Слово редактора. Свавіллю й зверхності чиновників – наш протест

Як і більшість моїх колег-журналістів, я не можу змовчати, вчергове ставши свідком того, як пригнічують українську пресу. За час незалежності нам доводилося переживати різні періоди, здебільшого тяжкі й невеселі. Та день 20 серпня 2015 року ми закарбуємо в своїй свідомості із позначкою «чорний».

Саме в цей день секретар Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко в соціальній мережі Фейсбук оприлюднив фрагмент листа першого заступника міністра інфраструктури В. Шульмейстера, який, захищаючи нові тарифи на приймання передплати та доставку друкованих ЗМІ, що з наступного року зростуть майже вдвічі, дозволив собі зробити таке узагальнення: «Видання газет і журналів давно втратило свою соціальну функцію і є видом підприємницької діяльності, а їх власники зацікавлені в отриманні максимального прибутку».

Цю інформацію було поширено на сайтах НСЖУ, Телекритики та Інституту масової інформації. І на цьому все затихло. Невже чиновник має рацію, і ми знову мовчки проковтнемо це невігластво?

Ні і ще раз ні. Такі горе-реформатори мають раз і назавжди усвідомити, що саме ми є найпотужнішим інформаційним ресурсом у тих містечках, селищах і селах, де не ступала нога столичного чиновника, який, переконана, і не тримав у руках районної газети, але де живуть люди, на чиїх плечах тримається держава і за чий кошт він сидить у затишному кабінеті й дозволяє собі виголошувати подібні промови.

Цього року «Трудова слава» святкуватиме свій 85-річний ювілей. Історія газети нерозривно пов’язана з багатьма визначними подіями в житті Бориспільщини. І увесь цей час по-справжньому, подвижницьки, балансуючи на межі виживання, часто докладаючи надмірних зусиль, колектив редакції продовжує виконувати одну з найважливіших функцій держави – простою, доступною мовою розповідає людям про те, що відбувається у місті, районі, області, державі, роз’яснює сутність реформ, допомагає розібратись в складному сьогоденні. Адже нашим читачам, серед яких переважно люди поважного віку, мережа Фейсбук недоступна. Інколи нам дякують, інколи сварять, та ніколи не бувають байдужими. Часто читачі звертаються з проблемами, що не належать до нашої компетенції, однак, відклавши газетярські справи, намагаємося допомогти. А як інакше, вони ж наші, рідні. Дехто передплачує газету понад півстоліття!

Однак тарифна політика, яку нав’язують нам згори, не дає змоги нормально функціонувати, розвиватися, змушує щоденно думати про елементарне виживання, одне слово, заганяє в глухий кут.

Тож сьогодні ми висловлюємо свій рішучий протест свавіллю й зверхності горе-чиновників, виступаємо проти непродуманого підняття тарифів на приймання передплати та доставку газет. Адже це змушує нас значно підвищувати вартість передплати, що за нинішніх умов суцільного зубожіння людей неприпустимо. Сподіваємося, нас почують.

Інна БАКУМ

Share Button