Андрухович і асфоделі: бориспільці теж писали диктант національної єдності та поділились враженнями

У День писемності та мови в Україні та за її межами написали 21 диктант національної єдності. Як повідомили організатори, на всіх платформах «UA: Перший» до диктанту долучилися близько 60 тисяч охочих, його писали на всіх 6 континентах, зокрема й учасники полярної експедиції на станції «Академік Вернадський» в Антарктиді. Текст радіодиктанту-2021 під назвою «Слідом за пам’яттю» написав і надиктував відомий письменник Юрій Андрухович.

Учасники традиційно мали астрономічну добу, щоб надіслати за визначеними адресами свій паперовий текст або електронний лист. Текст самого диктанту оприлюднено на сайті Українського радіо 11 листопада.

Диктант національної єдності став справжньою інтелектуальною розвагою, до якої з кожним роком долучається дедалі більше українців. Бориспільці не виняток. Учні, викладачі, письменники, бібліотекарі та музейники у вівторок, 9 листопада, взяли в руки ручки і засіли за написання диктанту, а потім поділились враженнями. Забігаючи наперед, багатьох заінтригували асфоделі.

Ось що написала у соцмережі Тетяна Лупаїна, головний спеціаліст відділу інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю Бориспільської міської ради: «Ви вже з’ясували що таке «асфоделі»? А «поза/час» разом чи окремо? Цього року Диктант національної єдності начитував Юрій Андрухович. Це був його чуттєвий і красивий текст. Така насолода!

Другий рік поспіль долучаюся до написання диктанту. Для мене – це надзвичайно цінна традиція. Тішить відчуття, що в цей момент ми, українці, об’єднуємося по всьому світу й пишемо рядки нашою милозвучною.

Я дуже люблю українську мову: нею говорю, думаю, дихаю, мрію, пірнаю в її різнобарв’я та багатогранність. З дитинства відчувала тяжіння до мови, знала її цінність і підозрюю, що просто народилася з цією любов’ю.

P.S. Жодна робоча година, доки я писала текст, не постраждала».

Галина Савчук, заступниця голови РДА: «Ні для кого не секрет, що мова – генетичний код нації, і нація живе доти, поки вона користується своєю мовою. Зараз, як ніколи, актуальні пророчі слова видатної української поетеси-шістдесятниці Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову». Ці слова спонукають нас до національної єдності, до збереження державності».

Світлана Дідух-Романенко, письменниця: «Усім, хто писав диктант:

Колише вітер листячко останнє,

І сумно кряче самотою птах.

Мене діймає скрушне запитання:

«Куди спішив шановний патріарх?»

І стогне осінь голосом пустелі:

«Сушити в позачасі асфоделі!»

До слова. Асфодель (Asphodelus) — рід квіткових рослин підродини асфоделевих (Asphodelaceae), що містить близько 20 видів. Представники роду в природних умовах поширені у Середземномор’ї. Майже всі — багаторічні трав’янисті рослини без цибулини, з товстими кореневищами, усадженими довгастими «шишками». Листки лінійні або жолобоподібні, прикореневі. Стебло просте або гіллясте, безлисте, несе на кінці досить великі квітки, білі, рідше жовті, іноді з пурпуровими смугами, зібрані в китиці або колоси.

У тексті диктанту: Розквітли наші асфоделі.

Share Button