Поезія народжена у високості – дебют поета і видавництва

Він працює на висоті — ближче до Бога, жартує. І саме там, у високості, до кранівника Андрія Бендика найчастіше приходять поетичні рядки, які, буває, просто не встигає записувати. А муза – особа така примхлива, вона не звикла погоджувати з поетами свої дії. Може з’явитися будь-коли і в непередбачуваних місцях — вдень і вночі, на шумній автостраді серед потоку машин і на відпочинку серед хвиль штормового моря. А ось для нього, колишнього сумчанина, тут, у кабіні баштового крана, з якої так добре видно панораму Борисполя, міста, що стало рідним, в якому знайшов улюблену роботу, кохання, в якому народилися його доньки.

Тепер у цьому місті у видавництві «Медіа-центр «ТС», яке віднедавна створене при редакції міськрайонної газети «Трудова слава», народилася і його перша книга поезій. Як вважає сам автор, перша збірка для поета це ніби народження первістка для жінки. Тож у затишній залі міської бібліотеки з таким вдалим народженням поета і видавництво, обох початківців, зійшлися привітати колеги по письменницькому цеху, директор видавництва «Медіа-центр «ТС» Інна Бакум, редактор Володимир Литвин, рецензент першої збірки віршів поета Микола Боровко, автор дизайну обкладинки художниця і поетеса Тетяна Кучмій, працівники бібліотеки, рідні, друзі.

«Ностальгія» без глухих кутів і безвиході

Збірка має промовисту назву «Ностальгія». Художниця Т. Кучмій одразу «вловила» її настрій: на обкладинці дощ миє розкуйовджені голівки соняхів. Тож навіть у найсумніших віршах немає безпросвітної туги, а сум світлий. Зустріч з колишнім коханням, наприкінці ж вдалий образ — ліричний герой поринає в обійми одинокості. Та є сподівання на зміни, і глухих кутів зовсім нема. А прониклива, осмислена й світла громадянська лірика також просякнута оптимізмом. До речі, саме події на Майдані, війна на Донбасі, за словами автора, спонукали його до активізації як поета.

Наприкінці першої книги вміщено і зовсім незвичайні вірші –  пародії, жанр, на який бориспільські літературні скарби, призабуті і відомі, зовсім небагаті. Ці пародії є справжньою родзинкою збірки. В. Литвин під час презентації навіть зізнався: «Коли мені стає сумно і нема настрою, починаю перечитувати пародії Андрія Бендика на свої вірші, Миколи Боровка, Світлани Дідух-Романенко, Миколи Федорова і починаю сміятися. Дружина одразу здогадується і вже не лякається, як спершу: «А, ти знов пародії Андрія читаєш!». Ось така вона, ця «Ностальгія» – додає гарного настрою і навіть веселить.

«Дякую видавництву «Медіа-центр «ТС», що виплекало мою першу книгу!»

Коли вже продовжувати порівняння першої книги автора з дитиною, то, звісно ж, без «добрих няньок немовляті» аж ніяк не обійтися. Тож автор щиро дякував новоствореному видавництву і зокрема його редактору В. Литвину за допомогу у виданні своїх поезій. «Медіа-центр «ТС» існує лише три місяці, а вже встигло видати чимало інформаційних бюлетенів, буклетів. А от «Ностальгія» А. Бендика –  перше літературно-художнє видання центру, і перша спроба виявилася вдалою. А в редакційному портфелі видавництва вже накопичилося чимало замовлень саме на такі книги.

Після презентації підійшла до автора, щоб розпитати про його враження від співпраці з видавництвом і його редактором. Андрій Миколайович щиро дякував, а ще сказав, що продовжує писати, останнім часом у нього народилося чимало нових поезій. Тож не за горами нова збірка. І вже незабаром, певно, виникне потреба у її виданні. Тож він упевнений, що знов звернеться до тих самих видавців.

А ще розповів, що писав вірші давно, та все якось «у стіл». Колись спробував звертатися до київських письменників, та вони не звернули уваги ні на нього, ні на його поезії. Та одного разу приніс їх до «Трудової слави». Редактор Інна Бакум направила поета до В. Литвина, який на той час працював у державному історичному музеї, а в редакції випускав літературну сторінку «Альта».

«Та це ж справжня поезія!» – вигукнув Володимир Миколайович, прочитавши вірші, а незабаром вийшла «Альта» з розповіддю про Андрія Бендика та його віршами. Так поет-початківець отримав творчу допомогу від людини, яка одразу помітила в ньому іскорку поетичного таланту. Це стало значним поштовхом для подальшої творчості, яка вилилася у першу книгу. Варто сказати, що редактор видавництва В. Литвин допомагає багатьом творчим людям Борисполя виявити свої творчі здібності. Тож, як висловився ще один поет-початківець Микола Федоров, справді сколихнув Бориспіль в плані творчості.

Весна, поезія, жінки, кохання…

Останнім акордом презентації стало нагородження жінок – переможниць конкурсу на кращу жіночу історію, що був оголошений «ТС» та Бориспільською жіночою радою напередодні святкування 8 Березня. Це відбувалося в унісон з поетичним весняним настроєм вечора. Адже жіноча краса завжди асоціюється з поезією і весною. Редактор «ТС» І. Бакум і голова жіночої ради міста Любов Даниленко вручили нагороди і квіти переможницям – Ользі Малишевській, Людмилі Гонцовській та Наталії Мельник, чиї розповіді про цікавих і непересічних жінок Бориспільщини були надруковані у «ТС» від 8 березня цього року.

А ще під час презентації лунали поезії про любов, жінок, кохання, хоча було й чимало актуальних тем на злобу дня, адже незабаром в Україні вибори. А сам винуватець урочистостей прочитав свою дотепну і гостру байку про вибори у лісі, що також сподобалася гостям цієї щирої зустрічі.

Наталія Можайкіна, «ТС», фото Тетяни Підгурської

 

 

 

 

 

 

Share Button