Олександр Лазаренко про складну зиму, генератори та Starlink, а також про співпрацю з Австрією

«Громаді вдалося гідно пройти зиму», – наголошує голова Золочівської сільської ради Олександр Лазаренко. Від перебоїв зі світлом і зв’язком рятували генератори та Starlink.

«Підготовка себе виправдала», – додає Олександр Йосипович.

Блекаути нікого не зламали, навпаки, дали поштовх розвивати міжнародні зв’язки. І за зиму громаді вдалося налагодити контакти з австрійськими містами й отримати неабияку допомогу.

Більше про міжнародну допомогу, «слабку ланку», основні статті витрат і плани на 2023 рік журналістам «ТС» розповів голова Золочівської сільської ради Олександр Лазаренко.

– Як Золочівській громаді вдалося пройти одну з найскладніших зим?

– Як на мене, гідно. Змогли організувати водопостачання та водовідведення. Великих проблем не було. У Петропавлівському колонки і бювет працювали на генераторах. Так само забезпечили генераторами основні установи – амбулаторії, старостат, сільську раду та ін.

Підготовка себе виправдала. Окрім того, у нас працювали «Пункти незламності». Великого напливу не було, але люди приходили – там їм було зручно і комфортно працювати або ж просто зарядити гаджети.

Коли почалися перебої з інтернетом – придбали Starlink. А з часом отримали ще один від РДА, але навіть не розгортали його, бо не було потреби.

У соцмережах дедалі частіше починають «аналізувати» закупівлі й пишуть: «Чому так дорого? На «Розетці» можна знайти дешевше…». Зрозуміло, що зараз ціни інші, але техніка потрібна була тоді, коли не було змоги навіть вийти на зв’язок із областю. Та поза тим, зиму ми пройшли, і пройшли вдало.

Україна вже понад рік у повномасштабній війні. Як пройшла цей рік громада? З якими викликами стикнулися і які слабкі ланки виявили? Чи вдалось їх посилити?

– Ми не маємо проблем із водопостачанням та водовідведенням, котельні працюють. Є відповідна техніка і кваліфіковані люди. Наша «слабка ланка» – електропостачання. І важливо розуміти, що ця проблема виникла значно раніше, а війна її тільки загострила.

Коли тільки обійняв посаду – у Вишеньках була катастрофічна ситуація на лінії 29. Щовечора у грудні лінія вимикалася від перевантаження.

Ми цю проблему разом із ДТЕК усунули лише точково, а повністю не зняли. До війни збиралися на рівні голови ОДА з керівником обласного ДТЕК Віталієм Шайдою, надавали пропозиції. Згодом ДТЕК подав проєкт, але довелося його завернути – проблему він не вирішував.

Влітку 2022 року знову повернулись до цього питання, але в ОДА нам сказали: «ДТЕК відновлює деокуповані території». Тож восени до наших перевантажених мереж додалися ще й блекаути.

І от зиму ми вже пройшли, а варіантів покращення ситуації з електропостачанням нема і досі. Та де ж їм узятись, якщо весь регіон страждає?

І що кажуть у ДТЕК?

– Кажуть, що колись зроблять нам ремонт і збільшать потужність. І дійсно, є великі плани встановити потужну підстанцію, але коли це буде – ніхто не знає. Такий стан справ гальмує розвиток регіону, адже люди будуються і всім потрібно підключатись, а потужностей немає.

Опалювальний сезон ще не закінчився, а влада вже говорить про підготовку до нового. На вашу думку, чи згодяться нам ще генератори?

– Наразі наші комунальні об’єкти забезпечені генераторами. Грошей у нас небагато, але ми їх закупили. Так, не витягнемо дитсадок у Петропавлівському, де опалення на електриці, під час блекауту заклад не функціонуватиме, але зможемо його підтримувати, щоб не було катастрофи. У Гнідині ситуація та ж сама.

Котельні у школах на дровах та пелетах, є генератори.

Скажу так,зважаючи на кричуще поганий стан електромережі, нам генератори потрібні були б і без війни.

Давайте поговоримо про гроші. Якщо порівняти статті витрат 2022 року та 2023-го – щось змінилося?

– Нічого. Ми заморозили об’єкти капітального будівництва, зведення спортивного майданчика у Вишеньках теж на паузі. Витрачали і витрачаємо на закупівлі, благоустрій, а також ямковий і поточний ремонти доріг.

Які дороги плануєте ремонтувати?

– Плануємо два капітальні ремонти доріг, де ходять маршрутні автобуси, у Вишеньках та Гнідині. Загальна вартість близько трьох мільйонів. Сподіваюся, що депутати підтримають.

Є у планах і поточний ремонт на 1,2 млн грн. Окрім того, ми закупили щебеню на понад 600 тис. грн, щоб підсипати вулиці, які не можемо заасфальтувати через війну.

До бюджетів часто підбирають епітети «проїдання», «виживання», «розвитку». У вас який?

– Виживання, однозначно. Ми не проїдаємо, а працюємо, наповнюємо, надаємо послуги. Надходження зменшилися, але бюджет виконуємо.

Що запланували на 2023 рік?

– Перемогти! А ще – виконати бюджет, займатися благоустроєм, щоб у громаді було чисто і прибрано, відремонтувати дороги, підтримувати школи і дитсадки.

Планували збудувати повноцінне укриття у Гнідинському ліцеї, але після доопрацювання проєкту його вартість перевищила за 20 мільйонів гривень. Таких грошей у нас немає, тож привели до ладу найпростіше укриття – зробили другий вихід, туалети, воду – щоб діти мали змогу навчатися. Бюджетних коштів не витрачали – вдалося залучити спонсорів. І з лютого заклад працює офлайн.

Зараз у планах облаштувати ще й підвальне приміщення, щоб учні могли навчатись не у дві зміни, а в одну.

Багато країн ЄС підключилося до відновлення деокупованих територій та допомоги Україні. Чи співпрацюєте ви з кимось?

– Завдяки послу України в Австрії Василю Химинцю ми встановили зв’язок із містами Лаксенбург та Вінер Найдорф. І невдовзі нам передали генератори.

Згодом відбулася онлайн зустріч із бургомістрами Давідом Берлом і Гербертом Яншці, де ми окреслили наші проблеми та потреби – а це комунальна техніка, пожежні авто, авто для муніципальної варти, шкільний автобус.

І нещодавно отримали автобус MAN (51 пасажирське місце), який, імовірно, передамо іншій громаді, бо він завеликий для наших вуличок.

Також австрійці передали нам пожежний автомобіль MERCEDES-BENZ, хоч і не новий, але у повній комплектації, а ще легковик Nissan Qashqai. Плануємо створити Муніципальну варту, тож авто знадобиться для чергувань.

Окрім автомобільної техніки, громада отримала прилади ЕКГ, ліжка і ковдри для бомбосховищ, іграшки та продукти для малозабезпечених і переселенців.

У приватному порядку нам допомагала дружина одного із співробітників посольства України в Німеччині – малювала картини, організовувала виставку і продавала роботи. На виручені кошти закупила генератори і передала нашій громаді.

Співпрацюємо ми і з благодійними фондами. Від одного отримали автомобіль для сімейного лікаря, а від іншого – машину для комунальників.

То, може, і до побратимства не далеко? Вже запросили європейських друзів в Україну?

– Бажання стати побратимами є, а от у гості поки не кликали. Це ми вже адаптовані до повітряних тривог і звуків роботи ППО, а для інших – це стрес. Після перемоги з радістю запросимо. А поки передали австрійцям гостинці – коровай, скатертини ручної роботи і картину з російським військовим кораблем. Європейці були вражені.

Уточніть щодо автобуса MAN – уже визначились, кому передасте? Сусідні громади у чергу ще не вишиковуються?

– Ми ще вивчатимемо це питання, але якщо і передаватимемо, то громаді, яка була деокупована. MAN і нам не завадить, але австрійці не зрозуміють, якщо він у нас просто стоятиме.

Зараз є чимало грантових програм для розвитку громад – долучаєтеся до них?

– Більшість з програм спрямована на допомогу громадам, які постраждали від агресії. Ми ж, на щастя, маємо лише 13 пошкоджених будівель приватного сектору. Подавали на область проєкт облаштування укриття у Гнідинському ліцеї, поки безрезультатно, але працюватимемо далі.

На початку року в Гнідині згорів храм. Громада дуже активно підключилася до його відновлення. Що вже вдалося зробити і скільки може коштувати відбудова?

– Дійсно, 20 січня у нашій громаді згорів храм. Наразі відомо, що це не підпал, а несправність пічного опалення. Станом на зараз наші мешканці вже зібрали понад мільйон гривень і ми почали заливати основу під фундамент. Також є домовленість із київськими забудовниками про арматуру, а бориспільські підприємці Шалімови обіцяли допомогти з бетоном.

Орієнтовно на відбудову храму потрібно близько 10 мільйонів гривень. Бюджетних коштів не залучатимемо, будуватимемо силами громади.

Замовником проєкту є сільська рада, а головним підрядником визначили компанію «Золоче». Основний платник – Благодійний фонд «Благовіст».

І наостанок, чого очікуєте від 2023 року?

– Перемоги! У нас уже понад 200 хлопців пішло воювати і вісім із них ми вже поховали. Четверо зникли безвісти. Є поранені.

Ми зі свого боку допомагаємо нашим захисникам – збираємо кошти, підтримуємо волонтерські рухи.

Багато хто сподівається, що перемога стане своєрідним поштовхом до розвитку нашої країни. Але без нас змін не буде. Маємо розуміти, що завершення війни принесе певне полегшення, але попереду ще дуже багато роботи.

Тоня ТУМАНОВА, «ТС»

Share Button