«Усі ці шляхи належать Мені»

Відкриття виставки, присвяченої Миколі Реріхові, а точніше, всій його родині, у центральній міській бібліотеці стало для нашого міста значною подією,  а для багатьох його жителів чудовою нагодою ознайомитися з вченням непересічного художника і духовного наставника людства, яке носить назву «Жива етика», або «Агні Йога». 

Відкриттям виставки завдячуємо товариству реріхівців, що вже не перший рік  працює в Борисполі. Їм удалося зібрати цікаві експонати, деякі надіслані навіть із самої Індії, з якою тісно пов’язані життя і діяльність Реріхів,  чимало репродукцій картин цього незвичайного майстра пензля і його сина Святослава, також художника і продовжувача батьківської справи. Виставку відкрили члени бориспільського товариства реріхівців Ольга Волосажар і Наталія Тисячна. Завдяки чудовій експозиції, а також пізнавальній лекції  поринули у справжній світ духовної краси і добра,  дізналися чимало цікавих, раніше невідомих більшості, фактів з біографії Миколи Костянтиновича, його дружини Олени Іванівни, синів Юрія та Святослава.

Так,  на одній з репродукцій інститут «Урусванті», у перекладі «Світло вранішньої зірки», заснований в Індії М. Реріхом. Тут побували і слухали лекції всесвітньовідомі вчені Вернадський, Вавилов, Ейнштейн. Академік Вернадський завдяки одержаним в інституті знанням створив  оригінальну теорію про ноосферу — інформаційне поле Землі. Адже кожна людська думка не зникає, лишаючи свою енергетику, позитивну або негативну. О. Волосажар розповіла про прапор Триєдності, винахідником якого є Микола Костянтинович, завдяки якому було врятовано чимало культурних цінностей під час військових конфліктів, оскільки він є  прапором миру, захисту культурних цінностей людства, одночасно символізуючи триєдність Божественних Начал.

Для когось  стало відкриттям те, що Реріхи, більша частина земного життя яких пов’язана з  Петербургом та Індією, мали тісні духовні зв’язки  з Україною.  Микола Костянтинович під час навчання в Петербурзькій художній Академії був учнем відомого  українського художника Куїнджі. А на одному з вечорів, присвяченому пам’яті Тараса Шевченка, який також навчався в цій Академії, так натхненно читав його  вірші, що один зі слухачів сказав: «Ви українець: так читати вірші звичайна людина не може!»  Чимало картин, особливо раннього періоду творчості, навіяні історією українського народу. Микола Реріх розписував Троїцький храм у Почаївській Лаврі, займався оформленням Покровського храму, що  у Володарському районі на Київщині. Зачарований Індією, її древніми вченнями, народом, природою,  він ніколи не забував про Україну, а «Кобзар» був його настільною книгою.

Краса і духовність побаченого і почутого надихали відвідувачів, тож хтось ділився враженнями і спогадами, хтось читав власні вірші. А бориспільська російськомовна поетеса Тетяна Лазурна, творчий вечір якої найближчим часом відбудеться в бібліотеці, прочитала добірку своїх віршів духовного спрямування.

У книзі відгуків  відвідувачі залишили чимало добрих слів на адресу  організаторів і натхненників виставки. Наведу лише один, що належить дитині. Діти ж відверті, ніколи не покривлять душею. Пише одинадцятирічний школяр Денис Полипов: «Спасибі, Ольго Миколаївно, за цю розповідь. Тепер коли до мене у голову прийдуть погані думки, я про них забуду і подумаю про щось добре, красиве. Аура – це гарні думки. А погані думки приберу зі своєї аури».

Певно лише заради таких слів варто проводити цю виставку. Вона чекає на нових відвідувачів, у першу чергу, молодь, школярів і студентів, адже без добра, без любові не побудувати нашу незалежну державу. Вона ж вчить цьому, як і розумінню Творця, адже в експозиції, присвяченій Індії, можна прочитати  такий вислів з «Бхагават Гіти»:  «Людство приходить до Мене різними шляхами, та яким би шляхом людина не наближалася до Мене, на цьому шляху Я її вітаю, тому що всі ці шляхи належать Мені».

Виставка, присвячена Миколі Реріху, працюватиме у довідково-інформаційному центрі  міської бібліотеки протягом усього лютого.

Наталія Можайкіна, фото Тетяни Підгурської

Share Button