ЧОРНОБИЛЬ: 33 РОКИ ПОТОМУ

І смуток, і радість. Усе, як у житті

Щось глибинно символічне, хвилююче й душевне є в тому, що цього року майже злились в одну дві події — печальна дата у Страсну п’ятницю — 33-ті роковини від дня аварії на Чорнобильській атомній, коли сприйняття, відчуття життя було поділено на дві частини — до аварії та після неї. І зовсім поряд, через два дні — Пасха, Воскресіння Господнє, свято, яке чекає і відзначає радісно весь християнський світ. Власне таке воно, життя, все зіткане з темних і світлих смуг, з радостей і печалей. Нам не дано щось обминути, від чогось сховатись. Ми маємо все пережити. Ось і сьогодні ми водночас молимось за Чорнобиль і молитимемось за Воскресіння Христове. Молимось за людей, які зберегли нам світ. Померлим нехай земля буде пухом. Нам усім — ще літ і літ, аби запалювати свічки, молитись, працювати, дітей народжувати… Тобто жити.

Share Button