НЕ В СЕРЕДУ ЧИ П’ЯТНИЦЮ, А В ЧЕТВЕР
Ані два роки ковідних протиепідемічних обмежень, ані повномасштабне вторгнення російського агресора і бойові дії у березні поруч з Борисполем не відучили бориспільців від традиційного базарування.
І тільки-но визволили Київщину продавці з розсадою вже тут, як тут, на четверговому ринку. А попит, як відомо, породжує пропозицію, бо у війну треба виживати й іншим допомагати.
16 червня пішли на четверговий ринок і базарували разом з усіма і журналісти «ТС». Тому не дивуйтесь цінникам: такими вони були тиждень тому. Цього четверга пішли на спад.
ХЛІБ, А ДО НЬОГО СИРИ-КОВБАСИ ТА МОРОЖЕНА РИБА
Де ще зустрінеш кума у черзі за корисним зерновим або бездріжджовим хлібом з Броварського району, який дуже смакує бориспільцям. Дехто, щоправда, надає перевагу хлібу і солодким булочкам з Пирятина.
Моя сусідка майже щочетверга купує свіжоморожену рибу. Таких яток на ринку дві –продукція на будь-який гаманець, а це і сьомга та лосось будь-якого оброблення, і хек, і скумбрія та багато іншого, проте в одній – дешевша, в іншій – дорожча на кількадесят гривень. Тут також шикується нехай і невелика, але черга.
А ще яйця з Березані (дешевші, ніж у магазині чи на ринку Центральний), крупи з Хмельниччини, ятки (і не одна) з ковбасними виробами та копченостями, сиром, м’ясом. Є мед, крафтова олія з Рогозова, печиво та цукерки.
ПОРА ЯГІД У САМОМУ РОЗПАЛІ
У покупців на ринку очі розбігаються від полуниці, черешень та вишень — усе червоне, соковите, звабливе… Якщо ще два тижні тому за кілограм полуниці просили 100 грн, то нині 40-80 грн/кг, черешня – 70-80 грн/кг. Ягоди вирощують як на Одещині, Вінниччині та Закарпатті, так і місцеві господарі. Більшість покупців шукають «з грядки», кажуть, що смачніші й солодші. Дехто навіть бере на консервування чи на варення, пояснюючи, «зима довга, піде все».
БОРЩ – ДОРОГЕ ЗАДОВОЛЕННЯ
Оновлений «індекс борщу» від експертів незалежного експертно-аналітичного центру BRDO свідчить, що порція борщу на чотирьох осіб, приготовлена за традиційним рецептом, станом на 3 червня коштувала 95 грн, що на 16,09% дорожче, порівняно з 24 лютого (81,84 грн). Подорожчали різною мірою всі інгредієнти борщу від незначних 7,7% до істотних 22,56%. Адже на сьогодні близько 30% вартості продукції становлять саме логістичні витрати, які стрімко зросли через дефіцит палива, ускладнені маршрути доставок та нестачу транспортних засобів.
Господині скаржаться, що зварити борщ з урожаю молодої картоплі, капусти, буряка та моркви утратно. Особливо подорожчали проти минулого року морква (35 грн/кг) та буряк (75 грн/кг, за пучок правлять 30 грн/кг). Хоча за тиждень і на ятках, і у продавців з приватних садиб потроху подешевшали молода картопля (з 70 грн/кг до 50-60 грн/кг) та привозна капуста (з 65 до 60 грн/кг).
Кілограм цибулі коштує 30 грн/кг. Огірки за тиждень також трохи втратили в ціні: з 70 до 60 грн/кг, а помідори твердо «тримаються»: є й по 60 грн/кг, і по 80, і по 110.
Утім, сезон на вітчизняні фрукти-ягоди лише розпочався. Тож є сподівання, що господиням буде доступним заготовити на зиму вітамінну продукцію.
БЕНЗИН ПОТЯГНУВ ЗА СОБОЮ ПРОДУКТИ
А народ, схоже, уже звик жити у воєнних економічних реаліях. Нестача і ціна бензину та курс долара впливають на вартість харчових продуктів, навіть на городину на базарі. Ні дрібні фермери, ні селяни, які виростили продукцію своїми руками, не приїхали на ринок, щоб віддати товар за безцінь. Навпаки, продавці хочуть скористатись більшим напливом покупців.
А люди й справді поспішають побазарувати. Одні з надією, що знайдуть щось дешевше. Інших приваблює ширший асортимент. Комусь цікава сама атмосфера. Деякі з цих очікувань і справді збуваються. Але все це на загальну цінову політику практично не впливає.
Наталія ВЕРЕСНЕВА, «ТС», фото Тоні ТУМАНОВОЇ
А ТИМ ЧАСОМ…
Експерти запевняють: виробленого цукру вистачить…
За словами експертів Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), виробленого цукру вистачить, щоб спокійно і навіть з запасом перекрити річну потребу України в цукрі.
У 2021 році з вирощеного українського цукрового буряку вдалося виробити 1,4 млн т цукру, що на 44% перевищує показник попереднього року. Окрім того, за словами експертів, станом на 2 червня 2022 року вже засіяно 181 тис. га, що становить 80% посівних площ попереднього року.
Вказується, що менш ніж за чотири місяці в Україні розпочнеться новий сезон цукроваріння для забезпечення потреб українців.
«Однак на фоні війни в Україні спостерігається ажіотажний попит на базові харчові продукти. Кожна родина намагається створити запас продукції не на один місяць, побоюючись нестачі харчових продуктів і можливого зростання цін. Своєю чергою, підвищений попит може призвести до зростання цін», – підкреслили аналітики.
…а чутки про нестачу оцту перебільшені
Після викликаних споживчою панікою ажіотажу й різкого зростання цін на гречку, сіль та соду, дійшла черга до оцту. Формальна причина – побоювання, що вітчизняним виробникам готової продукції не вистачить сировини через припинення постачань оцтової кислоти від ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот». Розігріває попит ще й наближення сезону консервації, на який, зазвичай, припадають річні піки споживання цього продукту.
ПРИЧИНИ
Оцет — не той продукт, який ллється на наших кухнях відрами. За винятком сезону консервації, літра оцту звичайному домогосподарству вистачає на кілька місяців. Звідси й відносно незначні обсяги споживання цього продукту — приблизно 20-25 тисяч тонн на рік (це з урахуванням потреб харчової й хімічної промисловості). Для порівняння: цукру українці щороку споживають 1,25 мільйона тонн!
Але споживча паніка таки робить свою справу. По-перше, хтось вирішив нажитися за рахунок ще й цього сегменту ринку. По-друге, будь-яка паніка, в тім числі і споживча, — то бальзам на душу для наших ворогів.
Той, хто раніше купував по літру продукту на два-три місяці, тепер бере по три літри. І хоча в більшості великих мереж зростання цін поки що незначне — із 15-25 гривень за літр до 25-35 гривень, – у дрібних магазинах та на базарних ятках літр звичайнісінького дев’ятивідсоткового оцту подекуди продають вже й по 50-55 гривень.
ПІДСТАВИ
Ритейлери пояснюють підвищення попиту наближенням сезону домашньої консервації. Але, зазвичай, продавці завчасно готуються до цього періоду, маючи складські запаси оцту. Тим паче, що він не належить до продуктів, що швидко псуються. На складах залишилося ще чимало готової продукції (оцет не надто охоче брали навіть у перші тижні війни).
На складах більшості підприємств-виробників є запаси концентрованої кислоти. І, на відміну від інших видів сировини, йдеться про порівняно невеликі обсяги перевезень: із концентрованої кислоти (99,8%), яку везе лише одна залізнична цистерна, можна виготовити до 660 тисяч літрових пляшок дев’ятивідсоткового оцту. З однієї ж автоцистерни — від 220 до 440 тисяч пляшок. Тоді як середньомісячне споживання по всій країні навіть у піковий період консервації не перевищує 2 мільйонів пляшок.
При цьому, на відміну від ринку солі, де ДП «Артемсіль» – одне з найбільших підприємств галузі у Європі, – є фактично монополістом, виробництвом спиртового оцту й виготовленням столового оцту на основі концентрованої кислоти займаються в Україні близько двох десятків підприємств. Ще майже по стільки ж виробників яблучного та винного оцту. До десяти підприємств виготовляють бальзамічний та рисовий. Що вже й казати про те, що імпортного продукту на наших полицях вистачає…
При цьому, реагуючи на підвищення попиту, вітчизняні підприємства нарощують виробництво продукції.
