма сприймалося ледь не спробою передавання ділянки в приватні руки, чутки ходили різні. А сьогодні я чую від людей тільки подяки – нарешті вони отримають пристойне місце відпочинку з прокладеною до нього дорогою. Так само й тут — справу має бути доведено до завершення. Хочу заспокоїти громаду міста й запевнити, що поступово, крок за кроком, Бориспіль стане одним із кращих міст для комфортного проживання. І саме через засоби масової інформації у мене як міського голови, у депутатів округів є можливість донести інформацію до загалу.

Не відмовили нам у короткому коментарі і згадані Анатолієм Федорчуком представники влади на місцях – депутат 4-го округу Олена Донченко (вул. Київський Шлях, 1/24–1/52; вулиці Соборна та Авіаторів;  вул. Головатого, 76–76А) та депутат 3-го округу Ігор Шалімов (вул. Академіка Френкеля; вул. Київський Шлях: 13, 17, 19, 29; вул. Сергія Камінського: 47-81; вул. Панаса Мирного; вул. Толстого).

Олена Донченко про взаємодію між депутатами, про бориспільські озера і про бюджетні кошти:

– Між депутатами жодних непорозумінь не виникає. Всі ми хочемо жити в гарному чистому місті, а покликання депутата і його прямий обов’язок – робити для людей благо. Коли бачиш результат своїх зусиль, коли тобі довіряють люди і йдуть на конструктивний діалог, то і працювати приємно.

Вулиці Френкеля і Соборна належать до різних округів, але сходяться саме на виході до Княжицького озера. Озеро не є штучним, це водойма природного походження, яка тривалий час перебувала в аварійному екологічному стані. Питання це болюче, порушувалося неодноразово на різних рівнях. І тому, тільки-но в бюджеті з’явилися кошти на охорону середовища, ми з Ігорем Шалімовим змогли підтримати ініціативу жителів мікрорайону щодо благоустрою озера і прилеглих до нього територій. Усі питання виносилися на розгляд бюджетної, погоджувальної комісій, відслідкувати можна кожну цифру за напрямами роботи, така інформація докладно висвітлюється на сайті міської ради: як розподіляються кошти, на що саме і за яких обставин. Безпосередньо на Княжицьке озеро виділено понад 800 тис. грн. А ще відчутна фінансова допомога надходить від Ігоря та Володимира Шалімових – загалом, для окультурення міста: матеріали, інструменти, додаткове озеленення. Можу відверто про це говорити, без зайвої бравади, хоч на вибори я йшла під гаслами іншої політичної сили. Така взаємодія є. Добре і дякувати Богу, що з’явилася можливість повернути до життя не тільки Княжицьке озеро, а й інші нечисленні водойми та занедбані ділянки в місті.

Ігор Шалімов виявив повну і різнобічну компетентність у питанні Княжицького озера. Але для нашого репортажу найціннішим було почути від нього таке:

– Я народився і виріс у цьому мікрорайоні. Тут я ходив до дитсадка, закінчував школу, у Княжицькому сам купався в дитинстві. Чи ж можу спокійно дивитися на те, як гине озеро, з яким пов’язано стільки спогадів? Рідні місця – це потужний стимул для представника громади у владі, особливо, коли є можливість посприяти у вирішенні тих чи інших питань. Якщо є проблема – треба шукати способи її розв’язання і діяти. Так і з озером. На депутатському посту я ще неповний рік, і  говорити про якісь досягнення зарано. Так, намагаюся робити все, що в моїх силах, моя мета – реалізувати побажання мешканців, втіливши власний досвід місцевого жителя. А добре я роблю свою справу чи ні – люди самі за мене скажуть.

«По ту сторону» озера

До берегової лінії постійно навідуються місцеві. Розповідають, що рибу в озеро запускали поступово самі – хто карася, хто окуня чи судака. Ці люди знають тут кожен закуток, знають, що в озері ще залишаються чотири черепахи і шестеро водяних щурів, але дехто уперше за сорок років дізнався, що тут водилися щука і сом. Тиждень тому, коли зійшла вода, люди масово виловлювали рибу, ніхто не забороняв цього робити. І дійсно – не пропадати ж їй! За приблизними підрахунками самих місцевих, виловлено близько 1,5 тонни риби. Бувало, здобич одразу ж купували менш сміливі тут же біля озера. Але чимало риби також пішло в мул і залишається там досі.

Заслухано версію і цілий диспут серед чоловіків, що популяцію риб, мовляв, можна було зберегти, викопавши поряд з озером невеличкий котлован і наповнивши його водою. Надто затратна ідея – кажуть інші місцеві і додають, що готові знову самі поновити фауну озера, всуціль до лебедів, головне, щоб за озером було закріплено статус громадського місця – тоді ні браконьєрів не буде з електровудочками, ні пограбувань у кущах. Помітно, до речі, що до озера навідується екіпаж патрульної поліції – суто з профілактичною метою.

А тим часом на зелених берегах спущеної водойми люди продовжують відпочивати, з невеличкого русла виповзла погрітися на сонці черепаха, у небі кружляє чайка. Життя триває.

Особлива подяка мешканцям мікрорайону Тетяні Мазур та Миколі Нечаю за активну громадянську позицію. Нехай усім нам щастить!

Руслан Ярошенко

Share Button