ПРЕДСТАВНИЦЯ КРАЩИХ ТРАДИЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

9 вересня святкує свій славний ювілей Лідія Юріївна Мазур – головний редактор українського журналу «Жінка» (1986-2016), заслужений журналіст України, громадський діяч.

Вона народилася буремного 1941 року в місті Києві в інтелігентній родині (батько – директор школи, мати – фельдшер). Згодом сім’я переїхала до міста Рівного. Сумлінно навчалася в школі, а після її закінчення вступила до Львівського поліграфічного технікуму. По завершенні навчання була направлена на посаду лаборанта до Ровенського виробничого комбінату. Згодом працювала в друкарнях Львова та Борисполя.

У 1962 році доля занесла її в далекий Таджикистан, адже чоловік Валерій, геолог за професією, після закінчення вищого навчального закладу був направлений сюди на роботу. На неї чекав зовсім новий світ, з іншою культурою, звичаями, мовою. Усе це захоплювало молоду жінку. Її допитливий розум був готовий сприймати новизну.

Цього ж 1962 року Лідія вступає на вечірнє відділення Душанбинського університету на факультет російської філології. У 1967 році, після завершення навчання, почала робити самостійні кроки як журналіст у редакції журналу «Здравоохранение Таджикистана». Робота подобалася Лідії: зустрічі з новими, цікавими, захопленими своєю роботою людьми, поповнення знань в галузі медицини – усе це додавало наснаги й творчої енергії. Життя налагоджувалося: здобуто омріяний фах, отримано перші успіхи від публікацій, визнання від читачів і колег, народження сина Андрія, маминої і татової втіхи – молода сім’я була щаслива у своєму цвітінні.

Проте душа кличе в Україну, де залишилися рідні й близькі, де «садок вишневий коло хати», де так млосно пахне рута-м’ята й цвітуть чорнобривці, де хлюпочуть-виграють Дніпрові хвилі.

1968 року молода родина переїжджає до рідного Борисполя. Лідія Юріївна працює журналістом, завідувачем відділу інформації, сільського господарства в міськрайонній газеті «Трудова слава».

З 1975 по 1976 роки вона завідувала відділом культури виконкому Бориспільської районної ради.

У 1976 році Лідія Мазур закінчує Вищу партійну школу при ЦК КПУ і з 1976 року вона на партійній роботі.

З червня 1982 року – секретар виконкому районної Ради народних депутатів. У 1983 році Л. Мазур обрано секретарем Бориспільського міськкому компартії України. З 31 січня 1985 по 30 вересня 1986 вона на посаді голови виконавчого комітету Бориспільської міської ради.

За цей період були здані в експлуатацію приміщення тодішнього міськкому партії, в якому зараз розташовані міська влада та міськрайонний суд; Будинок культури радгоспу «Бориспільський»; виділено двоповерховий будинок для розширення і становлення Бориспільського державного історичного музею; зведено вісім багатоповерхівок; ремонтувалися старі шляхи та будувалися нові.

Лідія Юріївна особисто їздила до Москви за дозволом на виділення коштів для будівництва нової школи № 4. Також було скореговано проєкт цього навчального закладу з доповненням ігрових кімнат для учнів шостих класів та ще однієї спортивної зали.

Задумів і планів на майбутню розбудову міста і його розквіт було багато, проте несподівана пропозиція з Києва очолити колектив республіканського журналу «Радянська жінка» (згодом перейменованого на «Жінка»), змусила її перебудуватися, адже попереду на неї чекала улюблена робота – журналістика.

Перебуваючи на посаді головного редактора, Лідія Юріївна зуміла організувати роботу колективу на високому рівні. Саме тут згодився багаторічний керівний досвід. У роботі над черговим випуском журналу колектив працював творчо і з особливим піднесенням, адже готували номер для прекрасної половини людства – жінки. Підбираючи матеріал, намагалися задовольнити смаки усіх суспільних категорій жінок, обов’язково враховували і вік читачок. Уважно розглядали листи, що надходили, звертали увагу на розумні пропозиції, спілкувалися і в телефонному режимі. Отой невловимий зв’язок читач – редакція був чудово налагоджений. Недарма в статті «Свято четвертої влади», надрукованій у газеті «Україна молода» (№ 102 від 05. 06. 2004 р.) напередодні Дня журналіста її було названо в числі найкращих, бо вона «зберегла кращі традиції «людяної журналістики».

Робота в такому руслі приносила велике задоволення й творчу наснагу. Незабаром Лідію Юріївну було прийнято до Спілки жінок України. У 1991 році її обрано першим заступником голови СЖУ. Ця робота, виконувана на громадських засадах, приносила їй велике задоволення.

У 1993-1997 роках Л. Мазур виконувала обов’язки члена Центральної виборчої комісії.

Лідія Мазур усе життя служила інтересам народу. У 1976-1986 роках вона була обрана депутатом кількох скликань до Бориспільської міської та районної рад; у 1985-1997 роках – Київської облради, Радянської райради міста Києва.

За свою плідну й невсипущу діяльність Л. Мазур було присвоєно звання «Заслужений журналіст України» (1995); нагороджено орденами «За заслуги» ІІ та ІІІ ступенів.

Проте найкращою нагородою у цей дев’ятий вересневий день 2021 року буде пошанування яскравих сторінок діяльності Лідії Юріївни як славної бориспільки, як людини щирої та людяної, як жінки, яка завжди йшла в авангарді передової суспільної думки.

Дякуємо Вам за мудрість прожитих літ, красу й щедрість душі, силу слова й силу любові до ближнього! Здоров’я Вам, погожих днів, любові і добра!

Від імені вдячних бориспільців

Людмила ТОЦЬКА

Share Button