«БЕРЛІНАЛЕ» ВІД «ТС»

ВІД РЕДАКЦІЇ. А буває і так: серед усіх листів знайде місце один, що торкнеться душі по-особливому. Цей відносно скромний за обсягом, написаний чоловіком, який втратив усе, пройшов зворотній шлях і знову став щасливим. Переможцем нашого романтичного «берлінале» став Валентин Гира. Учасник бойових дій на сході у своїй історії «ходить по лезу ножа» і недоговорює те, про що не можна говорити. Та при цьому торкається вічної теми кохання до жінки, яка змушує підніматись, якщо доводиться падати.

Один з останніх учасників, Валентин не розраховував на перемогу: «Писав швидко, але кожне слово зриваючи з серця для неї і про неї…». Берлінського пухнастого ведмедя та коробку цукерок гордо подарує вже офіційній дружині і бажає кожному отого відчуття, яке дає надію. А редакція газети «Трудова слава» щиро дякує усім, хто взяв участь у конкурсі, та бажає кохати і бути коханими.

Я – ЩАСЛИВА ЛЮДИНА

Моя історія не зовсім романтична, але реальна. Відбулася вона 2014 року, через день після того, як в Україні почалася війна.

А було так: місто Бахмут, я з нічного дозору, пахнучи димом, адже часу перевдягнутися не мав, на розбитому армійському ГАЗ-66 вириваюся з зимового засніженого окопу, мчу подалі від війни, бо Вона за моєю спиною, всього за 23 кілометри… Мчу в передвоєнне місто Бахмут, де на мене чекає Вона. РАЦС, слова, слова, слова і… знову війна. Ми не встигли навіть одне одному надіти обручки. В нас їх просто не було. Вона – донецька «бандерівка», я, зрозуміло, «фашист». І на вокзалі, просто прощаючись і навіть не знаючи, чи зустрінемося, ми поклялися в коханні.

Любити потрібно не за щось, а за те, що є той (та), кого ти любиш.

Та ні, я тільки-но повернувся, історія могла бути дуже повчальною, але для цього потрібен час.

…Це моє життя. Життя людини-2014, яка залишила успішний бізнес, втративши на той час сім’ю, але змогла пройти зворотній шлях і стати щасливою!

Не впасти у відчай, зберегти людяність у собі та з високо піднятою головою сказати: «Я щаслива людина». Посміхатися та говорити «дякую!» зустрічній людині!

Валентин Гира

Share Button