Сімейний лікар Ірина Кацан про «своїх» пацієнтів, «праву руку» лікаря, е-лікарняні та шляхетність медицини

Під час інформування про ситуацію з COVID-19 директор КНП «Бориспільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Євгеній Черенок постійно наголошує, що нині під час пандемії дуже велике навантаження лягає на сімейних лікарів.

Журналісти «ТС» запропонували керівнику міської «первинки» на сторінках газети розповісти про них. І він запропонував розпочати з медамбулаторії № 2, що знаходиться за адресою вул. Київський Шлях, 24 (район «Супутник») та поспілкуватися з лікаркою Іриною Кацан. Телефонуємо, домовляємося про зустріч. Спілкування з сімейним лікарем було і цікавим, і корисним, і потрібним. То скільки пацієнтів має лікарка, чи буває «поза зоною досяжності», як працює з пацієнтами, хворими на COVID-19 та чи агітує за вакцинацію, читайте далі в інтерв’ю.

ДОВІДКОВО. Ірина Кацан працює лікарем з 1995 року, відколи закінчила навчання на факультеті лікувальної справи в Полтавському державному медичному унівеситеті.

Стати лікарем мріяла з дитинства. Оскільки її батьки теж медики, Ірина пішла їх стопами «за покликанням серця». І, розпо-відає, жодного разу не розчарувалася у професії й до сьогодні любить те, чим займається.

Спочатку п’ять років працювала лікарем-терапевтом. У 2000 році переїхала до Борисполя й обіймала таку ж посаду в медпункті УМБ-17. Пізніше стала дільничним терапевтом, а після впровадження у місті медичної реформи перекваліфікувалася на лікаря загальної практики – сімейної медицини. За її словами, до амбулаторії  № 2 перейшла працювати з 1 листопада 2018 року.

– Ірино Геннадіївно, чи буваєте «поза зоною досяжності?»

– Особисто я «поза зоною досяжності» не буваю, навіть іноді доводиться вночі відповідати на дзвінки, бо розумію, що просто так ніхто серед вночі не телефонуватиме. Виняток лише коли я на своїй малій батьківщині – Полтавщині, там не завжди ловить зв’язок.

– То як це – бути сімейним лікарем?

– Важко, адже несеш відповідальність за життя людини. Це так само важливо, як скрутити гаєчку на механізмі, тобто ти не маєш права на помилку. До цього я 16 років працювала лікарем на дільниці, й разом зі своїми пацієнтами набувала досвіду, мудрішала, а вони разом зі мною виростали, хтось закінчував школу, хто одружувався і народжував уже своїх дітей. І коли вони приходять до мене на прийом сьогодні, то вже зустрічаєш їх, як рідних, – це теж відповідально.

Відповідальність стосується й новонароджених дітей, тому я частіше направляю їх до педіатрів. Серед моїх задекларованих надто маленьких немає – практично всі діти з 4 років.

– Скільки пацієнтів на сьогодні уклали з вами декларації?

– У мене задекларовано 1946 осіб. Максимальна кількість декларацій без від’ємних коефіцієнтів – 1800. Такий ліміт встановила Національна служба здоров’я України.

– Для кожного лікаря незамінними помічниками є медсестри. Наскільки великий обсяг роботи у них?

– Медсестра – це права рука лікаря, і ми маємо працювати у тандемі. Медсестра сімейного лікаря повинна вести всі облікові форми, робити щеплення, вносити інформацію у Єдину систему даних, робити експрес-тести, ПЛР-тести, кардіограми, ін’єкції. Звісно, під контролем лікаря, але медсестри працюють нарівні з нами, лікарями.

– Який графік роботи у сімейних лікарів та медсестер?

– Лікарі працюють у дві зміни  п’ять днів на тиждень – з 08:00 до 13:00 або з 14:00 до 19:00, а також чергують у суботу. Одні медсестри працюють разом з лікарями, є ще медсестри маніпуляційного кабінету та кабінету денного перебування пацієнтів. Окрім того, медики чергують у пункті та центрі щеплення – медичні сестри роблять ін’єкції, а лікарі вносять данні в електронну систему охорони здоров’я, за необхідності декларують пацієнтів, які ще не визначилися зі своїм сімейним лікарем, відповідають на запитання та мають надати першу медичну допомогу у разі реакції організму на вакцину.

Також можуть бути й виклики, коли пацієнт не в змозі сам прийти до амбулаторії, тоді лікар іде до нього додому.

– Президент України Володимир Зеленський анонсував підвищення з 1 січня наступного року зарплати для лікарів. Чи отримуєте нині достойну зарплатню?

– Ми пережили ті часи, коли затримували заробітну плату за пів року, а починали працювати із зарплатнею у 120 гривень на місяць, але це було ще до початку медичної реформи. Зараз лікарі «первинки» отримують достойну заробітну плату, проте й роботі приділяємо максимум часу. Вважаю, професія лікаря повинна бути високооплачуваною і піднімати престиж українських медиків. Нині наша зарплата залежить від кількості задекларованих пацієнтів та від їх вікової категорії, також є надбавки та преміювання,  прописані в нашому колективному договорі.

– З якими труднощами сьогодні зустрічаються медики?

– Зараз, у часи пандемії, на сімейних лікарів лягло подвійне навантаження, адже «первинка» на передовій боротьби – виписати направлення, прийняти основне рішення для лікування або скерувати пацієнта до вузького спеціаліста, коли це потрібно.

Ми першими почали приймати «ковідних» пацієнтів у березні 2020 року, відкривши кабінет вірусологічного контролю. Першими вчилися робити ПЛР-тести, експрес-тести й першими почали та продовжуємо вакцинувати населення.

– Хто займається обов’язковими щепленнями для дитячих садків і шкіл?

– Цим також займаються сімейні лікарі та медсестри. Ми знаємо, коли, кому та яка потрібна вакцина – зв’язуємося з пацієнтами, вони приходять й вакцинуються.

– Чи підвищуєте професійну кваліфікацію?

– Ті, хто навчався на лікувальній справі, мають знати все – педіатрію, хірургію, стоматологію. Звісно, досконало вивчити все неможливо, тож їздимо на курси підвищення кваліфікації. Окрім того, один раз на п’ять років проходимо атестацію, де за годину маємо дати відповідь на 1500 тестових запитань. А потім ще й усно відповісти на запитання комісії, яка складається зі спеціалістів вузького профілю.

– Програми для лікарів, е-лікарняні та направлення спростили чи ускладнили вашу роботу?

– Ми працюємо з трьома різними програмами – все дуже зручно. Електронні лікарняні спростили роботу – погляньте, черг з людей, які прийшли отримати лікарняні, немає. А виписати е-лікарняний чи направлення можна навіть удома, звісно ж, коли маєш власний електронний ключ (КЕП – ред.).

І хоча нове не завжди сприймається позитивно, а центральний компонент електронної системи охорони здоров’я іноді зависає, і ми всі дуже нервуємо, проте, повірте, лікарю з досвідом це дійсно спростило роботу. Згодом все налагодиться й працюватиме, як годинник.

– Коли сімейний лікар іде у відпустку або залишає посаду, куди звертатися задекларованим у нього пацієнтам?

– У разі відпустки домовляємося з колегами, замінюємо один одного, приміром, графік відпусток на наступний рік уже складено. Керівництво наказом затверджує лікаря, який буде заміняти іншого під час відпустки. Коли ж сімейний лікар іде з посади – хтось із задекларованих теж іде за «своїм» лікарем, а хтось залишається у нашій амбулаторії. Тоді ми розподіляємо пацієнтів між собою або продовжуємо обслуговувати без декларації до того моменту, поки у них не з’явиться сімейний лікар.

– Як терміново потрапити на прийом до спеціаліста вузького профілю?

– Якщо терміново потрібна консультація чи допомога вузького спеціаліста, сімейний лікар може виписати ургентні направлення, й медичну допомогу можна отримати протягом доби. Або ж зателефонувати до потрібного спеціаліста й попросити про консультацію – зазвичай, ніхто нікому не відмовляє. Адже ми, лікарі, маємо триматися разом, незалежно, хто й де працює.

– З якими хворобами найчастіше приходять ваші пацієнти?

– Пандемія потроху йде на спад, проте й сезонних хвороб ніхто не скасовував: багато ГРВІ, серед таких є й хворі на COVID-19, хоча маю високий відсоток вакцинованих пацієнтів. Адже я намагаюся розповісти про необхідність щеплення так, щоб люди могли зрозуміти, для чого це, і прийняти рішення особисто.

– Як працюєте з пацієнтами, які захворіли на COVID-19?

– Ми вже виробили певний механізм робити: в першу чергу, з’ясовуємо симптоми та день початку хвороби. В амбулаторії можна зробити експрес-тест й одразу побачити результат. Також пацієнт може здати свій біоматеріал для проведення ПЛР-тестування, який ми відвозимо в Київ і протягом 1-3 діб отримуємо результати. У разі легкого перебігу інфекційного захворювання призначаємо лікування, і пацієнт може лікуватися вдома, консультуючись у телефонному режимі з лікарем. Вранці та ввечері такі пацієнти повідомляють мені про температуру, сатурацію і самопочуття. До слова, у тих, хто вакцинувався, хвороба протікає швидше і набагато легше, у когось взагалі без симптомів. Якщо є ускладнення, проводимо додаткові методи обстеження та скеровуємо до стаціонару.

– Хвилюєтеся за своїх пацієнтів?

– Дуже – цього року весною та восени сну практично не було. Лягаєш і думаєш про тих, кого лікуєш, реагуєш на кожну вібрацію телефону. Був випадок, коли чоловік, який був у мене на прийомі, зателефонував о пів на четверту ранку – просто переконатися, що його хтось чує. Зранку хворого відправили до Києва, зараз усе добре, але після таких дзвінків уже не заснеш.

– Як ви трактуєте вислів Гіппократа «Медицина – воістину найшляхетніше з усіх мистецтв»?

– Інколи, на жаль, цей крилатий вислів втрачає своє істинне значення. Я дуже хочу, аби у наш час лікарі не втрачали свою шляхетність, благородність та пам’ятали, що не все у цьому житті може бути за гроші.

Марина ГРИЦЮК, «ТС», фото автора

096-1132x509

Бориспільська міська амбулаторія № 2 знаходиться за адресою вул. Київський Шлях, 24.

Тут працюють:

Сімейний лікар Тетяна Богданівна Абаєва.

Сімейний лікар Юлія Василівна Тішенко.

Сімейний лікар Наталія Петрівна Кумачова.

Сімейний лікар Ірина Геннадіївна Кацан.

Лікар-педіатр Анна Юріївна Денисюк.

Лікар-педіатр Юлія Дмитрівна Панасевич.

Share Button