«Кухарський вулик»: як мама у декреті зібрала волонтерський підрозділ, який сушить борщі для ЗСУ

Катерина – мама у декреті. Живе у Вишеньках, має віддалену роботу, господарство і чимало клопотів. Проте це не завадило жінці створити справжній волонтерський підрозділ, який харчує армію – сушить борщі й супи.

«Поєднувати все дуже складно, – каже Катерина Куянова. – Але просто працювати і донатити вже замало».

Разом зі своєю командою невтомних бджілок-трудівниць жінка за місяць переробляє майже тонну овочів. Коли подорожчав «борщовий набір» – поповнили арсенал рецептами смачних супів. І навіть навчились сушити солоні огірки.

«Не думала, що, висушивши овочі, можна зробити щось їстівне, а тим паче – швидкого приготування», – зізнається Катерина.

Більше про «Кухарський вулик», мотивацію та смачні борщі й супи читайте у матеріалі «ТС».

«Сушимо борщі, бо хочемо бути корисними і допомагати ЗСУ»

– На початку березня чоловік вивіз мене з дітьми на захід України, де ми пробули близько двох місяців. Звісно, хотілося бути корисною і якось допомагати ЗСУ.

У соціальних мережах побачила оголошення, що шукають людей із сушарками і є організація, яка готує супи та борщі швидкого приготування. Мене зацікавило, адже маю сушарку і власний город, а значить – і трохи овочів знайдеться: «Чому б не допомогти?»

Одразу після повернення додому – почала сушити. Спершу власні овочі, а потім потроху розповідала про свою роботу громаді й люди почали нести вирощену городину. З часом підключились дівчата з сушарками. Ось так я й організувала справжній волонтерський підрозділ у нашій ОТГ.

Нещодавно ми вирішили створити власну організацію, яка отримала назву «Кухарський вулик». Справа в тому, що з кожним днем зростає внутрішній запит на наші борщі та супи – від військових чи то від їх рідних.

«Овочі нам дають усі – односельці, фермери і навіть супермаркети»

Чимало овочів нам зносять односельці. Окрім того, підключаємо фермерів, які можуть надати продукцію другого сорту – не дуже ліквідну. Магазини та навіть супермаркет «Фора» передають нам списані овочі. М’ясо та томатну пасту нам купують люди – бо що то за борщ без цих інгредієнтів?

Підтримують нас і фінансово – комусь простіше самому скупитись і принести, а хтось скидає просто на картку.

«Хтось шинкує, хтось сушить, а хтось – сушарки зносить»

Працюємо ми так: збираємо овочі й раз на тиждень розвозимо нашим «бджілкам». У команді близько 30 осіб. Частина саме сушить, а інша, яка не має сушарки або не може витрачатись на електроенергію, допомагає руками – чистить та шинкує овочі.

Часом нам навіть приносять сушарки і кажуть: «Користуйтесь, бо стоять без діла». Тож якщо хтось готовий долучитись, але не має сушарки – можемо видати. А нещодавно нам подарували ще й професійну овочерізку.

Тиждень картопля, буряк, морква та капуста сушаться, а потім я все це збираю і за потреби досушую, адже всі овочі мають бути хрумкими. Після цього всі разом збираємось і фасуємо – розкладаємо все у різних пропорціях у пакети. Все! Борщі та супи швидкого приготування готові. Військовим залишається тільки запарити їх, дати настоятись хвилин із 20 і можна смакувати.

Всі інгредієнти сушаться сирими. Капуста і цибуля – шинкуються, морква і буряк натираються на тертці, а картопля, квасоля та м’ясо спочатку відварюються, потім пропускаються через м’ясорубку і лише потім сушаться.

«За тиждень переробляємо майже тонну овочів»

Хоч сушіння овочів справа не швидка – лише на один інгредієнт потрібно від 12-ти до 24 годин часу, але за тиждень ми з дівчатами встигаємо переробити до тонни овочів. Лише у мене вдома стоять чотири сушарки і за один раз я можу закласти від 20 до 28 кілограмів овочів.

Відключення світла, звісно, вносять свої корективи, але ми намагаємось підлаштовуватись. Є світло – сушимо, а як нема – чистимо та нарізаємо овочі. Проте це все одно позначається на обсягах – менше сушимо, а значить – і менше фасуємо.

«Наша коронна страва – борщ, але супи теж нереально смачні»

Звісно ж, наша коронна страва – борщ. Попит дуже великий. Військові кажуть, що смачно, як удома. Один із хлопців взагалі борщу не любив, але на передовій тільки його й їв. До слова, рецепт нам надала організація «Коломийський борщ».

У нашому асортименті є супи – гороховий, грибний, харчо і розсольник. До слова, на розсольник сушимо солоні огірки. Для мене це стало відкриттям – як це, сушити солоний огірок? Але все добре – це смачно!

Найскладніше було на початку літа, коли овочів було мало і ціни на ринках та в супермаркетах були захмарні. Саме тоді довелось шукати альтернативу дуже дорогому «борщовому набору» і вигадувати інші рецепти.

Відкрию ще трохи секретів – у грибний суп додаємо сухі вершки, які дають жирність, а в гороховий – копчене куряче філе. Що з цього найсмачніше? Та все! Борщ просто частина нашої культури, тож він у фаворитах, але супи йому нічим не поступаються. І взагалі – наші хлопці не перебирають: їм аби гарячого поїсти і зігрітись.

«У мене на руках двоє синів і я не маю права передати їм війну у спадок»

Поєднувати волонтерство, побут, родину і віддалену роботу дуже важко. Часом чимось доводиться жертвувати. Коли я не встигаю щось приготувати дітям, то чоловік каже малечі: «Розумієте, мама армію годує, а вас вчасно не може». Виручає бабуся, яка може вареників наліпити чи сирників насмажити.

Родина, звісно ж, підтримала моє волонтерство, але спершу ставилась до цього скептично. А коли до цієї справи почали долучатись люди, нести овочі, з’явились перші відгуки: «Смачно» та «Круто» – розуміння стало в рази більше. Мій чоловік є найбільшою моєю підтримкою, без нього з оцим усім не справилася б.

Для себе я зрозуміла одну важливу річ – у мене на руках двоє синів і я не маю права передати їм цю війну у спадок. Замало просто ходити на роботу і донатити – треба робити трохи більше, щоб поставити крапку зараз.

Найкращий мій мотиватор у цей надскладний час – слова вдячності, коли людина несе капустину і каже: «Дякую, що ви це робите».

Взагалі мотивація у волонтерстві дуже важлива! Тож я намагаюсь піклуватись про нашу команду, щоб у наших «бджілок» не опускалися руки.

  • «КУХАРСЬКИЙ ВУЛИК» ПРОДОВЖУЄ ЗБИРАТИ:
  • капусту, моркву, буряк, цибулю, зелень, солоні огірки, гарбузи, перець, помідори, шампіньйони. А ще томатну пасту в саше 70 г, сіль, перлову крупу, свіже та копчене куряче філе, горішки, сухофрукти та мед.
  • Картка для фінансової підтримки:
  • 4149439319031088 ПриватБанк, Куянова Катерина.
  • Адреса: с. Вишеньки, вул. Калинова, 4-б.

Марина ГРИЦЮК, Тоня ТУМАНОВА, «ТС»

Share Button