Євгеній Черенок про роботу бориспільської первинки: «Пацієнт – понад усе»

Сучасні амбулаторії, професійні лікарі та обслуговування на найвищому рівні – це вже не мрії, а реалії бориспільської «первинки». Хірургія одного дня, фізіотерапевтичний кабінет, консультації кардіолога, хірурга, травматолога та гінеколога – ці послуги планують запустити вже цієї осені, а можливо й раніше. Окрім того, триває робота над мобільним додатком та зручною формою запису до лікаря на сайті.

Їх завдання – бути творцями позитивних змін у медицині, а девіз – «Пацієнт – понад усе».

Первинка більше не нагадує «типографічні» центри, де працювали виключно на видавання довідок, а на власному прикладі показує, що таке ефективна і сучасна медицина.

Більше про те, як реформа навчила рахувати гроші, конкурентну зарплату лікарів та як платні послуги зроблять медицину доступнішою, «ТС» розповів директор КНП «Бориспільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Євгеній Черенок.

Про бориспільську первинку

– У нас є п’ять міських амбулаторій (щоправда, одна закрита на капремонт). Першу ми відкрили трохи більше року тому – 4 червня, на вулиці Київський Шлях, 24. Тоді у нас було лише чотири лікарі, а сьогодні – 25. Наразі це оптимальна  норма. Більше того – у кожній амбулаторії ще є вільні місця у лікарів, щоб пацієнт зміг з ними підписати декларацію на обслуговування.

У перспективі маємо дуже амбітний і грандіозний план – відкриття амбулаторії на Розвилці. Це мікрорайон, який активно розвивається. Місце уже знайшли і готуються документи. До того ж це дуже зручно, адже поряд траса на Харків і на Дніпро. Там у подальшому можна зробити відділення невідкладної допомоги при реагуванні на ДТП.

Якщо говорити в ідеалі, то непогано було б відкрити амбулаторію й на Бежівці. Але це поки у планах.

Наші лікарі – це педіатри і лікарі загальної практики сімейної медицини. Частина перейшла до нас з району, а частина – зі столичних лікарень. Більшість медиків уже набрали свої ліміти, деякі навіть трохи їх перебрали. Проте наголошу – прописна кампанія триває і ми можемо взяти ще близько 7 тис. пацієнтів, а при необхідності – розширити штат і взяти стільки пацієнтів, скільки буде потрібно.

До слова, зарплати лікарів первинки – конкурентні. Якщо раніше вони отримували 4-5 тис. грн, то нині в середньому 17-18 тис. грн., а ті хто набрали понад ліміт та з урахуванням премій за якісну роботу до 21 тис. грн.

Про те, як працює первинка

– Лікарі первинки працюють із будь-якими зверненнями, які не потребують залучення вузького спеціаліста чи екстреної допомоги.  Це простудні захворювання, ГРВІ, загострення хронічних захворювань, деякі захворювання вуха, носа, ока. Лікування – це важливо, але найголовніше – профілактика. Насправді є ціла низка хвороб, які весь світ лікує амбулаторно, а ми – у стаціонарі. Наприклад, остеохондрози, неврити та ін.

Знаєте, що найскладніше? Змінити світогляд – як лікарів, так і пацієнтів. Лікарі мають переоцінити свою роботу, а пацієнти – усвідомити, що саме вони відповідають за своє здоров’я.

На жаль, первинку, яка була до реформи (а це з 2013 року!) – я називаю «типографічними центрами» – працювала лише над довідками. Вони на цьому заробляли і їх все влаштовувало, а якщо пацієнт скаржився на здоров’я, то ніхто ним особливо не займався – його швиденько направляли на вторинку, тобто у лікарню. Звідси черги і перевантаження у лікарнях.

Проте нині все кардинально змінилось. І знаєте, деяким стало не подобається, що потрібно чесно отримувати довідки і вже немає можливості в нашому центрі отримати «ліву» довідку. Багато людей виступають за боротьбу з корупцією, за справедливість, а коли їм пояснюєш, що потрібно пройти чесно огляд або вакцинувати дітей за календарем, то кричать про погану реформу. Ось такий у нас невидимий фронт, де щодня йдуть бої, адже перелаштувати свідомість людей дуже складно.

Про математику у медицині

– Реформа навчила і досі вчить нас рахувати гроші. Зараз рахуємо все – і шматочок вати чи бинта, і краплину спирту. Якщо раніше субвенцію ніхто не контролював, то нині видно кожну копійку. І це величезний плюс. Кожен день ми ведемо підрахунки, слідкуємо за динамікою – ось така математика, від якої залежить робота нашого підприємства.

Ми зважаємо не тільки на витратні матеріали, а й на роботу лікарів, якщо наша підписна кампанія «зависне», будемо дивитись, хто з лікарів набрав найменше декларацій і якщо ситуація не зміниться – прощатимемось. Як кажуть у фільмах: «Це бізнес і нічого особистого». Усе просто – ми не можемо дозволити собі тримати людину, яка не приносить грошей  і через яку страждає решта. І мої співробітники про це знають і розуміють. Постійне ведення чіткого розрахунку, вдосконалення медичної логістики, врахування наших сильних та слабких сторін, ризиків та можливостей дають нам можливість постійно покращувати якість надання медичних послуг, створювати приємний мікроклімат в колективі та не дає нам можливості збанкрутувати.

Про платні послуги

– Платні послуги будуть, адже вижити без них нереально. Держава платить за огляд, консультації лікарів, деякі інструментальні методи дослідження, загальні аналізи крові, сечі та невелику кількість біохімічних аналізів. Ми можемо запропонувати більше, але не безкоштовно. Чому? Бо ніхто не оплатить нам витратні матеріали. У такому режимі ми можемо попрацювати місяць чи два і на тому все, бо коштів просто не буде. Тож додаткові послуги мають бути платні, але ціни на ці послуги будуть врази дешевше ніж в приватних медичних закладах. Оскільки ми комунальне некомерційне підприємство без статусу прибутковості, наші «платні послуги» будуть в рази доступніші. Тобто якщо у приватних клініках щеплення, умовно, коштує 100 грн, то у нас буде не більше 30 грн.

Те ж саме стосується і мамографа. Обслуговування високотехнологічного обладнання – це витрати на диски, на які записуються знімки, витрати на папір, на якому роздруковуються результати, обслуговування принтерів та інше. Продовжувати? Тож з часом ця послуга теж буде платною Але, знову ж таки, якщо у столиці її вартість близько 500 грн, то у нас може бути біля 100 грн.

Нині ми активно займаємось розрахунками. Якщо у липні буде міська сесія, то на її розгляд винесемо питання запровадження платних послуг. Не виключаю, що депутати поділяться на два табори – «за» і «проти», але закликаю добре обдумати це питання і підтримати нас, адже платні послуги – це розвиток «первинки», а ще – крок до доступної медицини в нашому місті. Яким чином? Ми зможемо конкурувати із приватними медичними закладами, але їм, щоб залишатись конкурентноздатними – теж доведеться знижувати ціни. Ось вам і доступна медицина – коли людина зможе обирати ціну і якість.

Про плани, відкриття та медицину у смартфоні

– Ближче до осені плануємо відкрити  фізіотерапевтичне відділення, де будуть сучасні апарати магінтотерапії, апрати ультразвуку, УВЧ-терапії та ультрафіолетового опромінення верхніх дихальних шляхів. І хоча в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун каже, що електрофорез нічого не лікує, я не раз його використовував і знаю – все чудово допомагає. Фізіотерпаія – це чиста фізика. А вплив магнітних та електричних полів на тканини людини доведено вже не раз.

У планах відкриття кабінетів, де працюватимуть консультанти, – кардіолог, хірург, травматолог, гінеколог. Також шукаємо офтальмолога та ЛОРа. Можливо, приватники захочуть орендувати у нас приміщення і таким чином теж надавати послуги.

Ми не плануємо забирати «хліб» у вторинки, але впровадити на первинці додаткові послуги інших спеціалістів законом не заборонено, головне отримати ліцензію на впровадження цього виду медичної практики. Хто захоче – консультуватиметься у нас, а хтось піде з направленням у лікарню.

Також плануємо проводити малі оперативні втручання – так звану хірургію одного дня. Якщо у когось вріс ніготь, або потрібно видалити ліпому – у стаціонар лягати більше не потрібно.

Так само триває робота над створенням мобільного додатку, а також розробка зручної форми запису до лікарня на сайті.

Тоня ТУМАНОВА, «ТС»

ДОВІДКА: Євгеній Черенок – практикуючий хірург-травматолог. 1999 року закінчив Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, працював у Києві у Центрі пластичної мікрохірургії та хірургії кисті. У 2006-му захистив кандидатську, окрім того, що працював у Центрі, був співробітником на кафедрі загальної хірургії з курсом воєнно-польової хірургії. У 2013 році став заступником головного лікаря у Бориспільській ЦРЛ, на посаді пропрацював п’ять років. У 2018 році працював у Департаменті охорони здоров’я Київської ОДА, згодом взявся за амбітний проект створення у Борисполі Центру первинної медико-санітарної допомоги. Досі практикує і оперує – займається проблемами травм, захворювань та віддалених наслідків травматичних ушкоджень кисті. Операційну називає місцем, де можна перепочити від дзвінків. Окрім того, співпрацює з Товариством Червоного Хреста України. Є керівником обласного загону швидкого реагування та командиром Бориспільського загону швидкого реагування Червоного Хреста.

 

Share Button