Володимир Шалімов: «Моє кредо сьогодні – піднімати економіку, даючи людям робочі місця»

У залі переговорів свого офісу, що на  вул. Привокзальній, 76-а, заслужений будівельник України перед початком запису розмови для «ТС» хвилин 10 ставив розмашисті «автографи» на численних аркушах двох папок документів. Так давався старт до співробітництва у місті Лева українською стороною в особі голови правління ПрАТ «Агробудмеханізація» Володимира Шалімова з французькою – представниками відомої у світі мережі гіпермаркетів Ашан.

«Будуватимемо торговельні площі у Львові. Приємно працювати з французами, вони такі життєрадісні, — зізнається. –  Днями їздив до Білої Церкви, там будуємо вже для національної мережі — «ЕКО-маркет». Прогнозує, що його компанія братиме участь у тендері на спорудження кондитерської фабрики «Рошен» в столичній області. Замовник ще визначається з територією, розглядаючи два міста для будмайданчика: Бровари і Бориспіль. «Добре, коли пощастить Борисполю, бо фабрика – це великі надходження до міської казни і робочі міста. Найбільше люблю будувати заводи і фабрики, бачити, як споруда оживає, стає потужним виробництвом», — ділиться Володимир Ілліч. І не лукавить, бо вже 15 років ПрАТ «Агробудмеханізація» є затребуваним на будівельному ринку України і зводить споруди будь-якої складності з нуля «під ключ», має довіру закордонних інвесторів і, як наслідок, — завидний «послужний список». Та обговорювати численні досягнення у професії він скромно відмовився, як і забігати у планах наперед. Лише згадав про щільний графік будівництва енергоблоку на Хмельницькій АЕС та про емоції після виграшу тендера на зведення головного офісу в Україні для ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн», що в с. Щасливе на Бориспільщині, обійшовши іноземних конкурентів…

З талановитим керівником компанії, що стала будівельним брендом, говорили про сьогодення, що виходить за межі його підприємства: живе чи виживає будівельна галузь України, чи є конкурентоспроможною на євроринку; як зруйнувати корупцію і реанімувати економіку; як зробити комфортнішим Бориспіль.

 — Україна переживає велику економічну кризу, терміново потрібен антикризовий менеджмент від Кабміну, верхам потрібно думати про країну в глобальному масштабі, — розпочав співрозмовник з найголовнішого. – Першою вимогою податкового кодексу для усіх підприємств, особливо великих, що територіально знаходяться в Україні, має стати обов’язкова перереєстрація із офшорів, за місцем розташування. Через офшори стікають мільярди. Ці гроші мають залишатися й працювати тут. Потрібно, щоб економіка країни вийшла з тіні – це перше. Але цього не відбувається, тому Україна на грані економічного колапсу. Поцікавтеся через Інтернет: де зареєстровані у нас великі компанії? В офшорах! Урядовці на словах ратують за економіку, але цього факту ніби не помічають. Другий пункт – пенсійна реформа. Кажуть, треба плати зарплату по-білому. Але у нас 38,2 % – пенсійний податок на зарплату, тоді як у країнах Європи не вираховують жодного відсотка із заробленого працівником. Людина платить у пенсійний фонд стільки, скільки захоче. Є мінімальна пенсія – соцвиплата, а надбавка залежить від того, скільки людина собі усвідомлено сплатила впродовж трудового періоду. Немає потреби ховати зарплати.

Третій пункт – треба давати пільги організаціям, які готові будувати заводи і фабрики. Я будував у Петропавлівській Борщагівці для білорусько-німецького підприємства «Санта Бремор», а їхній завод з виробництва продуктів харчування стоїть під білоруським Брестом. Коли побував там, був здивований кількістю і сучасністю підприємств, побудованих німцями, французами, голландцями, у так званих вільних економічних зонах, що є біля кожного білоруського обласного центру  і мають площу близько 150 га. Забудовнику там безкоштовно дається земля, енергоносії і на 5 років після здачі об’єкта він звільняється від податку на прибуток, але платить ПДФО (податок на доходи фізосіб). На цих заводах 95 % працюючих – білоруси, які не тільки мають гідну зарплатню, а й вчаться європейським підходам до якості, щоб через 10-15 років «обскакати» інвесторів.

І останній пункт, найважливіший – боротьба з масштабною корупцією, яка просочилася всюди. Візьмемо, наприклад, підприємство Х, яке є замовником на будівництво та оголошує тендер. Відгукується 5 компаній, серед яких фірма Y. Замовнику надходить дзвінок, що компанія Y пропонує, скажімо, 100 тис. грн, щоб виграти тендер. І виграє! Як бути іншим компаніям? Діяти у такий же спосіб чи лишатися в стороні? Це наші реалії… Моє кредо сьогодні – піднімати економіку, даючи людям робочі місця.

- У депутата міськради кількох скликань є плани на вибори?

– Хочеться, щоб депутатами стали патріоти Борисполя, які здатні не руйнувати, а будувати, мудро вирішувати питання. Дуже неприємні для мене політичні сварки на сесіях, багатогодинний галас, крики, що часом доходять до мордобою. Хіба це демократія?! Думаю, чи потрібно мені таке депутатство?

- У київському регіоні масово будується висотне житло, а об’єкти соціальної сфери та виробничі площі – ні. Як Вам тенденція?

– Спорудження житла у країні є фактично нерегульованим на законодавчому рівні. Будівнича галузь живе за рахунок того, що будує житло. Якщо ж заборонити зводити будинки – вона практично зупиниться. А водночас припинять свою роботу і заводи, що виробляють цеглу, бетон, газоблок, метал. Я за те, щоб будувалося житло, але варто розумно підходити до забудови мікрорайонів. Що стосується невеликих міст, як Бориспіль, то тут не потрібні хмарочоси. Я проїхав усю Європу й не бачив їх у райцентрах. У Польщі, Угорщині, Німеччині житло не вище 5 поверхів. Надвисокі будинки – випробування для комунальників і влади, виникають потреби напору води, сучасних очисних споруд, паркінгів тощо. Але якщо в цілому розглядати  Бориспіль за рівнем комфортності для проживання, то цей показник високий і зростає з кожним роком.  Як би хто не критикував владу, нею робиться максимально для людей: тепло, нормальне водопостачання і водовідведення в будинках, посильній ремонт доріг, регулярний ремонт шкіл і садочків тощо.

- Є претензії до якості житла й прибудинкових територій у мешканців нових будинків міста. Чому побільшало недобросовісних забудовників?

– Потрібно права державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) з області передати органам місцевого самоврядування. Нині об’єкти приймають співробітники ДАБІ без представників міської влади, місцевих пожежників. Видавання дозволів на будівництво, контроль за ходом робіт і прийняття об’єктів має контролюватись на місцях. Це докорінно змінить ситуацію на будівельному ринку, зробить його прозорим. Сьогодні я як голова депутатської будівельної комісії міськради не маю законного права потрапити на жоден будмайданчик. Кабміном накладено мораторій на усі перевірки. Це нонсенс, бо фактів незаконного будівництва побільшало, а недотримання норм спорудження породжує небезпеку для людей. Пошити неякісний одяг – півбіди, а здати неякісну споруду – злочин.

- Багатоповерхівки від «Агробудмеханізації» вважаються найкомфортнішими для проживання серед міських новобудов. Завершується вже третій будинок в ЖК «Левада». Чому будуєте з червоної цегли? Які матеріали обирають європейці?

– Якість у будівництві – це найважливіше. Червона цегла – недешева, але екологічна, надійна, у будинках з кераміки комфортно жити. Європейці давно відмовилися від силікатної цегли, вважаючи її шкідливою.

85% оздоблювальних матеріалів для будівництва в Україну надходить з Європи, дефіциту немає. До речі, 50 % робітників на будівництві в країнах Європи – наші заробітчани, українці. Як будують за кордоном? Використовують багато скла у зведенні громадських споруд.  Це виглядає дуже гарно. Наприклад, приміщення Ради Європи повністю скляне. Сучасні скляні герметичні пакети мають низьку теплопровідність. Щодо житла, то там віддають перевагу комфорту, зручності, обирають будинки  4-3-поверхові, де перший поверх – гаражі. І це правильно. Кутовий будинок, що зводитиме «Агробудмеханізація» в Соцмістечку, матиме 5 поверхів, підземний паркінг і ліфт, що спускатиметься до паркінгу. У ЖК «Левада» розчистимо озеро, зробимо красиву зону відпочинку. Там заболочена місцевість, тож площі вистачить ще на один житловий будинок і супермаркет. Не в моїх правилах «ліпити» будинки один біля одного. Прибудинкові території будуть зручними, красивими  і правильно спланованими.

- Як виникло ПрАТ «Агробудмеханізація»?

– Стара історія. До цього я працював головним інженером в ТОВ «Агробудпереробка ЛТД». Думка, як створити будівельне підприємство з високим потенціалом і максимальною ефективністю, зародилася в мене ще в 1989 році, коли був виконробом. Значно пізніше працівники підприємства механізації, керівник якого помер, прийшли до мене й попросили очолити їхню роботу. На балансі була стара іржава техніка. Тоді я вже чітко розумів, що дозрів до самостійної діяльності й попросив їх продати мені всі акції, бо, вважаю, господар має бути один. Так зі своїм кістяком кадрів я прийшов у вагончик на вулицю Броварську. Спочатку поклеїли там шпалери і побудували туалет. Потім поставили замість вагончика хатинку, згодом оновили техніку, поступово пішли об’єкти. Першим був ринок «Зоряний», потім Нафтобаза у Борисполі. Я вже 15 років на цій посаді. Дехто питає: «Тобі не набридло?». Але я не бачу себе в іншому. Зараз усі думки  про великий офісно-житловий комплекс, що завершуємо у Вінниці, він забирає чимало сил.

І я, і мій син Ігор, який керує ПрАТ «БКБМ», кредитів на розвиток не беремо, вкладаємо у справу зароблене. Коли купували акції синової компанії, то там усе було зруйноване, і кабелю не було. Нині підприємство виробляє більш ніж 11 типів товарів, виконує комплексне постачання будівництва, розвивається. Що таке гарна будівельна компанія? Це кваліфіковані професіонали, гарна база і сучасна техніка. Якщо це є, компанія працюватиме, й буде результат.

- Ви свідомо не назвали головну умову успішності компанії – грамотне управління. Які у Вас золоті правила керівництва?

– Ключові принципи у роботі для мене були і лишаються – якість, чесність, порядність, сучасність, охорона довкілля. Наш кінцевий продукт – будівлі. Повірте, вони для мене, як люди, вони живі, у кожної своя історія. Коли в споруді є напруга, вода, каналізація, тепло, вентиляція, то є й життя у ній. Якщо у красивій і світлій будівлі зекономити, наприклад,  на ліфтах, то для людей вона стане поганою. Запитаєте, яка найважливіша для мене будівля з тих, що зведені за 15 років? Не знаю. У кожну вкладено сили, душу, час, працю. Нами збудовано ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн», де за 10 років не було жодної рекламації. Пам’ятаю особливу гордість, коли вдалося за місяці напруженої діяльності без вихідних чесно й результативно відпрацювати на Хмельницькій АЕС, будуючи 2-й енергоблок. Увесь робочий  процес тоді контролювали 80 спостерігачів з різних країн. Ми достойно впорались. Парадокс, але цілий рік після успішної здачі об’єкта нас «довбали» українські комісії, щоб докопатися, вкрали ми гроші чи ні. Ні, не вкрали! Жодних фінансових порушень у результаті не виявили, однак нерви попсували добре.

- У якому будинку живе один із найкращих забудовників Борисполя Володимир Шалімов?

– У своєму будинку живе. Біля озера Комсомольське маю невеликий ошатний будиночок, де є перший поверх і мансарда. Місце мені там сподобалося.

- Чого прагнете у професійній сфері?

– Будувати виробничі об’єкти, щоб відновлювалася промисловість і на експорт йшла якісна продукція з написом: «Маdе іn Uкrаinе».

Оксана КОБЗАР, «ТС»

Share Button