Від МАНу до науки – один крок: старшокласниці «Перспективи» досліджують забруднення повітря в Борисполі, сновидіння та захворюваність на COVID-19 під час війни
Останні три роки стали роками викликів для освіти в Україні. Пандемія коронавірусу, а зараз повномасштабна війна суттєво впливають на якість освіти. Проблем безліч: деякі діти почали навчатися онлайн, несистемне вивчення матеріалу уроку через відключення світла, хтось був вимушений покинути країну в пошуках безпеки… Тому хоча дистанційне навчання і має в чомусь свої переваги, та багато дітей не вміють самостійно навчатися.
Водночас, незважаючи на всі труднощі, місцеві освітяни наголошують, хто хоче навчатися і прагне знань, той досягає успіхів. Приклад тому – участь школярів громади, і досить успішна, в численних олімпіадах та конкурсі-захисті робіт МАН.
ЦИФРИ. За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки, в Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу.
Тож чи складно сьогодні сучасній жінці займатись науковою діяльністю? Яка статистика жінок-науковиць у Бориспільській МТГ та як міська влада й держава заохочують школярів до дослідницької роботи, дізнавався журналіст «ТС», спілкуючись із науковицями, представницями управління освіти та юними учасницями конкурсу-захисту МАН.
Довідково. Мала академія наук України – це мережа науково-освітніх центрів по всій Україні, які допомагають школярам та вчителям розкрити свій потенціал. МАН дає можливість заглибитися в будь-яку науку, експериментувати, втілювати ідеї в життя та створювати щось нове в абсолютно різних сферах: від квантової фізики до літературознавства та соціальних проєктів.
Тетяна Павленко: «Сьогодні у всіх навчальних середніх закладах освіти Борисполя керманичі – жінки»
Начальниця управління освіти і науки Бориспільської міської ради Тетяна Павленко наголошує, що кожен працівник навчального закладу так чи інакше пов’язаний з науковою діяльністю.
«Чи то дотично, чи то розлого, – каже очільниця освіти громади. – Бо без цього жоден учитель не буде цікавий учню, який сьогодні дуже вимогливий до свого викладача. Зараз із застарілими методами викладання до учня не прийдеш, йому потрібно донести наукову інформацію цікаво, а головне – зрозуміло.
Найбільший осередок наукової діяльності серед учнів Борисполя – це ліцей «Перспектива», тут чи не кожен старшокласник пише наукову роботу. Звичайно, не всі займають призові місця на міських олімпіадах чи обласних конкурсах, але ті, хто беруть участь, пізнають складність науки і шляхи її подальшого розвитку.
І коли учень стає переможцем всеукраїнських чи міжнародних етапів, то його знання і старанність винагороджуються. У нашій територіальній громаді є стипендіати міської ради, які отримують стипендії щомісяця (з вересня по травень) упродовж року – це переможці обласних і всеукраїнських етапів конкурсів. І щороку вони можуть підтвердити свої знання, і знову отримати ту ж таки стипендію. А вчителі, які підготували цих дітей, мають надбавку до окладу, тобто мотивація є.
Як правило, участь в олімпіадах та написанні робіт у конкурсі-захисті МАН беруть учні старших класів, але починати наукову діяльність можна вже з п’ятого. Після впровадження програми «НУШ» (Нова українська школа) ми намагаємось заохочувати дітей до науки вже з раннього віку. Навіть у дитсадку «Сонечко» є група маленьких «дослідників», де малята спостерігають за тваринками, різними природними процесами, мурашники он собі придбали.
А стосовно доступу жінок до науки скажу, що без сучасної жінки – не буде науки. І з кожним роком жінок-науковців ставатиме дедалі більше.
Раніше була тенденція, що директорами шкіл, зазвичай, були лише чоловіки, не знаю чому, але так було. Сьогодні у всіх навчальних середніх закладах освіти Борисполя керманичі – жінки. Добре це чи погано, але це факт.
Проблема в тому, що жінки мають дуже мало часу на наукову роботу, адже ще приділяють увагу домашнім справам, сім’ї, побуту, дітям тощо. Але статистика змінюється, українські жінки-науковиці вже показують і ще покажуть свій високий рівень. Ось, наприклад, минулого року влітку українська математикиня Марина Вязовська стала однією з чотирьох лауреатів престижної медалі Філдса, яку часто називають Нобелівською премією з математики. Уявіть, стала другою жінкою в історії, яка отримала цю престижну нагороду!»
Ольга Шелюк: «Досліджувала мікробіологічні процеси, тепер поширюю науку серед освітян»
Кандидат біологічних наук, голова Центру професійного педагогічного розвитку вчителів міста Борисполя Ольга Шелюк є людиною, яка поширює наукову діяльність серед освітян Бориспільщини. Пані Ольга зазначає, що бути жінкою-науковицею легко, якщо до цього лежить душа.
«Я працюю саме з учителями: пропонуємо курси поліпшення кваліфікації, допомагаємо з науковою діяльністю, даємо методичні рекомендації та забезпечуємо науковим матеріалом.
У Бориспільській МТГ є 10 кандидатів наук, 9 із яких – це жінки, причому в різних галузях. Кандидати історичних та педагогічних наук працюють в Бориспільському академічному ліцеї, кандидати філософських наук – у ліцеях «Лідер» та Іванківському, кандидат філологічних наук – у ліцеї «Патріот», кандидат фізико-математичних – знову ж таки, в ліцеї «Лідер», а також троє кандидатів – в управлінні освіти.
Запитуєте, як стати науковцем?
До того, як обійняти посаду, я викладала в Національному університеті імені Тараса Шевченка, співпрацювала з колегами, ми писали різні методичні роботи. Була учасницею біохімічного товариства, до речі, в якому багато дівчат-науковців.
Біологію я любила з дитинства, у школі писала роботи для Малої Академії Наук. Мені подобалося вивчати процеси, які відбуваються в організмі на клітинному рівні, тому свідомо обрала біологічний факультет.
Досліджувати взагалі неважко. Будь-яка робота, яка тобі подобається, яку ти робиш із задоволенням, йде легко, незважаючи на труднощі чи перешкоди.
Свого часу, вже будучи кандидаткою наук, вела дослідницьку роботу і мала можливість отримати грант президента. Мені були виділені кошти для роботи, це надихало на наукову діяльність, давало поштовх для розвитку. Але сімейні обставини склалися так, що пішла на іншу роботу, а ще маю маленьку донечку, тому зараз приділяю всю увагу їй.
Зараз науковою діяльністю, а саме вивченням мікробіологічних процесів, не займаюся, і цього мені, звичайно, не вистачає. Але тішуся, що працюю в цьому напрямі, вишукую перспективи, можливо, мої знання стануть у нагоді вчителям природничих наук.
Наталія Набок: «Серед 28 учасників конкурсу 17 дівчат»
Спеціаліст, яка займається роботою з обдарованими дітьми, Наталія Набок наголошує, що серед учнів шкіл на Бориспільщині є багато переможців обласних і всеукраїнських олімпіад та конкурсів.
«Відбувся лише територіальний етап таких олімпіад і конкурсу МАН, і хочу наголосити, що науковою діяльністю займаються на рівні з хлопцями і дівчата. Так, на обласний етап із нашої ОТГ поїдуть 17 дівчат. А якщо говорити про минулий рік, то дві дівчинки брали участь у всеукраїнському етапі, і одна з них посіла третє місце по Україні.
Із сіл Бориспільської громади багато дітей брало участь, наприклад, з Любарець та Кучакова.
Цьогоріч наукові роботи пишуть 28 учасників, серед яких 17 дівчат і 11 хлопців. Так, дівчата поїдуть на олімпіади з математики і фізики, дівчата пишуть роботи з української мови. Єдине, де за статистикою дівчат менше, – це ІТ технології, в інформатиці хлопців все-таки більше».
Наталія Набок познайомила журналіс-та з ученицями 10-11 класів ліцею «Перспектива» м. Бориспіль. Під час спілкування дізнався, які науки зараз популярні серед молоді та чи планують дівчата піти у науку далі.
Учениця 10-го класу Віталіна писала наукову роботу з соціології:
«Мені подобається психологія і соціологія, тому вирішила, а чому б не попрацювати в цьому напрямі? Темою обрала «Сновидіння під час війни та їх вплив на сучасний психологічний стан соціуму». Війна впливає на кожного по-різному: у когось підвищилась тривожність, у когось стало більше стресів. І таке дослідження було досить цікавим і актуальним. У написанні роботи допомагав науковий керівник. Пропонував ідеї, підказував, робив зауваження, і це було дуже круто».
Анна посилено займається математикою і в своїй роботі досліджувала спеціальну
теорію відносності.
«Завжди брала участь в олімпіадах з математики, бо з дитинства її люблю. В мене батьки математики, брати старші теж математикою займались. Тому точні науки це вже сімейна традиція, і своє життя я теж хочу пов`язати з цією наукою, або досліджувати, або викладати цей предмет».
Каріна і Настя пишуть роботи з екології, одна з дівчат вивчала екологію школи та її вплив на учнів, інша – відсоток забруднення повітря в Борисполі.
Своїми дослідженнями дівчата доводять, що екологічна ситуація зараз у місті не найкраща, і разом вони спробують це змінити. Зазначають, що між ними існує здорова конкуренція, але при цьому і допомагають одна одній.
Поліна писала роботу з фізики, вивчала архітектурну акустику. Дівчина хоче стати архітектором, будувати мости і сучасні будівлі.
Олена ж досліджувала вплив коронавірусу на життя людей і захворюваність на COVID-19 під час війни.
Кожна з дівчат цікавиться різними науками, бачить себе у різних сферах діяльності, але водночас усі стверджують, що точно пов’яжуть своє майбутнє з наукою.
Що ж, нехай їхні мрії стають реальністю. І можливо, ми колись почуємо одне із цих прізвищ серед видатних українських науковиць.
Віталій КРУПЕНЯ, «ТС»
