Ігор Левітас про роботу на окрузі, чай із жовтої чашки та бориспільську політику

Він любить і підтримує спорт, є однією із ключових, хоч і не показних, фігур у бориспільській політиці, а ще чи не найпопулярнішим депутатом.

Ігор Левітас у Борисполі з 1989 року. Саме він створив і розбудував Центральний ринок, а в 2006 році подався у міську раду. Здобув славу революціонера на Майдані у 2014 році, а потім багато допомагав військовим на Донбасі. Поки йому приписували якусь чергову «зраду» – військові везли подяки та писали листи підтримки.

«Я в політиці вже майже 14 років, але говорити про це не варто. Зараз у моді «нові обличчя», – жартома наголошує він.

Проте виборці його округу не готові проміняти свого «Марковича» на жодне найновіше обличчя. Кажуть, що до нього можна йти з усім – чи то захворів, чи втратив роботу, напланував з сусідами ремонт у під’їзді. На дверях його кабінету висить табличка: «Прийомний день – середа». Хоча, насправді, неприйомних днів – немає.

У розпал гарячого політичного сезону і депутатських звітів журналістам «ТС» вдалось дізнатися про роботу на окрузі, особливості бориспільської політики, порушення регламенту, похід у ВР, а ще про чай із жовтої чашки.

– Ігорю Марковичу, Вас називають найпопулярнішим депутатом. І, зважаючи на кількість бажаючих потрапити на прийом чи зустріч, певно, не безпідставно. Багато «завдань» отримуєте від виборців?

– За усі три скликання їх було більш ніж достатньо. Десь виконав, десь перевиконав, але є й такі, що чекають свого часу.

Усі знають, що своїм виборцям Ви не відмовляєте у матеріальній допомозі. Звідси, певно, і численні закиди, що ви «купуєте» популярність і голоси.

– Мені дійсно цим часто дорікають, а я й не заперечую. Так, «купую», але не перед виборами, а всю каденцію.

У нас на окрузі був один страшний будинок – на Київському Шляху, 39-А, але ми його підняли власним коштом. Не за один день, але підняли. Облаштували там двір, все на вищому рівні. Жінки й досі запитують – як віддячити? Хотіли навіть у Facebook писати – це ж зараз модно. А з іншого боку – спробуй напиши, то одразу налетять з докорами: «Він вас купив». Тому попросив не писати – їм добре і мені того досить.

А взагалі, мене подібні звинувачення не лякають. Коли ти влазиш в шкіру іншої людини, то саме запитання: «Допомагати чи ні?» – відпадає.  Нехай хоч один депутат зайде у квартиру до бабусі та поп’є з нею чай із жовтої чашки. А знаєте, чому із жовтої? Бо часто у людей немає грошей навіть на миюче! Ось тоді все стане зрозумілим.

Ви пили чай із жовтої чашки?

– Пив. І як тхне у квартирі, теж знаю. Коли зайшов в одну, дві, три квартири, то зрозумів, що насправді ти живеш добре, а вони – жахливо. Для когось 50, 100 чи 200 гривень – смішні гроші, а для когось – реальна допомога. І як тут відмовити? Я часто заходжу в гості до виборців, і коли мені пропонують чай із тієї самої жовтої чашки, то не відмовляюсь, а йду в магазин і купую хліб, масло, ковбасу. Ось так і чаюємо.

Нині кожен депутат отримує з міського бюджету мільйон на округ. На що минулого року витратили свій?

– Я віддав ці гроші КП «ЖЕК-1», а вони вже їх розподіляють і виконують усі необхідні роботи. Виборці можуть прийти і запитати: «Маркович виділяв цей мільйон. Куди ви його поділи?». Дехто з колег наймає якісь інші фірми. Але якщо роботи виконуватимуть якісь люди з Києва, то питати потім з кого? Тому я працюю тільки з нашими і чужих не залучаю. Так люди самі можуть прослідкувати, як витрачено кошти. І мені так простіше працювати. Я не корумпований – мені цим не дорікнеш.

Минулого року ми оновлювали дитячі майданчики, ремонтували під’їзні дороги і під’їзди, встановлювали огорожі і навіть облаштували парковку, щоб у дворах було менше машин.

Часто доводиться приймати вольові рішення, а іноді відступати, бо люди спочатку протестують і лягають на дорогу, щоб не асфальтували, а потім ще півроку за тобою ходять і просять: «Дороби».

Які плани на цьогорічний мільйон?

– Всі кошти хочу кинути на сквер. Роботи вже розпочались. Це буде сквер із бюветом і чудовими майданчиками для дітей. У Борисполі не так багато зелених зон, щоб мами могли погуляти з візочками, а діти безпечно покататись на велосипедах чи самокатах. Гроші так само віддав «ЖЕК-1». Хочете знати, що почім? Ідіть і запитайте у виконавців. Я часто кажу своїм виборцям: «Не депутат має контролювати, а ви, адже це – ваші гроші».

Якщо ми вже заговорили про депутатів та гроші, то скажіть, наскільки злагоджено працюють депутати у сесійній залі, коли на кону питання, дійсно важливе для розвитку міста?

– Я натискаю на кнопку тільки тоді, коли питання дійсно стосується потреб міста. За землю і все інше –  практично не голосую.

Чому?

– Не хочу. Маю право? Багато чого розумію і не хочу голосувати.

Ви нині обіймаєте посаду голови  регламентної комісії. Чи часто порушують регламент на сесіях?

– Так. І часто з моєї вини.

Поясніть.

– Часто порушують дуже важливі, патріотичні питання і не дати слова своєму колезі я просто не можу. Скільки у нас відводиться на виступ? Три хвилини. Цього часто мало, особливо, якщо приходять якісь громадські діячі. Можливо, мені потрібно бути дещо жорсткішим. Тож помилки є, і я їх не відкидаю.

– Багато людей обурюються тим, що питання на сесії часто вносять з голосу…

– Кожен депутат має право внести одне питання з голосу. Так, їх дійсно вносять забагато, мені це не подобається, але один у полі не воїн. Сваритись sз колегами не бачу потреби. У мене є своя позиція, але, з іншого боку, в кожного є виборці і вони лобіюють їх питання. Якщо мені кажуть, що це для громади або для громадянина – завжди піднімаю руку. Якщо йдеться про земельне питання, то з ними стараюсь дуже чітко розбиратись. Тобто, так, регламент порушують, але це – політика.

Міський голова часто декларує, що на місцевому рівні не має бути політики. Це реально?

– Міський голова каже правильні речі і в цьому я його підтримую. Але політика була, є і буде.  Міський голова хоче, щоб всі працювали для громади і на громаду. Він намагається це робити, але всередині депутатського корпусу є політика.

Чи прогулюють у Борисполі засідання?

– Практично ні. Може не прийти один чи два депутати, але часто у них на те є справді поважні причини. Скажу за себе – жодного засідання не прогуляв. Мене не було лише один раз, тоді? коли залишив посаду секретаря. Треба було поїхати, бо нерви ж теж не залізні.

Серед бориспільців часто ходять чутки, що депутатам пропонують гроші за підтримку певних питань.

– У кулуарах подібного не чув і не лізу в це.

Вам пропонували хабар?

– Якби пропонували, то летіли б униз головою. Я не приймаю гроші й про це не хочу навіть чути, мені це не цікаво. У кулуарах серед депутатських груп я не чув, а що відбувається за моєю спиною, нічого не можу гарантувати. Проте люди теж зараз багато чого говорять.

Чи можливе кнопкодавство у міській раді?

– Ні, це маячня. У нас такого немає.

Не шкодуєте за посадою секретаря?

– Ні. Я туди з самого початку не хотів іти. На мою думку, я свій обов’язок виконав і чесно відпрацював. Але за все життя не мав стільки бруду, скільки на мене вилили… Проте коли я пішов, то ніхто не міг не те що щось довести, а навіть просто сказати. Хтось рвався до цієї посади, хтось інтригував. Не хочу нікого обговорювати. Якщо людям комфортніше працювати з іншим секретарем – вони мають з ним працювати. Тож я не шкодую.

Ваші пріоритети у роботі та політиці?

– Порядок, чесність, правда. Потрібно дивитись не на «Зе» чи на «Пе», а в очі виборцям. Скажу, що людям не потрібні бренди, а реальна робота і спілкування. Можна додати сюди ще й чесну декларацію.

А ви все декларуєте?

– А мені немає чого приховувати. Я не супербагатий, але й не бідний. У бізнесі з 1989 року. Я зареєстрував усе – і те, і се, а на додачу ще й чотирьох дітей.

Ходять чутки, що ви плануєте балотуватись до Верховної Ради. Це правда?

– Так, мене вже навіть зареєстрували. Не знаю, що з цього вийде, але поборемось. Оберуть – дякуватиму людям, не оберуть – теж подякую.

Тоня ТУМАНОВА, «ТС»

ДО ТЕМИ

Витрати на округ № 12 за 2018 рік у цифрах:

придбання елементів для дитячих майданчиків – 199 тис. грн;

Поточний ремонт огорожі біля будинків по вул. Київський Шлях – 198,9 тис. грн;

Поточні ремонти під’їзних доріг до житлових будинків по вул. Київський Шлях та Головатого – майже 745 тис. грн;

Поточний ремонт підвалу на вулиці Київський шлях – 189,9 тис. грн.

Загалом – 1,3 млн грн.

Share Button